Ухвала суду № 64717486, 09.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/180/17

Номер справи місцевого суду: 522/17704/16-к

Головуючий у першій інстанції Коваленко

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Кадегроб А.І.,

суддів: Котелевського Р.І., Прібилова В.М.,

секретаря Стоянової Л.І.,

за участю:

прокурора: Чорного О.Д.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 01.02.2017 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016162500000562 від 17.03.2016 року

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_3 та продовжений строк тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/10, кв.67, раніше не судимої,

підозрюваного у кримінальному провадженні №12016162500000562 від 17.03.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що в період часу з 14 серпня по 20 вересня 2016 року, виконуючи роль пособника в складі організованої групи, що вчиняла на території м. Чорноморськ Одеської області корисливі злочини - крадіжки чужого майна в особливо великих розмірах, виконуючи покладену на неї функцію, приховувала майно, отримане злочинним шляхом, а також забезпечувала його збут шляхом продажу іншим особам, а отримані грошові кошти передавала іншим учасникам організованої злочинної групи.

20.09.2016 року ОСОБА_2 була затримана в порядку, передбаченому ст.ст. 190, 191 КПК України, та цього ж дня їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2016 року задоволене клопотання старшого слідчого СВ СУ військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_4, погоджене прокурором цієї ж прокуратури ОСОБА_5, та до підозрюваної ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стоком до 18.11.2016 року. Ухвала мотивована наявністю у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_2, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме - можливості підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Після цього строк тримання підозрюваної під вартою неодноразово продовжувався.

Постановою заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора Матіоса А.В. від 30.01.2017 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до 06.03.2017 року.

01.02.2017 року прокурор звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про продовження строку тримання підозрюваної ОСОБА_2 під вартою, мотивуючи його тим, що звершити досудове розслідування до закінчення строку тримання підозрюваної під вартою неможливо у зв'язку з необхідністю відкриття матеріалів досудового розслідування та забезпечення ознайомлення з матеріалами кримінального провадження десятьох підозрюваних та їх захисників, що вимагає значного часу, а ризики у кримінальному провадженні не зменшились та їм неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.02.2017 року клопотання прокурора було задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_2 до 06.03.2017 року. Також ухвалою визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 480 000 гривень.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що під час розгляду клопотання вказані у ньому доводи знайшли своє підтвердження, завершити досудове розслідування до спливу строку тримання під вартою неможливо, встановлені під час застосування запобіжного заходу ризики не зменшились та їм неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_1 в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування своїх вимог захисник вказує, що долученими до клопотання матеріалами та прокурором у судовому засіданні належним чином не доведена наявність у кримінальному провадженні заявлених ризиків, а висновок слідчого судді про те, що такі ризики не зменшились, також не підтверджується жодними доказами. Прокурором також не доведена та слідчим суддею в ухвалі не мотивована неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_2 є громадянкою України, має постійне місце проживання на території України, до кримінальної відповідальності притягається вперше.

На думку захисника, необхідність ознайомлення підозрюваних та їх захисників з матеріалами досудового розслідування не є достатньою підставою для подальшого тримання ОСОБА_2 під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача; пояснення захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити; виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді взяття під варту визначені змістом ст. ст. 176, 177, 178, 184, 197, 199 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за пять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що слідчийсуддя дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_2

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ст. 177 КПК України; вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Наявність заявлених у кримінальному провадженні ризиків, також підтверджується наявними в матеріалах судового провадження доказами вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Зокрема, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, що свідчить про наявність обґрунтованого ризику того що вона, будучи обізнаною про притягнення її до кримінальної відповідальності та можливість призначення їй покарання, буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Також у кримінальному провадженні наявний ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_2 на інших підозрюваних, свідків, експертів та інших учасників даного кримінального провадження.

Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що один з можливих співучасників інкримінованих ОСОБА_2 злочинів - ОСОБА_6 - перебуває в розшуку, у зв'язку з чим у кримінальному провадженні наявний ризик того, що підозрювана зможе перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом інформування осіб, причетних до вчинення злочинів, про хід досудового розслідування та оперативно-розшукові заходи, що провадяться з метою встановлення та затримання усіх співучасників кримінального правопорушення.

Підозрювана ОСОБА_2 не працює та не має офіційних джерел доходу, що свідчить про наявність ризику можливого продовження нею злочинної діяльності.

Під час апеляційного розгляду було встановлено, що наявні у кримінальному провадженні ризики не зменшились.

В сукупності з зазначеним, у відповідності до ст. 178 КПК України, слідчий суддя взяв до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого їй злочину, в якому вона обґрунтовано підозрюється, та дані про особу підозрюваної, про які зазначено у клопотанні слідчого.

Обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, які б слугували перешкодою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено не було.

Крім того, у клопотанні слідчого зазначено, що завершити досудове розслідування до закінчення строку тримання ОСОБА_2 під вартою було неможливо у зв'язку зі значним обсягом слідчих та процесуальних дій, які необхідно було провести, та для забезпечення досягнення цілей кримінального провадження подальше тримання під вартою підозрюваної є цілком виправданим, що вірно було взято до уваги слідчим суддею.

За таких обставин судова колегія вважає, що доводи захисника підозрюваного про необґрунтованість клопотання та недоведеність наявності заявлених у кримінальному провадженні ризиків є безпідставними.

Крім того, апеляційний суд вважає, що продовження строку запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в даній справі узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_7 України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_2 відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваної і сама підозра у вчиненні нею тяжкого кримінального правопорушення, дають достатні підстави вважати, що на даний час заявлені у кримінальному провадженні ризики не зменшились, що повністю виправдовує тримання підозрюваної під вартою, а наявність обставин, які б унеможливлювали продовження строку дії даного запобіжного заходу, не підтверджується матеріалами судового провадження.

Таким чином, судова колегія вважає, що слідчим та прокурором було доведено наявність достатніх підстав, про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і необхідність продовження відносно нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому ухвала слідчого судді є вмотивованою та законною.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження доказами в ході апеляційного розгляду, інших доводів апеляційному суду представлено не було, а тому не підлягають задоволенню.

При апеляційному розгляді будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасуванняухвали суду, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 01.02.2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_3 та продовжений строк тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у кримінальному провадженні №12016162500000562 від 17.03.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

А.І. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Прібилов