Рішення № 64713490, 09.02.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2017 р.Справа № 921/841/16-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Апрус", вул. Живова, 31, м. Тернопіль

про cтягнення заборгованості в сумі 169 825, 26 грн.

За участі представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 23.12.16 р.

відповідача: не зявився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Агробізнес" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Апрус" про cтягнення заборгованості в сумі 169 825 грн 26 коп.

Ухвалою господарського суду від 03.01.2017 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.02.2017 року.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, витребуваних документів не подав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить наявне у справі повідомлення про вручення поштової кореспонденції, а тому, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, за правилами ст.75 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- 05 серпня 2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю " Агробізнес" (надалі Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Апрус" (надалі - Покупець) укладено договір поставки № Ам-01 (надалі Договір), згідно з умовами якого Продавець зобовязався в порядку та на умовах цього договору передати покупцеві у власність , а Покупець - прийняти ОСОБА_3 і оплатити його відповідно до Замовлення та умов цього Договору (п. 1.1. Договору);

- ОСОБА_3 поставляється в асортименті та за цінами , які узгоджені Сторонами згідно Специфікації, яка є його невід'ємною частиною цього Договору (п.1.2. Договору);

- п. 2.4 Договору визначено , що ціна ОСОБА_3, що постачається за Договором , відображається Сторонами у погодженій ними Специфікації;

- Сторони погодили у п. 2.7 Договору, що обовязковою умовою для оплати поставленого ОСОБА_3 є наявність у Покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України та цим Договором порядку відповідної накладної (видаткової та/або товарно-транспортної) і податкової накладної та інших документів, передбачених розділом 4 Договору, а також відповідність цін в накладній діючій Специфікації;

- оплата за ОСОБА_3 повинна здійснюватись протягом 45 календарних днів від дати поставки ОСОБА_3 Покупцем за умови, що Постачальник належним чином виконав вимоги п.п. 2.7. Договору;

- даний Договір набрав чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року, а в частині зобовязань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного виконання таких зобовязань (п.11.1 Договору).

Також 05.08.2016р. Сторонами підписано протокол розбіжностей до Договору поставки №Ам-01 від 05.08.2016р., що є невідємною частиною цього Договору.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору у період з 02.09.2016р. по 31.10.2016р. Продавцем передано у власність Покупця ОСОБА_3 на суму 261 576 грн 19 коп.

Факт поставки ОСОБА_3 підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних (всього 554 шт.), підписаними представниками Сторін та завіреними відтисками їх печаток.

Зважаючи на часткове виконання відповідачем своїх грошових зобовязань з оплати вартості одержаної продукції, позивачем направлено ТзОВ "Апрус" претензію №1 вих. №2930 від 02.11.2016р. з вимогою сплатити суму боргу в розмірі 64 567,53 грн до 07.11.2016р., яка залишена останнім без відповіді та оплати.

Таким чином, на день розгляду справи сума боргу ТзОВ "Апрус" перед позивачем за поставлений ОСОБА_3, з врахуванням часткової його оплати, становить 169 825 грн 26 коп. Більше того, вказана сума боргу визнана відповідачем шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2016р.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобовязання з оплати товару виконав частково, у відповідь на звернення позивача з претензією №1 вих. №2930 від 02.11.2016р. суму боргу не оплатив, що стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" до суду з позовом про стягнення з ТзОВ "Апрус" в примусовому порядку 169 825 грн 25 коп. заборгованості.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення , з огляду на таке:

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір №Ам-01 від 05.08.2016р. за своєю правовою природою є договором поставки, що регулюється положеннями ст.712 ЦК України, в силу яких продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. І оскільки, у відповідності до п.2.8. Договору оплата за ОСОБА_3 повинна здійснюватись протягом 45 календарних днів від дати поставки ОСОБА_3 Покупцем.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

В силу приписів ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обовязку.

З огляду на наведене, судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" свої зобовязання по договору №Ам-01від 05.08.2016р. виконало належним чином, здійснивши поставку відповідачу ОСОБА_3 згідно видаткових накладних (всього 554 шт.) на загальну суму 261 576 грн 19 коп., однак, ТзОВ "Апрус" у строк, визначений п. 2.8. Договору, оплату його вартості у повному обсязі не здійснив, допустивши станом на день розгляду спору заборгованість в розмірі 169 825 грн 26 коп.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТзОВ "Апрус" 169 825 грн 26 коп. заборгованості підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та по суті неоспорені відповідачем.

Судові витрати, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АПРУС", вул. Живова, 31, м. Тернопіль, ідент. код 38201423

- на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, ідент. код 30915832 169 825(сто шістдесят девять тисяч вісімсот двадцять пять) грн. 26 коп. заборгованості та 2547 (дві тисячі пятсот сорок сім) грн 40 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 14.02.2017р.

СуддяН.М. Бурда