Рішення № 64721584, 17.01.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5371/16

№ 2/183/377/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., секретаря Петрієнко В.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новомосковську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, в якому просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 в розмірі 660429,72 грн. за кредитним договором № СМ-SMЕ301/176/2008 від 06.05.2008 року на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернути стягнення на предмет іпотеки будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: вул..Комарова, 46, м.Новомосковськ Дніпропетровської області, шляхом надання позивачу права продажу будь-якій особі предмету іпотеки з наданням всіх повноважень продавця. В обґрунтування позову зазначивши, що 06.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № СМ-SMЕ301/176/2008 від 06.05.2008 року, за яким банк виконав взяті н себе зобовязання по наданню кредитних коштів, а відповідач ОСОБА_4 взяті на себе зобовязання по поверненню кредиту та сплаті процентів не виконала. 06.05.2008 року в забезпечення виконання зобовязань за цим договором між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за яким банку в іпотеку було передано будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: вул..Комарова, 46, м.Новомосковськ Дніпропетровської області. У звязку з чим банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, а рішенням суду від 20 липня 2015 року з ОСОБА_4В та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № СМ-SMЕ301/176/2008 від 06.05.2008 року в сумі 3831161,79 грн. та судовий збір в сумі 3654 грн. Враховуючи, що станом на 21 вересня 2016 року розмір заборгованості ОСОБА_4 за зазначеним кредитним договором складає 660429,72 грн. просить звернути стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі та, посилаючись на ті ж підстави, просив суд задовольнити. Щодо скасування рішення суду, яке було підставою звернення до суду з вимогами щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначив, що їм відомо про те, що рішення скасоване та в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Однак коли готувалися документи щодо звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, такі відомості не були враховані.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, в задоволенні позов просила відмовити. Також подала заяву про застосування строку позовної давності, тому як досудова вимога позивача була направлена ще в червні 2009 року, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем поданий у вересня 2016 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні також позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Також подав заяву про застосування строку позовної давності, тому як досудова вимога позивача була направлена ще в червні 2009 року, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем поданий у вересня 2016 року. Крім того просив суд звернути увагу на те, що дійсно в липні 2015 року заочним рішенням суду з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було стягнуто заборгованість за кредитним договором. Однак ухвалою суду від 27 червня 2016 року заочне рішення було скасоване, а рішенням від 10 серпня 2016 року, яке набрало законної сили 22 серпня 2016 року в задоволенні позовних вимог банку відмовлено. А тому просив відмовити в задоволенні позову банку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків, а саме:

В судовому засіданні встановлено, що 06 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № СМ-SMЕ301/176/2008 від 06.05.2008 року, за яким банк надав ОСОБА_4 кредитні кошти на умовах повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами.

06 травня 2008 року в забезпечення виконання зобовязань за цим договором між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за яким банку в іпотеку було передано будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: вул..Комарова, 46, м.Новомосковськ Дніпропетровської області.

Так, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами та у встановлений договором строк.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позичкодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, що залишається та сплати процентів.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

З рішення Новомосковського міськрайонного суду у справі № 183/7921/14 від 10 серпня 2016 року, яке набрало законної сили 22 серпня 2016 року вбачається, що позивач в грудні 2014 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № СМ-SMЕ301/176/2008 від 06.05.2008 року. В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено з причин пропуску строку позовної давності. Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.

Позивач 28 вересня 2016 року звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СМ-SMЕ301/176/2008 від 06.05.2008 року.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що заборгованості за кредитним договором № СМ-SMЕ301/176/2008 від 06.05.2008 року на день розгляду справи не має, а тому вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 57-60, 61, 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Г. Дубовенко