Вирок № 64725176, 14.02.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/1771/16-к

ВИРОК 1-кп/415/72/17

Іменем України

"14" лютого 2017 р. м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Березіна А.Г.

судді Чернобривко Л.Б.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Ковальова А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22016130000000001 від 05 січня 2016 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Алчевська Луганської області, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, пенсіонера, не інваліда, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В березні - квітні 2014 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не надалось можливості, у м. Луганську нелегітимними представниками окремих районів Луганської області, які назвали себе «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), створене стійке ієрархічне об'єднання, яке відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» має ознаки терористичної організації.

Організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також має розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно, з єдиним планом спільних злочинних дій.

Завданням зазначеної організації відповідно до злочинного задуму невстановлених осіб, які сумісно її створили, є застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів, викрадення та вбивства громадян, а також інших необхідних злочинних дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, заподіяння значної майнової шкоди і настання інших тяжких наслідків з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, шляхом закликів до введення військ Російської Федерації на територію Луганської області, міжнародного ускладнення, дестабілізації суспільно-політичної обстановки в регіоні та державі зокрема, впливу на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, а також привернення уваги громадськості до політичних поглядів терористів, відповідно до яких державна влада в Україні є нелегітимною.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.

При цьому на керівників та учасників силового блоку покладається забезпечення стійкості «ЛНР» шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України.

У свою чергу представники політичного блоку організовують збір та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльно налаштованих до їхньої діяльності, чим також забезпечують існування вказаного об'єднання нелегітимних представників тимчасово окупованих територій окремих районів Луганської області.

«ЛНР» має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:

- створення так званих органів державної влади «ЛНР» та організація їх діяльності;

- видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ЛНР»;

- організація та проведення незаконного референдуму на території Луганської області про визнання суверенітету незаконного псевдодержавного утворення «ЛНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності «ЛНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з незаконним державним утворенням «Донецька народна республіка» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ЛНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам бойового блоку «ЛНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ЛНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

2 листопада 2014 року представники «ЛНР» в м. Луганську та підконтрольній їй частині Луганської області, всупереч вимогам діючого законодавства України, провели вибори т.зв. «Голови ЛНР» та «депутатів Народної Ради ЛНР», за результатами яких обрані «Голова ЛНР» - ОСОБА_4 та депутати до складу «Народної Ради ЛНР», які приступили до виконання своїх повноважень.

25 листопада 2014 року самопроголошеним «Головою ЛНР» ОСОБА_4 виданий указ №51/1/01/11/14 від 25.11.2014, згідно якого створена структура виконавчих органів влади «ЛНР», до складу яких, відповідно до «Закону ЛНР Про систему виконавчих органів державної влади Луганської Народної Республіки», крім «Голови ЛНР» увійшли «Рада міністрів ЛНР» та інші органи виконавчої влади (міністерства, комітети, служби, агентства, інспекції, інші), в тому числі адміністрація Перевальського району.

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем нелегітимних представників окремих районів Луганської області, які назвали себе «ЛНР», які Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно Постанові Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та були переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

Крім того, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» Перевальський район віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У серпні 2015 року, більш точний час під час досудового розслідування та під час судового провадження встановити не надалось можливості у громадянина України ОСОБА_1, який був обізнаний про протиправний характер дій представників «ЛНР» та наявність у неї ознак терористичної організації, виник умисел, направлений на участь в діяльності вказаної організації.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_1 надав згоду та 27 серпня 2015 року був призначений на посаду «першого заступника голови адміністрації Перевальського района «ЛНР», яка

знаходиться за адресою: Луганська обл.,Перевальський р-он, м. Перевальськ, вул. Леніна, буд. 38, після чого останній приступив до виконання обов'язків посадової особи незаконно утвореного органу влади «ЛНР», який відповідно до Наказу «Голови ЛНР» «Про структуру виконавчих органів державної влади Луганської Народної Республіки» № 51/1/01/11/14 від 25.11.2014, є складовою частиною єдиної системи структурних одиниць органів влади терористичної організації «ЛНР».

Займаючи посаду «першого заступника голови адміністрації Перевальського району «ЛНР» ОСОБА_1, відповідно до положень «Закону «ЛНР» Про організацію діяльності органів місцевого самоуправління в перехідний період», у період з 27 серпня 2015 року по 5 січня 2016 року на території України, визнаній Постановою ВРУ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» тимчасово окупованою, вчинив дії, направлені на підтримку життєдіяльності вказаної терористичної організації, а саме організував функціонування та діяльність структурних підрозділів адміністрації Перевальського району «ЛНР», а саме: управління економіки та управління сільського господарства.

Тим самим ОСОБА_1 перебуваючи на посаді незаконно утвореного органу влади «Луганської народної республіки» - адміністрації Перевальського району забезпечив існування та розвиток підпорядкованих йому структурних підрозділів «адміністрації Перевальського району «ЛНР» відповідно до прийнятих нормативно-правових актів «Луганської народної республіки».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в пред'явленому обвинуваченні за обставин, викладених у зміненому обвинувальному акті свою провину визнав повністю та пояснив що дійсно у серпні 2015 року він надав згоду щодо його призначення на посаду «першого заступника голови адміністрації Перевальського района «ЛНР», яка знаходиться за адресою: Луганська обл., Перевальський р-он, м. Перевальськ, вул. Леніна, буд. 38, після чого, 27 серпня 2015 року приступив до виконання обов'язків. У період часу з 27 серпня 2015 року по 05 січня 2016 року, перебуваючи на даній посаді, він забезпечував життєдіяльність жителів Перевальського району, та координував сферу економіки та сільського господарства, організовував ярмарки та концерти. У військових діях він участі не приймав, інших злочинів не вчиняв. Він розумів незаконність утворення так званої ЛНР та її органів, однак вважає, що його дії лише були спрямовані на покращення умов життя громадян України, які залишились на окупованій території і не мали змоги виїхати на територію, підконтрольну владі України. На даний час він щиро розкаявся, зробив для себе належні висновки та усвідомив свою провину. Просив суд суворо не наказувати, врахувати його заслуги перед Україною, його вік та стан здоров'я, а також те, що на його утриманні знаходиться його хвора дружина.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у зміненому обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 - в участі у діяльності терористичної організації, знайшла повне підтвердження у суді, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди маютьсуворододержуватисявимогст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

- особу винного, який має постійне місце проживання, одружений (а.с.224), є пенсіонером, не судимий (а.с.193-194), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває;

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, повне визнання вини, стан здоров'я обвинуваченого та наявність тяжких захворювань, пов'язаних з ішемічною хворобою серця, дифузним кардіосклерозом, гіперточничною хворобою ІІ ст. та цукровим діабетом.

Обставин, що згідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи: - вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів; - обставини вчиненого злочину, який мав місце в умовах складної суспільно-політичної обстановки в Луганській та Донецькій областях та мав суттєвий вплив на охорону державної і громадської безпеки у цих регіонах держави, а також тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, суспільна небезпека якого полягає у порушенні безпечних умов життєдіяльності держави та безпеки інших цінностей суспільства, а тому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

Разом з тим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинений злочин, суд також враховує: - загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості;

- вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер;

- відсутність тяжких наслідків від вчиненого обвинуваченим злочину;

- поведінку обвинуваченого до та після вчинення злочину, який не судимий, брав участь у діяльності терористичної організації нетривалий час, у складі цієї організації інших злочинів, у тому числі насильницьких, не вчиняв, в судовому засіданні усвідомлюючи свою провину, зробив для себе належні висновки та надав суду правдиві показання, що свідчить про його щире каяття;

- відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який має постійне місце проживання та сталі соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні дружину ОСОБА_6, 1969 р.н., яка має ряд хронічних захворювань, пов'язаних з порушенням опорно-рухового апарату (а.с. 222-223), неодноразово нагороджувався пам'ятними нагрудними знаками за відзнаку в службі та грамотами за багаторічну сумлінну працю та значні здобутки у професійній діяльності (а.с. 213-221), а також вік та стан здоров'я обвинуваченого, який має тяжкі захворювання, пов'язані з ішемічною хворобою серця, дифузним кардіосклерозом, гіперточничною хворобою ІІ ст. та цукровим діабетом, що підтверджується копіями медичної документації, що міститься в матеріалах кримінального провадження (а.с. 202-212).

За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, вищенаведені обставини та дані про особу обвинуваченого суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та являються підставою для застосування ст. 69 КК України.

З урахуванням наведеного, обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, враховуючи дані про особу винного, обставини, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого дають підстави вважати, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів можливо досягти, призначивши йому покарання за ч. 1 ст. 258-3 КК Ук раїни нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. 69 КК України.

Оскільки в судовому засіданні стороною обвинувачення не надано доказів того, що даний злочин було вчинено обвинуваченим ОСОБА_1 з корисливих мотивів, підстав для призначення додаткового виду покарання, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 ч.1 КК України у виді конфіскації майна, суд не вбачає.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту затримання - з 05 січня 2016 року ( а.с. 61-64) до дня ухвалення вироку - 14.02.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавленні волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна або незастосування спеціальної конфіскації, тощо.

Оскільки підстав для призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді конфіскації майна суд не вбачає, арешт майна, що належить на праві власності обвинуваченому, а саме:

- гаража, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна 17013675 (а.с.32),

- квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 14013873 (а.с.32),

- грошових коштів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_4, який відкрито в АТ «Ощадбанк» МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612 (а.с. 34),

- мобільного телефону марки «Nokia» модель 1600, ІМЕІ НОМЕР_5, сім картка мобільного оператору лайф № 2300339232802 (а.с 116),

- легкового автомобілю марки «Mitsubishi Outlander» сірого кольору 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 (а.с. -119) - підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 100 КПК України документи:

- відеозаписи під назвами « ГТРК - ЛНР. Новости. 16.11.2015» та « ГТРК ЛНР. Совещание главы ЛНР с главами територий 27.08.2015» записані на 2 диски DVD-R, які згідно постанови слідчого (а.с.40-41) знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - підлягають збереженню з матеріалах кримінального провадження.

- відеозапис під назвою «Таланты твои. Республика» записаний на диск DVD-R, який згідно постанови слідчого (а.с. 52-53) знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - підлягають збереженню в матеріалах кримінального провадження.

- пенсійне посвідчення НОМЕР_8, видане на ім'я ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Mitsubisi Outlander» р.н. НОМЕР_3, НОМЕР_6, міграційна картка НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_1, які відповідно до постанови слідчого від 06 січня 2016 року ( а.с.106) зберігаються в матеріалах кримінального провадження - підлягають поверненню власнику - обвинуваченому ОСОБА_1

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 2 (два) місяця без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення з моменту його затримання - з 05 січня 2016 року до 14 лютого 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавленні волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, оскільки строк попереднього ув'язнення, відбутий обвинуваченим у межах даного кримінального провадження, перевищує фактично призначене йому за даним вироком покарання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою - скасувати, звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно.

Захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна, що належить на праві власності обвинуваченому ОСОБА_1, а саме:

- гаража, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна 17013675,

- квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 14013873,

- грошових коштів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_4, який відкрито в АТ «Ощадбанк» МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612,

- мобільного телефону марки «Nokia» модель 1600, ІМЕІ НОМЕР_5, сім картка мобільного оператору лайф № 2300339232802,

- легкового автомобілю марки «Mitsubishi Outlander» сірого кольору 2008 року випуску,

реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 - скасувати.

Відповідно до ст. 100 КПК України документи:

- відеозаписи під назвами « ГТРК - ЛНР. Новости. 16.11.2015» та « ГТРК ЛНР. Совещание главы ЛНР с главами територий 27.08.2015» записані на 2 диски DVD-R, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

- відеозапис під назвою «Таланты твои. Республика» записаний на диск DVD-R, який згідно постанови слідчого знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

- пенсійне посвідчення НОМЕР_8, видане на ім'я ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Mitsubisi Outlander» р.н. НОМЕР_1, НОМЕР_6, міграційна картка НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_1, які відповідно до постанови слідчого від 06 січня 2016 року зберігаються в матеріалах кримінального провадження - повернути власнику - обвинуваченому ОСОБА_1

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Головуюча суддя: М. М. Старікова

Судді: А. Г. Березін

Л. Б. Чернобривко