Рішення № 64718738, 09.02.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/791/133/2017 Єдиний унікальний номер справи: 664/4192/14-ц

Головуючий в І інстанції Савчак С.П.

Доповідач Приходько Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Приходько Л.А.,

суддів: Бездрабко В.О.,

ОСОБА_1

секретар Кутузова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 08 листопада 2016 року у справі

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

27 жовтня 2014 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23 червня 2014 року біля її будинку по вул. Молодіжній, 15-а у с. Праві Саги Цюрупинського району Херсонської області корова, власником якої є відповідачка ОСОБА_2, нанесла їй удари, внаслідок чого позивачка отримала тяжкі тілесні ушкодження. Посилаючись на викладене остаточно просила стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати на лікування у сумі 14932,36грн. та 10000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди отриманої внаслідок перенесеного фізичного болю, страждань, погіршення стану здоровя.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 08 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 10814,87грн., моральну шкоду у розмірі 7000грн., а всього 17814,87грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі за обставинами викладеними у скарзі. Просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимоги у повному обсязі.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6, зазначили, що на їх думку рішення суду є законним та обґрунтованим. Просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2014 року ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження внаслідок удару корови, власником якої є ОСОБА_2

Згідно висновку судової медичної експертизи №21 від 18 травня 2015 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма - переломи кісток зведення черепа, забиття головного мозку середнього ступеню, крововилив в м'які тканини потиличної області ліворуч, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя; синець 1-го пальця лівої стопи, який відноситься до легких тілесних ушкоджень. Зазначені ушкодження є наслідком травматичної дії тупими предметами, не виключно 23 червня 2014 року (а.с.81-92).

У звязку з отриманими травмами ОСОБА_4 проходила лікування з 23.06.2014 по 25.06.2014 у реанімаційному та неврологічному відділеннях КП Цюрупинська ЦРБ (виписка із медичної картки стаціонарного хворого №4800), з 25.06.2014 по 16.07.2014 у нейрохірургічному відділені Херсонської обласної клінічної лікарні (епікриз №11334).

З приводу наслідків черепно-мозкової травми, отриманої 23.06.2014, ОСОБА_4 проходила лікування у неврологічному відділені КП Цюрупинська ЦРБ в періоди з 11.12.2014 по 23.12.2014, з 27.02.2015 по 07.03.2015, з 30.06.2015 по 06.07.2015, з 04.01.2016 по 12.01.2016, з 26.07.2016 по 04.08.2016, з 10.11.2016 по 19.11.2016 (виписки із медичної картки стаціонарного хворого №9738, № 1579, №4859, №41, №6245, №9485), у неврологічному відділені Херсонської обласної клінічної лікарні з 17.01.2017 по 26.01.2017 (епікриз № 00877).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

На відносини, що виникають у зв'язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб поширюється дія Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Згідно із ч. 4 ст. 12 цього Закону шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що після передачі власником тварини особі, яка супроводжує тварину, на таку особу покладено функцію контролю за поведінкою тварини. Власник тварини не несе відповідальності за завдану твариною шкоду тільки за умови неналежного виконання особою, яка супроводжує тварину, обов'язку щодо забезпечення безпеки оточуючих людей

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить корова «Квітка» №6500351144 (довідка Цюрупинської дільничної лікарні Державної ветеринарної медицини від 02.07.2014).

Згідно листа Виконавчого комітету Цюрупинської міської ради від 30.07.2015 за № 1078/2-14, за період з 2010 року по теперішній час виконавчим комітетом рішення про затвердження правил вигону та випасу худоби для жителів села ОСОБА_7 (ліві та праві) не приймались.

За звичаєм, який склався у мешканців села ОСОБА_7, корів випасають по черзі. Зранку господарі виганяють корів у визначене місце на край села, де їх зустрічає пастух. Ввечері пастух приганяє їх до села, у визначене місце, звідки частину корів забирають господарі, інші корови самостійно повертаються до дому. З цього часу пастух відповідальності за корів не несе.

Звичай, який склався у мешканців села ОСОБА_7, з випасу корів визнаний сторонами у справі, а тому доказуванню, згідно вимог ст. 61 ЦПК України, не підлягає. Крім того, слід зазначити, що свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11М, ОСОБА_12 ОСОБА_13, допитані судом першої інстанції, підтвердили наявність саме такого звичаю випасу худоби.

23 червня 2014 року випас корів здійснював пастух ОСОБА_14, який ввечері пригнав корів до визначеного місця. Під час розгляду справи відповідачка ОСОБА_2 не заперечувала, що в цей день, як і в інші дні, її корова поверталася з місця, куди пригнав худобу пастух, до дому самостійно без будь-якого супроводу.

Корова «Квітка», яка поверталася з випасу до дому без супроводу господаря, вдарила ОСОБА_4, яка від цього впала, внаслідок чого отримала тяжкі тілесні ушкодження, а саме черепно-мозкову травму - переломи кісток зведення черепа, забиття головного мозку середнього ступеню, крововилив в м'які тканини потиличної області ліворуч.

Доводи ОСОБА_2 про недоведеність того, що позивачку вдарила належна їй корова «Квітка» спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема протоколом допиту свідка ОСОБА_14, проведеного 14.07.2014 року о/у СКР Цюрупинського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_15 Під час допиту ОСОБА_14 пояснив, що 23.06.14 р. біля 20 години у с. П.Саги по вул. Молодіжній бачив, що одна із корів зайшла у двір з відкритими воротами (вул. Молодіжна,17). Після цього побачив гр. ОСОБА_4 яка виганяла цю корову догнавши до асфальту. ОСОБА_4 розвернулась і в цей час корова розвернулась і вдарила гр. ОСОБА_4 і та впала. Він відігнав корову. Вказана корова належить ОСОБА_2.

У суду відсутні будь-які підстави сумніватися у достовірності даного доказу, оскільки ОСОБА_14 був єдиним очевидцем події, внаслідок якої позивачка зазнала тілесних ушкоджень, під час допиту попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, його пояснення повністю співпадають з поясненням самої ОСОБА_4 щодо обставин її травмування. Інші докази, досліджені судом, вказані показання не спростовують.

Допитати ОСОБА_14 в якості свідка під час розгляду даної справи неможливо у звязку з його смертю.

Доводи апелянта про відсутність її вини у заподіяні шкоди позиваці спростовуються встановленими судом обставинами, та суперечать вимогам закону зазначеним вище, оскільки обовязок щодо забезпечення безпеки оточуючих людей після того, як пастух пригнав корів у визначене місце, покладається на власника тварини.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідальність за спричинену твариною шкоду, у даному випадку, відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» покладається на особу, яка її утримує, а саме на відповідача ОСОБА_2

Разом з тим колегія суддів не може повністю погодитися з розміром відшкодування матеріальної шкоди, визначеної судом.

Так, визначаючи розмір шкоди суд першої інстанції вважав доведеним, що надані позивачем фіскальні чеки, квитанції, товарні чеки, крім благодійних внесків, вартості окулярів та МСКТ одного відділу хребта, підтверджують понесені позивачем витрати на лікування внаслідок отриманих травм.

Однак, дослідивши фіскальні чеки, квитанції, товарні чеки, колегія суддів вважає, що не всі витрати за наданими позивачем платіжними документами безпосереднє повязані з лікуванням черепно-мозкової травми. Зокрема, лікарські препарати Вентолин, Лораксон, Расторопша, Цитрамон на загальну суму 108.59грн (а.с.18), Фарінгосепт вартістю 24.18грн (а.с.205) Омез на загальну суму 56.26грн. (а.с.204,206,210), Пантестин Д гель вартістю 38.63грн.(а.с.210) показані для лікування захворювань не повязаних з черепно-мозковою травмою. Також колегія суддів не може прийняти в якості належного доказу товарний чек №7 на медикаменти від 12.12.2014 на суму 671.35грн. (а.с.203), оскільки він не містить будь-яких відомостей які саме медичні препарати були за ним придбані. Враховуючи, що позивачем під час розгляду справи не надано будь-яких доказів, що витрати на пальне у загальній сумі 549.59грн. понесені нею саме у звязку з лікуванням, колегія суддів також вважає, що підстави для їх стягнення відсутні. Всі інші ліки та медичні препарати, які були придбані позивачкою відповідно до наданих платіжних документів, безпосередньо повязані з лікуванням черепно-мозкової травми отриманої позивачкою 23.06.2014 року.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що рішення суду, в цій частині слід змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму матеріальної шкоди з 10814,87грн. до 9366,28грн., а також загальну суму стягнення з 17814,87грн. до 16366,28грн.

Доводи ОСОБА_2 та її представника про те, що позивачкою не доведено наявність причинного звязку між подіями 23.06.2014 року та лікуванням в період з 2015 2016 роках, спростовуються дослідженими судом виписками із медичних карток стаціонарного хворого, згідно яких ОСОБА_4 проходила лікування у неврологічному відділенні КП Цюрупинська ЦРБ у спірний період з приводу наслідків черепно-мозкової травми отриманої 23.06.2014 року. Також, відповідно до довідки ЛКК №1496 від 26.01.2016 року ОСОБА_4 внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми (2014р.) потребує тривалого лікування.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди в розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи обставини справи, характер отриманих позивачем тілесних ушкоджень, що завдало їй не тільки фізичних, а й моральних страждань, тривалість лікування, у зв'язку з чим у позивачки фактично були порушені нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя, виходячи із засад розумності та виваженості, а також враховуючи об'єм моральних та фізичних зусиль необхідних для відновлення порушених прав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 7000грн. моральної шкоди.

За таких обставин колегія суддів вважає що рішення суду, з підстав визначених ст.309 ЦПК України слід змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму матеріальної шкоди з 10814,87грн. до 9366,28грн., а також загальну суму стягнення з 17814,87грн. до 16366,28грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 08 листопада 2016 рокузмінити, зменшивши стягнену з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму матеріальної шкоди з 10814,87грн. до 9366,28грн., а також загальну суму стягнення з 17814,87грн. до 16366,28грн.

В решті рішення залишити без змін

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: В.О. Бездрабко

ОСОБА_1