Справа № 296/10304/16-а
2-а/296/100/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2017 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Шалота К.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління МВС України в Житомирській області, треті особи: Національна поліція України, Головне управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги йому у розмірі 217 500,00 грн., яка була нарахована УМВС України в Житомирській області і надіслати його органу внутрішніх справ, у якому я проходив службу, для проведення виплати; зобов'язати УМВС України в Житомирській області направити повторно до МВС України матеріали для виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
В обґрунтування позову зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ з 1995 року та на підставі наказу МВС України від 05.11.2015 року №317 о/с був звільнений з органів внутрішніх справ за п.64 «з». Після звільнення обласною МСЕК № 2 йому встановлено з 17.10.2016 третю групу інвалідності, внаслідок захворювання, так, повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивач у встановленому законом порядку наприкінці жовтня 2016 року звернувся до УМВС України в Житомирській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності. Проте, 29.11.2016 Міністерство внутрішніх справ України повернуло йому матеріали про призначення одноразової грошової допомоги без розгляду. Позивач вважає, що його права та законні інтереси були порушенні, а тому звернувся до суду за їх захистом.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач надіслав суду заперечення, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що Міністерство внутрішніх справ України не має повноважень розглядати та приймати рішення по призначенню поліцейському одноразової грошової допомоги; вказує, що нарахування і виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 призведе до порушення бюджетного законодавства та нецільового використання Міністерством внутрішніх справ України бюджетних коштів. Окрім того вказувалось, що порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, регулюються ст.ст. 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» та реалізуються в порядку визначеному наказом МВС України від 11.01.2016 року №4.
Головне управління національної поліції у Житомирській області та Національна поліція України надіслали пояснення, в яких зазначили, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ, захворювання з якою пов'язана група інвалідності отримане саме під час проходження служби в ОВС (міліції); а 07.11.2015 був прийнятий на службу в новостворений орган поліції (який не є правонаступником міліції), а тому одноразова грошова допомога позивачу має проводитися на підставах та умовах передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та на підставі наказу МВС України від 06.11.2015 року №317 о/с був звільнений з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 06.11.2015.
Відповідно до наказу № 21 о/с від 07.11.2015 ОСОБА_1 був прийнятий на службу до Національної поліції Головного управління національної поліції у Житомирській області.
Наказом Головного управління Поліції в Житомирській області № 199 о/с від 29.08.2016 звільнений зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу), відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію».
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 901072 від 24.10.2016 позивачу з 17.10.2016 року встановлено третю групу інвалідності, захворювання, так, повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
В жовтні 2016 року позивач звернувся із заявою до голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з вимогою про проведення виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно висновку УМВС України в Житомирській області про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ від 20.12.1990 року №565-ХІІ «Про міліцію», ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 217500,00 грн., на підставі пп. 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Листом № 2440/29/05-2016 від 29.11.2016 року ліквідаційною комісією УМВС України в Житомирській області повідомлено ОСОБА_1, про те, що його матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги повернуті без розгляду, у зв'язку з тим, що призначення вказаної допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України Постановою №850 від 21.10.2015 року затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок №850). Дана постанова набрала чинності 31.10.2015року.
Відповідно до п.7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає до Міністерства Внутрішніх Справ України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цього Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п.7 Порядку №850).
МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).
Відповідно до абз.3 п.15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що на відповідача покладено обов'язок надати відповідь, однак, відповідачем повернуто документи ОСОБА_2 без розгляду.
Також суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
За таких обставин, дії відповідача щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з тих підстав, що призначення такої допомоги має здійснюватись за останнім місцем служби поліцейського, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними.
Щодо вимоги про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 217500,00 грн., і надіслати його органу внутрішніх справ, у якому він проходив службу, для проведення виплати слід зазначити наступне.
Згідно пункту 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.
Враховуючи наведене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналогічна позиція, викладена в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, постанові ВСУ від 18 березня 2014 у справі № 21-11а14, ВАСУ від 28.07.2015 у справі №К/800/34016/14.
За таких обставин, з огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у їх видачі, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Як зазначалось, відповідач повернув без розгляду матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, тоді як відповідно до п.9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження матеріалів мало прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надіслати його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Враховуючи наведене, суд зобов'язує Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 з прийняттям відповідного рішення та урахуванням обставин, викладених судом у даній справі.
У відповідності до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання про судові витрати не вирішується у зв'язку з їх відсутністю.
Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішній справ України у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення, нарахування і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя К. В. Шалота
Судове рішення № 64722212, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 18.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 296/10304/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: