Рішення № 64713440, 06.02.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р.Справа № 922/4804/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м.Харків до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова, м.Харків за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Військової частини А1215, м.Харків про стягнення 8290,48грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 25.04.2016

від відповідача: ОСОБА_3, дов. від29.12.2016

від третьої особи: ОСОБА_1, дов. від 20.01.2017

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (далі за текстом - позивач), звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова (далі за текстом - відповідач), про стягнення 8290,48грн., з яких: 4803,51грн. пені, 483,39грн. 3% річних, 3003,58грн. інфляційних втрат.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №14059 від 31.03.2009 в частині оплати спожитої електроенергії.

Ухвалою від 03.01.2017 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Військову частину А1215 (далі за текстом третя особа).

У призначеному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що несвоєчасне погашення заборгованості перед позивачем сталося через недостатнє фінансування з Збройних сил України. Також просить зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на відсутність основної заборгованості за спожиту електроенергію, а також те, що він є бюджетною установою, повністю фінансується з Державного бюджету, здійснює безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення, спрямоване на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок забезпечення військових частин квартирним майном.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, просив зменшити розмір пені на 90%.

Третя особа письмових пояснень щодо суті спору не надала, її представник в судовому засіданні підтримав правову позицію відповідача, просив суд зменшити розмір пені на 90%.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників учасників судового процесу, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

31 березня 2009 року між позивачем, як постачальником електричної енергії, та третьою особою, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії №14059 (далі за текстом - Договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно пункту 2.3.2 Договору споживач зобовязується щомісяця у встановлений договором строк надавати постачальнику звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою (додаток №9 до договору "Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії").

Відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.4 Договору споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків" (ч. 2 п. 10.2 ПКЕЕ); здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно вимог ПКЕЕ.

Пунктом 9.4 Договору сторони визначили, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Невідємною частиною Договору є додаток №2 "Порядок розрахунків (для бюджетних установ та організацій, підприємств житлово-комунального господарства та підприємств, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення)" (надалі - Порядок розрахунків).

Відповідно до пункту 1 Порядку розрахунків споживачу встановлено розрахунковий період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 4.4 Порядку розрахунків датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівкових коштів в касу постачальника.

Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку розрахунків, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

Рахунки на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок) та на оплату реструктуризованої заборгованості надаються постачальником електричної енергії одночасно.

В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

05 січня 2015 року між сторонами була укладена додаткова угода до Договору, пунктом 3 якої передбачалося в пункті 4.4 додатку №2 до договору слова "споживач" замінити на "платник", а в абзаці 3 пункту 5 цифру "5" замінити на "10".

Таким чином, з 05.01.2015 відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо оплати спожитої третьою особою електричної енергії за Договором.

Як свідчать наявні у справі рахунки, акти про використану електричну енергію, акти приймання-передачі електричної енергії, звіти про використану електричну енергію, акти звіряння розрахунків за електроенергію, і не оспорюється відповідачем, останній свої зобов'язання за Договором виконував неналежним чином, сплативши за електроенергію спожиту у вересня-жовтні 2016 року із запізненням, у зв'язку з чим станом на 01.12.2016 у відповідача за Договором перед АК "Харківобленерго" виникла заборгованість в розмірі 8290,48грн., з яких:

- пеня - 4803,51грн. за період з вересня по жовтень 2016 року;

- 3% річних - 483,39грн. за період з вересня по жовтень 2016 року;

- інфляційні втрати - 3003,58грн. за період жовтень 2016 року.

Відповідач вказану заборгованість не погасив, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи підтверджують несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині оплати вартості електричної енергії за період вересень-жовтень 2016 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач погашення заборгованості з порушенням встановлених Договором строків не оспорює.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних положень законодавства позивач просить стягнути з відповідача 483,39грн. 3% річних, нарахованих станом на 01.12.2016 за період вересень-жовтень 2016 року, 3003,58грн. інфляційних втрат, нарахованих станом на 01.12.2016 за період жовтень 2016 року.

Перевіривши розрахунки вказаних вимог, суд вважає їх такими, що відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені Договором та Законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно даних норм законодавства позивач обґрунтовано здійснив нарахування відповідачу пені за період вересень-жовтень 2016 року, розмір якої станом на 01.12.2016 складає 4803,51грн.

Відповідач розміру та правильності здійсненого позивачем розрахунку пені не оспорив, однак подав клопотання про зменшення її розміру на 90%.

Згідно пункту 3 статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

За приписами частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно підпункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про КЕВ м. Харків, затвердженого наказом начальника Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління №61 від 15.04.2013, відповідач здійснює безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності. Квартирно-експлуатаційне забезпечення - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок забезпечення військових частин квартирним майном.

Відповідно до пункту 1.2 Положення, відповідач є державною військовою бюджетною установою та є юридичною особою.

Враховуючи надані відповідачем докази, а саме: рішення №932 від 23.01.2017 про присвоєння відповідачу ознак неприбутковості, довідку ГУ ДКС України у Харківській області про повне фінансування відповідача з Державного бюджету, довідку начальника КЕВ м. Харків та головного бухгалтера про те, що залишок коштів по КЕКВ 2800, з якого здійснюється оплата видатків за судовий збір та штрафні санкції, складає 0,00грн., а також з огляду на покладені на відповідача завдання згідно розділу ІІІ Положення про КЕВ м.Харків, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, пункту 3 статті 83 ГПК України зменшити розмір пред'явленої позивачем до стягнення пені на 50%.

У зв'язку з цим, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 2401,76грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.61, код 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, б.149, код 00131954) 2401,76грн. пені, 483,39грн. 3% річних, 3003,58грн. інфляційних втрат, 1378,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 13.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_4