Постанова № 64726562, 13.02.2017, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/73/17

провадження: 1-кс/614/12/17

категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2017 року Борівський районний суд Харківської області в складі:

слідчого судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Євтіхієвої С.В.

слідчого Князєвої І.О.

представника ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ» ОСОБА_1

ФОП ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Борівського відділення Ізюмського відділу ГУНП України в Харківській області Князєвої І.О. про арешт майна

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Борівського відділення Ізюмського відділу ГУНП України в Харківській області Князєва І.О. за погодженням з прокурором Ізюмського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Колесніковим Д.І. 10.02.2017 року звернулася з клопотанням про арешт майна до Борівського районного суду Харківської області, в якому просить накласти арешт у вигляді заборони користування та розпорядження майном, а саме: дизельним паливом в кількості 17915 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів, яке належить ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ». (код ЄРДПОУ:31633393), з них - 12915 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів перебуває на зберіганні ФОП «ОСОБА_2» за адресою: АДРЕСА_1, з подальшим зберіганням на території ФОП «ОСОБА_2», та на 5000 (п'ять тисяч) літрів, які перебувають на зберіганні ОСОБА_5 за адресою м. Красний Лиман Донецької області.

З подання вбачається, що до чергової частини Борівського відділення поліції Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області 27.12.2016 надійшла заява директора ТОВ «НП ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 39977517) ОСОБА_6 про те, що 27.12.2016 невідома особа на ім'я ОСОБА_7, шахрайським шляхом заволоділа грошима в сумі 215000 гривень, які мали надійти на його особистий рахунок за продаж ним дизельного палива ФОП «ОСОБА_2» в АДРЕСА_1. Дані гроші були перераховані на банківські карткові рахунки невідомої особи НОМЕР_1 ПАТ КБ «ПриватБанк» та НОМЕР_2 «ОщадБанк».

Відомості про дану подію були внесені до ЄРДР за №12016220230000528 від 28.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 25.12.2016 між ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ» (код ЄРДПОУ:31633393) іменоване надалі «Постачальник», в особі заступника директора ОСОБА_8 яка діє на підставі довіреності б\н від 01.04.2015р. та ТОВ «ОКС» (код ЄРДПОУ: 32266705) іменоване надалі «Покупець» в особі директора ОСОБА_7, було укладено договір поставки №25/12/2-2016 від 25.12.2016 р. (надалі Договір) про доставку дизельного палива (далі Продукція): у кількості 17915(сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів, на загальну суму 330639,24 (триста тридцять тисяч шістсот тридцять дев'ять гривень двадцять чотири копійки). Місцем поставки товару було ФОП «ОСОБА_2» (код ЄРДПОУ НОМЕР_3) розташоване за адресою: АДРЕСА_1, строк поставки товару з 25.12.2016 по 27.12.2016

Крім того, згідно вказаного договору Покупець здійснює оплату вартості Продукції шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (р/р 26001455019722 в АТ "ОТП Банк" МФО 300528 ІПН 316333920307). Датою виконання зобов'язання з оплати Продукції Покупцем вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в повному обсязі. Після відвантаження партії Продукції Постачальник направляє Покупцю видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (у разі поставки Продукції на умовах СРТ). Покупець зобов'язаний підписати отримані накладні, скріпити їх печаткою та повернути один примірник Постачальнику не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту їх отримання.

Відповідно до вказаного договору ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ» від 25.12.2016 згідно видаткових накладних № PH-0000597 від 26.12.2016, № PH-0000598 від 26.12.2016, за допомогою транспортного засобу КАМАЗ д.н. НОМЕР_4 та причепу д.н. НОМЕР_5, було доставлено дизельне паливо у пункт призначення за вказаною адресою.

Приблизно о 17.00 год. 25.12.2016 на в'їзді до смт. Борова Борівського району Харківської області, водія транспортного засобу «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_4 зустрів раніше невідомий громадянин на автомобілі синього кольору, який повідомив про те, що він буде супроводжувати товар до пункту розвантаження.

27.12.2016, попередньо перевіривши інформацію відносно надходжень грошових коштів на р/р ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ», та з'ясувавши, що вони на рахунок так і не надійшли, з метою встановлення обставин, представник ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ» ОСОБА_6 направився до с Дружелюбівка Борівського району Харківської області.

Прибувши до ОСОБА_2 в с. Дружелюбівка, в якому напередодні відбулось розвантаження дизельного палива в кількості 17915 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів, на загальну суму 330639,24 (триста тридцять тисяч шістсот тридцять дев'ять гривень двадцять чотири копійки), ОСОБА_6 зустрівся безпосередньо з ОСОБА_2

Під час розмови було з'ясовано, що 25.12.2016, приблизно о 14.00 ОСОБА_2 на мобільний телефон НОМЕР_6 подзвонив його знайомий ОСОБА_5, житель м. Красний Лиман Донецької області, який повідомив, що є клієнти, які оптом продають дизельне паливо по ціні 12,8 грн. за літр.

ОСОБА_5 було потрібно лише 5 м. куб (5000 л.). і він повідомив ОСОБА_2, що на територію його господарства привезуть приблизно 18 м.куб., а свої 5 м.куб. (5000 л.) ОСОБА_5 забере пізніше, так як резервуар для дизельного палива був лише у ОСОБА_2

Приблизно о 18.00 год. 26.12.2016 на територію господарства ФОП «ОСОБА_2» приїхав автомобіль марки «КАМАЗ» з дизельним паливом об'ємом приблизно 18 м. куб., після чого бухгалтер ОСОБА_9 хотіла перерахувати кошти за дизельне паливо на карткові рахунки, які були вказані ОСОБА_7, але операції не проходили.

Водій автомобіля марки «КАМАЗ», поспілкувавшись з кимось по телефону, сказав, що йому дали команду зливати дизельне паливо в резервуар. Приблизно о 23.00 год. 26.12.2016 дизельне паливо було злите в резервуар ФОП «ОСОБА_2», об'ємом 17915 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів, після чого водій автомобіля «КАМАЗ» поїхав з території господарства ОСОБА_2, повідомивши, що документи ніякі йому не потрібні.

27.12.2017 рано вранці бухгалтером ФОП «ОСОБА_2» гроші в сумі 149000 грн. були перераховані на карткові рахунки, які вказав ОСОБА_7, а саме на банківський картковий рахунок № НОМЕР_7 ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 79 000 гривень, та на банківський картковий рахунок № НОМЕР_8 «ОщадБанк» в сумі 70,000 гривень. ОСОБА_5 також в цей день були перераховані кошти в сумі 6500 на рахунок, який йому вказав ОСОБА_7, за дизельне паливо в розмірі 5 м.куб. (5000 літрів).

Станом на 08.02.2017 в резервуарі ФОП «ОСОБА_2», розташованого в АДРЕСА_1 знаходиться дизельне паливо об'ємом 12915 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів, яке є власністю ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ», та за яке ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ» грошові кошти фактично не отримало.

На підставі викладеного наявні об'єктивні підозри вважати, що зазначене дизельне паливо може бути доказом у кримінальному провадженні та з метою перешкоджання подальшого вчинення кримінального правопорушення необхідно накласти арешт на дизельне паливо, що перебуває на зберіганні ФОП «ОСОБА_2», а також дизельне паливо, що перебуває на зберіганні ОСОБА_5

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала, просила його задовольнити. Пояснення надала аналогічні його тексту.

Представник ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ» в судовому засіданні просив клопотання задовольнити.

ОСОБА_2 просив у задоволенні клопотання відмовити.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Суд, вислухавши пояснення слідчого, представника ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ», ФОП ОСОБА_2, вивчивши матеріали додані до клопотання, вважає, що є підстави для надання дозволу на арешт майна, оскільки згідно п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі ч.4 ст.173 КПК України «у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб».

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 28.12.2016 року Борівським відділенням поліції Ізюмського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220230000528.

Клопотання подано з додержанням вимог ст. 171 КПК України, слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Крім того, слідчим доведено ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування.

На даному етапі досудового розслідування вимоги клопотання виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити та накласти арешт на визначене майно.

Більше того, арешт вказаного майна є тимчасовим заходом забезпечення у кримінальному провадженні, а тому його власник, в подальшому, в передбачених КПК України випадках, має право звертатися із клопотанням про скасування даного арешту.

Таким чином, клопотання органу досудового слідства є обґрунтованим, заснованим на законі, доводи слідчого знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, в зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.170-173, 175 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Борівського відділення Ізюмського відділу ГУНП України в Харківській області Князєвої І.О., яке погоджене прокурором Ізюмського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Колесніковим Д.І. - задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони користування та розпорядження майном, а саме: дизельним паливом в кількості 17915 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів, яке належить ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ». (код ЄРДПОУ:31633393), з яких - 12915 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів перебуває на зберіганні ФОП «ОСОБА_2» за адресою: АДРЕСА_1, з подальшим зберіганням на території ФОП «ОСОБА_2», та на 5000 (п'ять тисяч) літрів, які перебувають на зберіганні ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2.

Копію ухвали направити слідчому СВ Борівського відділення Ізюмського відділу ГУНП України в Харківській області та прокурору Ізюмського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області - для виконання, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Гуляєва Г. М.