Рішення № 64717546, 15.02.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2778/16-ц

Провадження № 2/591/156/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Шелєхової Г.В.

при секретарі - Тищенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення, визначення порядку користування квартирою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що йому та відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 без згоди позивача вселила до спірної квартири доньку ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_4 Своїм проживанням вони чинять перешкоди позивачу в користуванні його власністю, не впускають до житлового приміщення, відмовляються надати ключі від вхідних дверей. Тому просить вселити його до спірної квартири, визначити між ним та ОСОБА_2 порядок користування квартирою, виділивши позивачу у користування жилу кімнату площею 8,1 кв.м з балконом 0,72 кв.м, а ОСОБА_2 - 2 жилі кімнати площею відповідно 17,1 кв.м та 12,3 кв.м з лоджією 1,7 кв.м, підсобні приміщення - кухню площею 7,1 кв.м, коридор - 10,1 кв.м, ванну кімнату - 2,6 кв.м, туалет - 1,0 кв.м - залишити в загальному користуванні, а також виселити відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідачі та їх представники в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідачі та їх представники неодноразово в судові засідання не з'являвся, будучи належним чином повідомленими про дату та час слухання справи.

Судові засідання, призначені на 12 липня 2016 року, 23 серпня 2016 року, 17 листопада 2016, 01 грудня 2016 року було відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та у зв'язку з його неявкою. Судом причини неявки у вказані судові засідання визнані неповажними, оскільки ним не надано жодних доказів на підтвердження поважності причини неявки, надані неякісні копії медичних документів, з яких неможливо встановити чи дійсно представник відповідача знаходився на лікарняному в день судового засідання - 23 серпня 2016 року. В судовому засіданні 31 жовтня 2016 року представник відповідачів пояснень по суті позову надати не зміг, та просив відкласти розгляд для виклику відповідачів. В цьому ж судовому засіданні було вирішено клопотання про допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Однак явка цих свідків стороною відповідачів забезпечена не була в жодне з наступних засідань, не повідомлялося про проблеми з самостійним забезпеченням вказаних свідків в судове засмідання.

Відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи, суд повідомляв їх про неодноразову неявку їх представників в судове засідання, але вони неодноразово не з'являлися до суду без поважних причин, тому суд, враховуючи передбачені законом строки розгляду справи, вважає за необхідне розглянути справу у відсутність відповідачів у справі за наявних у справі матеріалів.

Суд, заслухавши пояснення з'явившихся учасників, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача - ОСОБА_8 помер, і після його смерті відкрилися спадщина, яку прийняли 2 спадкоємця 1-ї черги - його син -ОСОБА_1 та його мати - ОСОБА_2

З виданого позивачу Першою Сумською державною нотконторою свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2012 р. вбачається, що він набув право власності на 1/4 частину спірної квартири в порядку спадкування (а.с. 20). Відповідачу ОСОБА_2 після отримання спадщини належить право власності на 3/4 частини даної квартири, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.05.2016 року (Т.1 а.с.14).

З технічного паспорту на квартиру вбачається, що вона має жилу площу 37.5 кв.м. загальну площу 62.12 кв.м і складається з 3-х ізольованих жилих кімнат площею відповідно 17.1 кв.м 12.3 кв.м з лоджією - 1.7 кв.м.; 8.1 кв.м з балконом площею 0.72 кв.м коридору 10.1 кв.м кухні 7.1 кв.м ванної кімнати 2.6 кв.м туалету - 1.0 кв.м шафи 1.2 кв.м (Т.1 а.с. 16-17).

Таким чином судом встановлено, що спірна квартира належить на праві спільної часткової власності позивачу та відповідачу ОСОБА_2, а тому позивач має право проживати у спірній квартирі, тому є обгрунтованими і підлягають задоволенню його вимоги в частині вселення у спірне житло.

Згідно довідки КП «Сумитеплоенергоцентраль» в спірній квартирі проживають та зареєстровані власник ОСОБА_2, її донька ОСОБА_3 та зять ОСОБА_4 (Т.1 а.с. 145). Реєстрація ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - доньки та зятя ОСОБА_2 у спірній квартирі відбулася на підставі її заяви від 24.11.2013 року ( а.с. 146), тобто вже після набуття позивачем права власності на частку квартири та без його згоди, що порушує його права та охоронювані законом інтереси. Згідно копії повідомлення Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області та копії висновку інспектора Сумського відділу поліції від 29.05.2016 року позивач звертався до правоохоронних органів з приводу вирішення питання розподілу житлової площі за адресою: АДРЕСА_3 вселення в цю квартиру (а.с.43-44).

21.05.2016 року позивач мав намір вселетися у спірну квартиру, але відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які фактично мешкають у квартирі, перешкоджали йому, викликали з цього приводу працівників полиції. Вказану обставину підтвердив суду свідок ОСОБА_10, який прийшов разом з позивачем вирішувати питання його вселення, не заперечував цього і відповідач ОСОБА_4 в своїх поясненнях, наданих поліції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню позов в частині виселення із спірної квартири відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

Згідно ст. 317 ЦК України тільки власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб. При цьому на зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані ті інші жилі приміщення з самостійними виходами. У протилежному випадку може буди встановлено порядок користування приміщеннями квартири.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки встановлення порядку користування квартирою шляхом виділення сторонам конкретних кімнат та залишення кухні, коридору, ванної кімнати, туалету, шафи в загальному користуванні, не суперечить вимогам закону та відповідає інтересам сторін.

Так вищевказані кімнати є окремими ізольованими приміщеннями, розмір жилої площі, що припадає на одну особу, не менше встановленого для надання одній особі та максимально відповідає частці кожного.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню і в частині встановлення порядку користування спірним житлом.

Окрім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, відповідачі повинні відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, а саме 1653 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування судового збору та витрати пов'язані з викликом відповідачів до суду в розмірі 116 грн. 40 коп., вказані витрати підтверджуються копіями квитанцій (Т.2 а.с. 7). Загальна сума судових втрат, які підлягають стягненню з відповідачів становить 1770 грн., тобто по 590 грн. з кожного.

Керуючись ст.358 ЦК України, постановою Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» ст.ст. 10-11, 57-60, 80, 88, 174, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1

Визначити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1 у користування жилу кімнату площею 8,1 кв.м з балконом 0,72 кв.м, ОСОБА_2 - дві жилі кімнати площею 17,1 кв.м та 12,3 кв.м з лоджією 1,7 кв.м. Підсобні приміщення: кухню площею 7,1 кв.м, коридор - 10,1 кв.м, ванну кімнату - 2,6 кв.м, туалет - 1,0 кв.м, шафу - 1,2 кв.м - залишити в загальному корисуванні ОСОБА_2, ОСОБА_1.

Виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по 590,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.В. Шелєхова