Рішення № 64722180, 08.02.2017, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/586/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Руденка В.О.,

за участю секретаря судового засідання Довгаленко О.І.,

судового розпорядника ОСОБА_1,

позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,

відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідачки ОСОБА_5 ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю ОСОБА_2 та ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу у період з серпня 2004 року по 06.03.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій зазначила, що з серпня 2004 року вона співмешкала однією сімєю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8, який помер 06.03.2016 року. До моменту його смерті вони жили як чоловік і дружина в будинку ОСОБА_8 за адресою: смт. Брусилів, вулиця Макаренка, 17, піклувалися один про одного, мали спільний побут, вели спільне господарство, сприймали один одного як подружжя. Ніхто з них в іншому шлюбі не перебував. За час спільного проживання в них народився син ОСОБА_9, вони спільно ремонтували житло та придбавали майно, спільно витрачали кошти.

Позивачка просила суд встановити факт її спільного проживання із ОСОБА_8, оскільки цей юридичний факт надасть їй можливість разом із відповідачами вступити до правовідносин спадкування та майнових правовідносин з захисту своїх прав як співвласника придбаного спільно з ОСОБА_8 майна.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали свій позов, просили задовольнити його на підставі досліджених судом доказів та надали пояснення про обставини справи. Зазначили, що ОСОБА_2 тривалий час підтримувала відносини і з родичами ОСОБА_8, була на весіллі його доньки, відвідувала її в пологовому будинку, підтримувала спілкування із сином покійного відповідачем ОСОБА_7, навіть тоді, коли вони з батьком не спілкувались. Разом із ОСОБА_8 були на родинних святах у його матері, сестер та їх дітей. Підтримували тісні стосунки з мамою покійного відповідачкою ОСОБА_5

Вона не прагнула реєстрації шлюбу, оскільки мала болючий невдалий досвід попереднього зареєстрованого шлюбу.

Разом із ОСОБА_8 вони порались по господарству в його будинку по вул. Макаренка, 17 в смт. Брусилові, обробляли ділянку, робили ремонт будинку, збудували баню та сушарку, розводили на подвірї кролів. Коли ОСОБА_8 потрапив у лікарню із інфарктом, вона піклувалась про нього, відвідувала, годувала.

Після народження сина ОСОБА_9, вони деякий час були з ОСОБА_8 у сварці. В цей час вона періодично жила у матері ОСОБА_8 відповідачки ОСОБА_5

У подальшому відносини владнались і до самої смерті ОСОБА_8 вони жили разом.

Відповідачка ОСОБА_4 (донька покійного ОСОБА_8В.) позов не визнала, надала письмові заперечення та усні пояснення в судовому засіданні, суть яких, зводиться до того, що після розлучення ОСОБА_8 з її матірю ОСОБА_10, вони з братом ОСОБА_7 спілкувались з батьком рідко. З ОСОБА_2 батько жив періодично: то жили, то розходились. Батько не визнавав сина ОСОБА_2 ОСОБА_11 своєю дитиною і після його народження вони близько девяти місяців жили окремо. Зареєструватися батьком цієї дитини ОСОБА_8 погодився лише за декілька років. ОСОБА_11 постійно кликав його татом.

Під час спільного проживання з батьком, ОСОБА_2 не піклувалась про нього, не готувала їжу, а тільки пригощала гостей кавою та мила посуд. Батько тримав її за прислугу. За життя батька, у нього були відносини з різними жінками, але в його будинку інших жінок, окрім ОСОБА_2 вона не бачила. На день народження батька, коли вона приїздила до нього, то бачила там і ОСОБА_2 Був батько і на святкуванні з приводу призову на строкову службу сина ОСОБА_2 від першого шлюбу.

Вважає, що між її батьком та ОСОБА_2 не було сімейних стосунків, а були періодичні інтимні стосунки та відносини як з квартиранткою.

Вважає, що позивачка не довела належними доказами свої твердження, оскільки факт спільного придбання майна та ведення спільного бюджету не підтверджений письмовими доказами, а усні свідчення не можуть братись до уваги при доказуванні таких обставин. Будинок, де вони жили був побудований особисто ОСОБА_8 Все майно, придбане ОСОБА_8 було оформлене на його імя і доказів фінансової участі ОСОБА_2 в його придбанні суду не надано. Сімейні відносини між її батьком та ОСОБА_2 не мали ознак реальності та не носили характеру усталених сімейних стосунків. Належних і допустимих доказів відповідності їх ознакам сімї в розумінні ст.3 Сімейного кодексу України, позивачкою надано не було.

Відповідач ОСОБА_7 (син покійного ОСОБА_8В.) проти позову заперечив. В судовому засіданні надав пояснення, згідно яким, його батько ОСОБА_8 за життя притримувався фінансової самостійності. Він знав ОСОБА_2, коли вона ще робила в Коростишеві. Вона та батько періодично сходились і розходились. Він особисто був проти того, щоб вони співмешкали і через це мав із батьком конфлікт. З 2013 року з батьком взагалі не спілкувався.

Представник відповідачки ОСОБА_5 (матері покійного ОСОБА_8В.) у судовому засіданні проти позову заперечив та надав письмові та усні пояснення, згідно яким, син відповідачки ОСОБА_8 не визнавав ОСОБА_2 дружиною, а лише коханкою. Сімейних відносин в розумінні ст.3 Сімейного кодексу України, між ними не було. Вона про нього не піклувалась. Неодноразово ОСОБА_8 докоряв їй. Між ними точилися сварки. В момент смерті ОСОБА_8, ОСОБА_2 була в іншій кімнаті і своєчасно не надала йому допомоги, а у подальшому, сприяла тому, що б були приховані причини смерті та обмежила доступ родичів покійного до будинку, де вони жили, змінивши там замки. Під час проживання у будинку сина, ніякі поліпшення вони не робили, про що свідчить відсутність відповідної технічної документації. ОСОБА_8 не визнавав свого батьківства щодо сина ОСОБА_9 і тому зараз воно оспорюється в суді. Після смерті ОСОБА_8, ОСОБА_2 не брала фінансової участі у похоронному ритуалі.

Дослідженням поданих сторонами доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_12 - сусідки та знайомої позивачки, встановлено, що вона познайомилась із ОСОБА_2 і ОСОБА_8 у 2006 році. До моменту смерті ОСОБА_8 ОСОБА_2 жила з ним разом, однією сімєю. Вони спільно святкували родинні свята, піклувались один про одного, разом витрачали гроші. ОСОБА_2 сплачувала комунальні послуги, готувала їжу, ОСОБА_8 порався по господарству. Після народження сина ОСОБА_9 в їх сімї стався тимчасовий розлад, під час якого ОСОБА_2, близько трьох місяців не ночувала в будинку ОСОБА_8, а ночувала або в своєму власному будинку, або в сусідньому будинку матері ОСОБА_8 відповідачки ОСОБА_5 Не зважаючи на це ОСОБА_8 любив свого сина ОСОБА_9. Показаннями свідка ОСОБА_13, що мешкає по сусідству з будинком покійного ОСОБА_8, встановлено, що близько десяти років знала сімю ОСОБА_2 та ОСОБА_8, які жили разом, відвідували знайомих та бували на родинних святах завжди разом як подружжя, де дарували спільні подарунки, від своєї сімї. Мали спільного сина ОСОБА_9, піклувались один про одного, зокрема, якщо хтось один хворів. Порались разом по господарству, обробляли ділянку. Були гостинними. ОСОБА_2 господарювала, готувала їжу. Навіть коли вони посварились на деякий час після народження ОСОБА_11, ОСОБА_2 періодично ночувала у матері ОСОБА_8, а родичі чого дбали та піклувались про дитину. ОСОБА_8 дуже любив свого сина ОСОБА_9.

В цілому аналогічні показання надали суду свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_16 засвідчив суду, що колись лежав в лікарні разом із ОСОБА_8 і кожного дня, двічі на день, ОСОБА_8 відвідувала ОСОБА_2, яку той називав своєю дружиною.

Показаннями свідка ОСОБА_17 встановлено, що його покійний кум ОСОБА_8 познайомився з ОСОБА_2 у 2004 році на весіллі у Кучеренків і після того, вони стали проживати як одна сімя разом аж до смерті ОСОБА_8 у 2016 році. Він часто бував у них і свідчить, що ОСОБА_8 і ОСОБА_2 були однією сімєю, мали спільні витрати, святкували і відвідували разом родинні свята, поралися по господарству, мали спільну дитину сина ОСОБА_9, якого ОСОБА_8 дуже любив. Під час спільного проживання будували на подвірї сушарку для пиломатеріалів. Приблизно у 2009 році ОСОБА_2 деякий час була в будинку матері ОСОБА_8 ОСОБА_5 В цілому аналогічні свідчення надані суду свідком ОСОБА_18 Допитані за клопотанням сторони відповідачів свідки надали наступні пояснення. Свідок ОСОБА_10, перша дружина покійного ОСОБА_8 та мати відповідачів ОСОБА_19 та ОСОБА_20 пояснила суду, що вони з покійним розірвали шлюб ще у 90-х роках. Їй відомо, що вперше роман між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 виник ще у 1997 році. Починаючи з 2004 року ОСОБА_2 періодично ночувала у ОСОБА_8, а з 2007 року жила з ним в його будинку. Тим не менш, вона вважає, що ОСОБА_8 та ОСОБА_2 не жили як сімя, а мали різні бюджети. Після народження у ОСОБА_2 сина ОСОБА_9, вони не спілкувались з ОСОБА_8 до жовтня-листопада 2009 року. Було таке, що ОСОБА_2 купувала ОСОБА_8 ліки, але разом вони ніде не бували. Свідок ОСОБА_21 засвідчила перед судом, що коли робила секретарем Брусилівської селищної ради, на прохання ОСОБА_2 видавала довідку про те, що вона жила з ОСОБА_8 як «цивільна дружина» станом на момент його смерті. ОСОБА_2 дійсно мешкала в будинку ОСОБА_8 коли той помер.

Свідок ОСОБА_22 рідна сестра покійного ОСОБА_8, пояснила суду, що брат жив у своєму будинку по вулиці Макаренка, 17 «періодично» з 2007 року з ОСОБА_2 Вони мали окремі бюджети, спали в різних кімнатах. Брат ОСОБА_2 не любив, їсти вона йому не готувала. Після сварки, що сталася між ними коли народився син ОСОБА_9, ОСОБА_2 нахабно повернулась до ОСОБА_8 Сина ОСОБА_9 ОСОБА_8 любив, але соромився. Вперше вона побачила брата разом з ОСОБА_2 ще 15-17 років тому. Крім того, вони зустрічались з ОСОБА_2 на день народження брата, на випускному старшого сина ОСОБА_23 ОСОБА_7 (відповідача). Памятає, що коли в неї народилась онука, ОСОБА_2 також приїздила до пологового будинку привітати. Брат їй казав, що все, що він купував, то купував за власні кошти і що ОСОБА_2 нічого не вкладала.

ОСОБА_2 не брала участі в організації похорону ОСОБА_8 Вважає, що ОСОБА_2 звернулась до суду з тим, щоб заволодіти спадковим майном, бо після смерті ОСОБА_8 нікого до будинку не допускає, перекрила стежку між цим будинком та будинком матері ОСОБА_8 Донька ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_8 влаштовувала в цьому будинку вечірку з друзями.

Вона пропонувала ОСОБА_2 спільно користуватись майном, залишеним у спадок від брата, але згоди з цього питання не дійшли. В цілому аналогічні показання дала донька ОСОБА_22 ОСОБА_24, яка, зокрема, зазначила, що ОСОБА_8В, обіцяв їй переписати своє майно на неї. Крім того, загалом, аналогічні показання надані свідком ОСОБА_25 рідною сестрою померлого, яка, серед іншого зазначила, що вона займалась вихованням дитини ОСОБА_2 і ОСОБА_8 ОСОБА_11, а після смерті ОСОБА_23, вони з ОСОБА_2 взяли з кухні в будинку №17 по вул. Макаренка грошові кошти в сумі 20000 гривень, які були витрачені на похорон.

Дослідженими письмовими та речовими доказами встановлено наступні обставини.

Згідно копії свідоцтва про народження 1-ТП №248728 від 21.08.2015, встановлено, що ОСОБА_26 народився 04 лютого 2009 року в смт. Брусилів і його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (а.с.7). Свідоцтвом про смерть 1-ТП №275379 від 09.03.2016 р. встановлено, що ОСОБА_8 помер 06 березня 2016 року у віці 52 років в смт. Брусилів Житомирської області (а.с.6). Позивачкою на підтвердження своїх доводів подано акт від 01.09.2016 р., складений від імені депутата Брусилівської селищної ради ОСОБА_27 та підписаний сусідами будинку №17 по вулиці Макаренка: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 В акті зазначено, що з серпня 2004 року і до 06.03.2016 р. ОСОБА_8 та ОСОБА_2 мешкали разом однією сімєю, піклувались один про одного, мали спільний побут, спільні витрати, спільну дитину, тощо.

Згідно письмової довідки від 15.03.2016 р. №757, на день смерті ОСОБА_8, до його сімї входили син ОСОБА_26 та ОСОБА_2, «цивільна дружина». Довідка підготовлена ОСОБА_21, підписана селищним головою ОСОБА_28

Надаючи оцінки цим письмовим доказам: довідці від 15.03.2016 р. та акту від 01.09.2016 р., про те, що ОСОБА_2 мешкала як член сімї в будинку ОСОБА_8 на момент його смерті, суд звертає увагу на те, що джерела інформації, зазначеної в цих документах були досліджені судом безпосередньо шляхом допиту свідків: ОСОБА_21, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Враховуючи, що наведені свідками відомості підтверджують зміст означених документів, суд бере їх до уваги. Доводи відповідачів про несвоєчасну подачу суду вищевказаного акту, після початку судового розгляду, суд відхиляє з огляду на те, що посилання на цей акт міститься в позовній заяві.

Згідно поданій позивачкою довідці від 18.08.2016 р. №53/01-23 приватного нотаріуса ОСОБА_29, після померлого ОСОБА_8 в установленому порядку подали заяви про прийняття спадщини: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_2. Малолітній ОСОБА_26 прийняв спадщину згідно закону (а.с.32).

Даним письмовим доказом встановлено, що між сторонами існує майновий спадковий спір з приводу права на спадщину, що й обумовило звернення до суду з відповідною вимогою.

Поданими позивачкою та дослідженими під час судового розгляду фотознімками встановлено, що в різні періоди часу на фото зображені одночасно ОСОБА_2, ОСОБА_8, його родичі та знайомі, а також родичі та знайомі ОСОБА_2 у побуті та під час сімейних святкувань. Донька ОСОБА_2 від першого шлюбу у дитячому віці неодноразово зображена на подвірї будинку ОСОБА_8 та в будинку ОСОБА_5

Звертає увагу весільне фото відповідачки ОСОБА_4, на якому поруч із ОСОБА_8 зображена і ОСОБА_2 Зміст цього фото, як і присутність позивачки на цьому весіллі у 2008 році визнано відповідачкою.

Згідно копії рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.02.1990 року встановлено, що шлюб, зареєстрований між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 було розірвано. Рішення суду набуло чинності 23.02.1990 р. (а.с.11) Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу 1-ТП №070428 від 04.12.2003 р., шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_30 розірвано 04.12.2003 р. (а.с.12)

Згідно ухвали Брусилівського районного суду Житомирської області від 24.19.2016 р., заява ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю, подана в порядку окремого провадження, залишена без розгляду з огляду на існування спору про право. Розяснено їй право звернутись до суду з позовом на загальних підставах.

Згідно виписок з по господарських книг житлового будинку №17 по вулиці Макаренка в смт. Брусилові за 2001-2005 роки, 2006-2010 роки, 2011-2015 роки, 2016-2020 роки, ОСОБА_8 зазначений головою домогосподарства (а.с.44-47). Згідно поданим накладним від 06.03.2016 р.,07.03.2016 р.,19.04.2016 р.,10.04.2016р., підтверджується замовлення та оплата ритуальних послуг. В трьох з цих накладних платником зазначена ОСОБА_5, в одній платник не вказаний.

Дослідженням технічного паспорту будинку №17 по вулиці Макаренка в смт. Брусилові, складеному у лютому 1988 року (а.с.85-87) встановлено, що до переліку допоміжних будівель, станом на дату складання техпаспорту, не входять сушарка та баня, про наявність яких суду було повідомлено свідками. Суд вважає, що цей факт лише опосередковано свідчить про будівництво нових допоміжних будівель на подвірї будинку №17 в більш пізні періоди.

Численними накладними та квитанціями про придбання ОСОБА_8 наприкінці 80-х років будівельних матеріалів, будівельним паспортом та дозвільними документами на будівництво, проектною документацією з розділу житлового будинку та ухвалою суду від 12.02.1990 р. про затвердження мирової угоди, поданим стороною відповідачів (а.с.61-79, 81-84, 88-98, 102-105, 108-113), підтверджуються відповідні доводи про те, що будівництво будинку здійснювалось ОСОБА_8 та саме він, таким чином, після припинення першого шлюбу, став власником будинку ще до знайомства з ОСОБА_2 ОСОБА_11, ця обставина не відноситься до предмету доказування відповідно до меж судового розгляду, визначеного сторонами, згідно ст.11 ЦПК України і не оспорюється ними. Те ж стосується довідки територіального сервісного центру №1841 про зареєстровані на імя ОСОБА_8 у 2000 та 2003 роках транспортні засоби (а.с.106).

Суд бере до відома інформацію, що міститься у трьох довіреностях на право розпорядження транспортними засобами, що подані сторонами, згідно яким, ОСОБА_8 в різний час були надані права розпорядження від імені стороннього власника транспортними засобами МАЗ-5335.06 та двома саморобними причепами (а.с.56-58). Водночас інформації, що має доказове значення в контексті предмету доказування по цій справі, суд в них не знаходить.

Суд бере до відома інформацію про заборгованість за газ, що міститься у поданій відповідачкою ОСОБА_4, як письмовий доказ, довідці від 08.02.2017 р. №1014 ТОВ «Житомиргаз збут». Водночас, суд не вбачає в ній відомостей, що підтверджують, або спростовують доводи позивачки, або заперечення відповідачів.

Дослідивши подані докази та встановивши відповідні фактичні обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на те, що поданими доказами підтверджено доводи позивачки про багаторічні сімейні стосунки з ОСОБА_8

Суд вважає, що заперечення відповідачів не спростовують цього факту. Так, стосовно доводів про не визнання ОСОБА_8 батьківства щодо сина ОСОБА_9, суд має зазначити, що ставлення ОСОБА_8 до свого сина визначається свідоцтвом про народження ОСОБА_26, згідно якому, батьками дитини є покійний ОСОБА_8 та ОСОБА_2

Час, що минув від народження до реєстрації батьком ОСОБА_8 та відсутність спростувань свого батьківства за життя, на думку суду лише підтверджує його свідоме, обмірковане ставлення до факту свого батьківства. До того, ж допитані свідки підтвердили, що в цей період, ОСОБА_8 постійно мав почуття любові до дитини та опікувався сином.

Той факт, що після народження сина між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 виник конфлікт може пояснюватись різними субєктивними чинниками, про зміст яких доведеної достовірної інформації суду не надано. Проте суд вважає, що такий конфлікт був би малоймовірним, якби ОСОБА_8 та ОСОБА_2 сприймали себе як чужі один одному люди.

Доводи про оспорювання батьківства в суді,згідно положенням ст.61 ЦПК України, не можуть братись до уваги, оскільки будь-яких письмових доказів цієї обставини сторонами не надано, про наявність рішення суду з цього приводу не повідомлено та клопотань про зупинення розгляду справи не заявлено. Крім того, і самі відповідачі і допитані за їх клопотанням свідки, врешті не спростували вагоме значення ОСОБА_2 в їх житті протягом тривалого часу.

Так, у своїх поясненнях відповідачка ОСОБА_4, навіть заперечуючи проти позову, визнала, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_8 неодноразово була на різних сімейних святкуваннях, зокрема, на її весіллі, на дні народження ОСОБА_8, на проводах до армії сина ОСОБА_2 Визнала, що ОСОБА_2 готувала каву, мила посуд, а отже, поралася по господарству. Визнала, що не бачила в батьківському будинку інших жінок, окрім ОСОБА_2 ОСОБА_13 пояснення відповідачки, в сукупності із показаннями свідків, заслуханих по справі, підтверджують висновки суду про наявність усталених, тривалих сімейних стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 З пояснень відповідача ОСОБА_7 слідує, що його батько ОСОБА_8 навіть мав з ним конфлікт через прагнення бути з ОСОБА_2

Всі допитані свідки з боку відповідачів добре знайомі з ОСОБА_2 та повязували її у своїх показаннях з померлим ОСОБА_8 Свідки з боку відповідачів, що складали, в більшості, зацікавлених осіб близьких родичів і спадкоємців ОСОБА_8, тлумачили взаємини ОСОБА_8 з ОСОБА_31 на власну користь, як такі, що не мали ознак інтимності, або взаємного піклування, тощо. Але жоден з них не спростував будь-яких взаємин між ними взагалі, а ОСОБА_2 не визначив, як чужу, незнайому, або малознайому людину. Навпаки, вони виявляли тривале і багатоаспектне знайомство, натомість, на фоні ярко виражених неприязних стосунків, причина яких, загалом повязувалась або з обставинами смерті ОСОБА_8, або з обставинами, що мали місце після його смерті. До таких причин, зокрема, відноситься відсутність ОСОБА_2 в одній кімнаті з ОСОБА_8 в момент його смерті і не надання своєчасної допомоги, певною мірою участі в похоронному обряді, не погодженням на спільне користування спадковим майном, обмеженням доступу родичів до спадкового будинку, використання будинку лише для особистих потреб, тощо. Тож, навіть враховуючи ці доводи, суд приходить до висновку, що мали місце тривалі, усталені та близькі взаємовідносини позивачки із ОСОБА_8 та його родичами, які припинились або погіршились після смерті ОСОБА_8 на тлі спорів з приводу спадкового майна.

Поведінка ж ОСОБА_2 в момент смерті ОСОБА_8 та після його смерті не має правового значення для встановлення факту їх спільного проживання в контексті позовних вимог.

Не спростовують таких висновків суду і доводи відповідача ОСОБА_7 про притаманну його батьку фінансову самостійність, оскільки наявність самостійних витрат та відповідних матеріальних ресурсів не усувають можливість мати сімейні стосунки з іншою людиною. Майнові відносини членів сімї цілком можуть існувати відокремлено, що підтверджено наведеною нижче правовою позицією Верховного Суду України. Вирішуючи справу задоволенням позовних вимог, суд, при оцінці доказів, зокрема, пояснень та показань родичів покійного ОСОБА_8, бере до уваги що всі вони є матеріально зацікавленими особами з огляду на перспективи виникнення майнових спорів з ОСОБА_2 і виявляли майже не приховане особисте неприязне ставлення до неї, що виникло саме після смерті ОСОБА_8

Крім того, пояснення відповідачів про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 за час проживання не мали спільного господарства, не поліпшували спільно будинок спростовуються показаннями допитаних свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_32, ОСОБА_33

Стосовно доводів обох сторін, як позивача так і відповідачів, що стосуються майнових прав на придбане та оформлене на імя ОСОБА_8 майно, його поліпшення та зміни вартості, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Режим права власності на майно, придбане під час спільного проживання чоловіком та жінкою без реєстрації шлюбу, згідно ч.1 ст.74 Сімейного кодексу України, регламентується аналогічно відповідним положенням статті 60 Сімейного кодексу, як майна придбаного під час шлюбу.

Згідно ч.2 ст.74 Сімейного кодексу України, на такі правовідносини розповсюджуються положення ОСОБА_21 8 Сімейного кодексу, зокрема, й положення статті 60 цього кодексу.

Згідно правової позиції із застосування статті 60 Сімейного кодексу України, викладеної у низці постанов Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 16.12.2015 року у справі №6-2641цс15, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до обєктів права спільної сумісної власності подружжя.

Доводи позивачки та відповідачів про віднесення того чи іншого майна до спільного сумісного, зміни його вартості, тощо, в межах цієї цивільної справи, не досліджуються і не встановлюються судом, оскільки відповідні питання перебувають поза межами предмету позовних вимог яких, відповідно до ст.11 ЦПК України, притримується суд. А, враховуючи вищевикладену правову позицію Верховного Суду України, майнові правовідносини не презюмуються з факту наявності сімейних відносин між сторонами, а підлягають окремому встановленню та доказуванню.

Згідно п.2 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права і обовязки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними, такі справи розглядаються судами за правилами позовного провадження.

Чинне законодавство України не містить заборон на створення сімї чоловіком та жінкою без реєстрації шлюбу, а в деяких випадках, прямо визнає правові наслідки створення такої сімї, як-то майнові, передбачені ст.74 Сімейного кодексу України, спадкові, передбачені ст.1264 Цивільного кодексу України, тощо.

Згідно ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Таким чином, спираючись на вищевикладені доводи та нормативно-правові акти, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними і задовольняє їх.

На підставі ст.3 Сімейного кодексу України, ст.291, 1264 Цивільного кодексу України, керуючись ст.3, 10, 11, 60-61, 215-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Встановити факт проживання однією сімєю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 в період з серпня 2004 року до 06 березня 2016 року, тобто до дня смерті ОСОБА_8.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з часу проголошення рішення.

Особи, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з часу отримання копії судового рішення.

Суддя В.О. Руденко