Ухвала суду № 64715347, 15.02.2017, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 1-кп/470/12/17

Справа № 470/1/17

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2017 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Шелестюк І.С., за участю прокурора Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області Машарової О.В., неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3, неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 та його законних представників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 та його законного представника ОСОБА_9, обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_11,

при розгляді в підготовчому судовому засіданні кримінального провадження № 12016150160000331, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2016 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Березнегувате Миколаївської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, приватного підприємця ПП «ОСОБА_10», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у вчиненні ОСОБА_10 вказаних злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України, надійшов до суду 03 січня 2017 року.

Пунктом 5 ч.2 ст.291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що слідчий, з чим погодився і прокурор, обвинувачує ОСОБА_10 в нанесенні 25.09.2016 року неповнолітньому ОСОБА_2 близько десяти ударів руками й ногами в область голови і тулуба, спричинивши умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я ( ч.2 ст.125 КК України ).

Крім цього, обвинувачує: в нанесені 25.09.2016 року малолітньому ОСОБА_4 двох ударів ногою по зап'ястю лівої руки та в область живота, один удар рукою в область спини, які завдали фізичного болю дитині; в нанесені 25.09.2016 року малолітньому ОСОБА_8 двох ударів ногою в область спини та один удар в область руки, які завдали фізичного болю дитині, проте помилково кваліфікує ці два останні злочини, склади яких є матеріальними, тобто відповідальність особи за які повинна наступати в залежності від спричинених наслідків, тільки один раз за ч.1 ст.126 КК України ( побої і мордування ), не врахувавши, що диспозиція цієї статі не містить такої кваліфікуючої ознаки як «повторність».

Натомість, у відповідності з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» визначено, що згідно з частиною першою статті 33 КК сукупність злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден із яких її не було засуджено.

Сукупність можуть утворювати також злочини, передбачені однією і тією ж статтею або частиною статі Особливої частини КК, якщо, зокрема, вони вчинені неодночасно і за наступний злочин новою редакцією відповідної статті чи частини статті Особливої частини КК передбачено новий за своїм змістом склад злочину.

Тобто, виклавши в обвинувальному акті вчинення трьох злочинів за фактичними обставинами, слідчий і прокурор, в порушення зазначених вище положень, лише двічі сформулювали різні за змістом обвинувачення з посиланням на ч.2 ст.125 і ч.1 ст.126 КК України, що робить неможливим, в разі доведення вини особи, застосувати положення ч.1 ст.70 КК України, яка зобов'язує суд при сукупності злочинів ( в даному випадку трьох ) призначити покарання за кожний злочин окремо.

У відповідності з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення та повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам кримінально-процесуального Кодексу, тобто не містить окремої кваліфікації третього злочину за ч.1 ст.126 КК України, то він (обвинувальний акт), відповідно, підлягає поверненню прокурору.

Керуючись п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України - повернути прокурору Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області для формулювання обвинувачення та правової кваліфікації всіх вчинених кримінальних правопорушень з посиланням на відповідні частини статті КК України.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи діб з дня її проголошення до Апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області.

Суддя Г. В. Міщенко