Ухвала суду № 64721248, 01.02.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5160/16-ц

Провадження № 2/0203/257/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Давіденко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримання виплати, інфляційної складової, трьох відсотків річних та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 предявила через суд зазначений позов до відповідача на предмет захисту свого права на оплату праці, посилаючись на те, що працювала в інституті відповідача на посаді головного спеціаліста сектору проектування теплогазопостачання опалення, вентиляції і газопостачання сіл до 12 вересня 2016 року, коли її звільнено за п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін, проте належні при звільненні кошти заробітної плати з компенсацією за невикористані відпустки в сумі 41495,24 грн. донині не виплачені, тому позивач просила суд стягнути на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 41495,24 грн., середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 13456,16 грн., суму в розмірі 24247,47 грн., що складається з інфляційної складової на суму заборгованості по заробітній платі з моменту її виникнення, що дорівнює 5520,51 грн., 3% річних за час затримки розрахунку -1315,00 грн. і 17411,96 грн. пені за весь час затримки розрахунку, а також стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. і судові витрати в сумі 2000,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 через канцелярію суду 10 січня 2017 року подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв?язку з недотриманням вимог ч.1 ст. 96, ч.3 ст. 118 ЦПК України, оскільки позивач не зверталась з заявою про видачу судового наказу і не надала ухвалу про його скасування або про відмову у видачі судового наказу. В судове засідання 10 січня 2017 року та 01 лютого 2017 року представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не прибув, про відкладення розгляду не клопотав.

Позивач, будучи належним чино повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула та клопотала про розгляд позову у її відсутності, наполягаючи на задоволенні останнього з наведених у позовній заяві підстав.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Розглянувши клопотання, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.6 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.

Частиною 3 ст. 118 ЦПК України передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у ч.1 ст. 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Пунктом 1 ч.1 ст. 96 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

При цьому, суд приймає до уваги роз?яснення п.12, п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» де судам роз?яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (пункт 1 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР ( 108/95-ВР ) "Про оплату праці", Закон України від 19 жовтня 2000 року N 2050-III ( 2050-14 ) "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"). До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. При цьому частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) визначено, що працівник має право звернутися до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Між тим, ЦПК не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 заявила позов у зв?язку з тим, що розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати ДКПВІ «Дніпроагропроект» не визнається, розмір боргу станом на день звільнення 12 вересня 2017 року оспорюється, оскільки їй видана довідка про наявність заборгованості станом на 22 вересня 2016 року, а не на день звільнення, докази безспірності нарахованої заробітної плати працівнику не надані, розмір та склад заборгованості у цій довідці не зазначений, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку взагалі не визнається, а його сума невідома у зв?язку з ненаданням підприємством відповідних даних, та, крім того, заявлені одночасно вимоги про стягнення інфляційної складової, 3% річних та пені за період затримки розрахунку, а також моральна шкода і вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, що заявлені одночасно та не можуть бути відокремлені одна від одної не свідчать про наявність підстав для звернення за видачею судового наказу, з огляду на відсутність будь-яких ознак безспірності вимог як ключової вимоги до наказного провадження.

Зважаючи на викладене підстави для залишення без розгляду даної справи за п.8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 207, ст.210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект» - ОСОБА_2 в задоволенні заяви про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримання виплати, інфляційної складової, трьох відсотків річних та моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Колесніченко