Справа № 581/95/17
Провадження № 1-кс/581/22/17
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
15 лютого 2017 року слідчий суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Кузьмінський О.В., за участю секретаря судового засідання Мазур О.А., прокурора Ситника Р.Г., слідчого Базарної О.В., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: с. Василівка Лебединського району Сумської області, постійне місце проживання відсутнє, громадянина України, раніше судимого 28 лютого 2012 року вироком Лебединського районного суду Сумської області до семи років позбавлення волі, не працюючого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий СВ Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2, звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, яке мотивує тим, що в провадженні слідчого відділення перебуває кримінальне провадження № 12017200210000038 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в якому ОСОБА_1 підозрюється в таємному, з корисливою метою, повторному, за попередньою змовою групою осіб викраденні двох акумуляторних батарей «Іста» вартістю 6600 грн., належних ОСОБА_3, поєднану з проникненням у інше приміщення.
Необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим обґрунтовується тим, що слідством зібрані вагомі докази, які підтверджують вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яким йому повідомлено про підозру; кримінальне правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, є тяжким злочином; підозрюваний має досить молодий вік та гарний стан здоровя; відсутність соціальних звязків в місці його проживання, відсутність родини та утриманців; ніде не працює, за місцем проживання характеризується негативно; має незадовільний майновий стан; підозрюваний раніше судимий, відсутність у підозрюваного постійного місця проживання. До ризиків, передбачених ст. 177 КПК відносить: 1. підозрюваний ОСОБА_1 може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а йому відомо про притягнення до кримінальної відповідальності та наслідки цього, 2. знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин, так як добре орієнтується на території, де скоїв крадіжку, 3. незаконно впливати на потерпілого, свідків чи ОСОБА_4, яка є співучасником у вчиненні злочину, 4. перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, 5. вчинити інші кримінальні правопорушення, так як вже вчинив кримінальне правопорушення і може не зупинитися на скоєному.
На думку слідчого, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть цього зробити.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобовязання виключається, адже підозрюваний ОСОБА_1М, не буде ізольований від суспільства, а тому зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки не має постійного місця проживання, роботи, родини, утриманців, також може вчинювати інші кримінальні правопорушення. Для застосування особистої поруки не було встановлено осіб, які б заслуговували на довіру. Застава не може бути обрана, так як підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця роботи і постійного доходу, проживає за рахунок випадкових заробітків. Також не є можливим обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки підозрюваний не має постійного місця проживання.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання. Підозрюваний підтвердив свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину, щодо обрання йому запобіжного заходу не заперечував, але просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання матері в с. Рябушки Лебединського району Сумської області. Жодних доказів на підтвердження матері в с. Рябушки не надав.
Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділенням Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове слідство по кримінальному провадженню, внесеному 12 лютого 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017200210000038 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
14 лютого 2017 року ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру за вказаною статтею КК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, міцність його соціальних звязків, репутацію підозрюваного, наявність судимостей, тощо.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту, протоколі допиту підозрюваного та інших доказів, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
При вирішенні клопотання слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177), може незаконно впливати на потерпілого, свідків чи ОСОБА_4, яка є співучасником у вчиненні злочину (п. 3 ч. 1 ст. 177), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177), вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення будучи раніше судимим за злочини проти власності (п. 5 ч. 1 ст. 177).
Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, раніше судимий, має досить молодий вік та гарний стан здоровя, місце постійного проживання відсутнє, відсутні міцні соціальні звязки, відсутність родини, ніде не працює.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього увязнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її звязками з державою, у якій його переслідують.
Відтак, у даному кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон повязує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, а на підставі вищевикладеного, беручи до уваги встановлені в ході розгляду справи молодий вік та гарний стан здоровя підозрюваного, відсутність місця постійного проживання, відсутність міцних соціальних звязків, відсутність родини, постійної роботи, наявність судимості, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш мякі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Водночас, на виконання положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд застосовує до ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, враховуючи при визначенні суми застави тяжкість інкримінованого злочину та майновий стан підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого СВ Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24-00 години 15 квітня 2017 року включно.
Визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 80000 грн. (50 Х 1600 грн.).
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Сумській області:
р/р 37310081008869;
МФО (код банку) 820172;
ОСОБА_1: 26270240;
Банк одержувача: ДКСУ м. Київ.
Призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, імя, по-батькові платника застави.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обовязки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зі встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Сумської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя О. В. Кузьмінський
Судове рішення № 64717710, Липоводолинський районний суд Сумської області було прийнято 15.02.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 581/95/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: