Постанова № 64727749, 07.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/13186/16-п Суддя 1-ї інстанції: Малахін О.Р.

Провадження № 33/790/55/17

Категорія: ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 лютого 2017 року м.Харкова

Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., за участю особи, у відношенні якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 02.12.2016 року у відношенні ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 02.12.2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн.

Суддею першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 06.10.2016 року близько о 19-00 годині, керував автомобілем БМВ Х1, державний номер НОМЕР_1, по пр. Тракторобудвиків у м. Харкові, на регульованому перехресті з вул. Механізатрською при повороті ліворуч не надав переваги в русі автомобілю ВАЗ 2105, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 16.6 Правил дорожнього руху України (ПДР), за що відповідальність передбачена ст. 124 КУПАП.

Не погодившись з вказаним рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, направивши матеріали уповноваженій на те посадовій особі органів внутрішніх справ для притягнення водія ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Апелянт зазначив, що дійсно 06.10.2016 року о 19-00 год. рухався по пр. Тракторобудівників в м. Харкові керуючи вказаним вище автомобілем в напрямку вул. Механізаторської, намагався здійснити поворот ліворуч, на дозвільний рух сигнал світлофору, подаючи світловий сигнал «поворот наліво», виїхав на перехрестя та зупинився в лівій смузі, щоб пропустити зустрічний транспорт. Через великий потік транспортних засобів, виконуючи вимоги п. 16.6 ПДР України, виконати поворот ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора не вдалося. Після чого на червоний сигнал світлофора керуючись п. 16.8 ПДР почав поворот ліворуч на вул. Механізаторську, та в цю мить автомобіль ВАЗ 2105, який рухався по пр. Тракторобудівників прямо на зустріч, після забороняючого сигналу світлофора, не зупинивсь, та в порушення вимог п. 8.10 ПДР, продовжив рух, в наслідок чого сталося зіткнення.

Зазначає, що суддею першої інстанції безпідставно не взято до уваги свідчення свідка ОСОБА_4, та не обґрунтував чому саме свідчення ОСОБА_3 не потребують перевірки.

Вказує, що клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи не розглянуто у встановлений законом спосіб, а лише приєднано до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційні вимоги, потерпілого ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаю за можливе задовольнити апеляційну скаргу виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вважаю, що судом першої інстанції не в повній мірі дотримано вимог зазначеної статті.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 повідомив, що почав виконувати поворот на дозвільний сигнал світлофору, виїхавши на перехрестя, але у зв'язку з тим, що був потік зустрічного транспорту, він пропустив його, і коли зустрічному напрямку загорівся червоний сигнал світлофору, закінчив маневр, та вважає, що ОСОБА_3 винний у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що 06.10.2016 року перетинав перехрестя пр. Тракторобудівників з вул. Механізаторська з ввімкненою однією фарою на зелений сигнал світлофору.

Згідно змісту постанови, яка оскаржується, водій ОСОБА_3 пояснив суду, що виїхав на перехрестя на жовтий сигнал світлофору, що є порушенням вимог п.п «г» ч. 1 п. 8.7.3 ПДР. Свідок ОСОБА_4 взагалі зазначив, що ОСОБА_3 перетинав перехрестя на червоний сигнал світлофора.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд критично оцінює розцінює свідчення водія ОСОБА_3 оскільки вони суперечать свідченням ОСОБА_2, водія ОСОБА_4, а також його особистим поясненням в суді першої інстанції.

Пунктом 16.6 ПДР України, порушення якого ставиться в провину ОСОБА_2 передбачено, що повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

При таких обставинах слід прийти до висновку, що в діях подія ОСОБА_2 відсутні порушення вимог п. 16.6 ПДР України, оскільки згідно пояснень вказаних вище осіб, останній виконував поворот ліворуч вже не на зелений сигнал світлофору.

Викладені в постанові суду першої інстанції обставини ДТП з оцінкою дій ОСОБА_3 останній, отримавши копію постанови від 02.12.2016 року, не оспорював, а тому його пояснення, надані в ході розгляду апеляційної скарги, суді апеляційної інстанції суд не бере до уваги.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення за тих обставин які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 06.10.2016 року та в оскаржуваній постанові суду від 02.12.2016 року, а тому вважаю за необхідне скасувати постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 02.12.2016 року, а провадження по справі відносно ОСОБА_2 закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 02.12.2016 року у відношенні ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення при тих обставинах, які викладені в оскаржуваній постанові.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області В.П. Цілюрик