Рішення № 64713283, 06.02.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017р. Справа№ 914/3106/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІС», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БР БУДАЛЬЯНС», м.Львів

про стягнення 20000,00грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 директор

від відповідача: не зявився

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІС», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «БР БУДАЛЬЯНС», м.Львів про стягнення заборгованості в сумі 20000,00грн.

Ухвалою суду від 12.12.2016р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 16.01.2017р. Ухвалою суду від 16.01.2017р. розгляд справи відкладено на 06.02.2017р. у звязку з неявкою відповідача.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 06.02.2017р. зявився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем ТзОВ «БР БУДАЛЬЯНС» в серпні 2016 року укладено договір, на виконання умов якого позивачем перераховано на рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу, яку останнім, всупереч взятим за договором зобовязанням, у встановленому порядку та строки не повернуто. Оскільки претензію позивача залишено без відповіді та виконання, ТзОВ «ЕЛЕКТРІС» звернулось до суду із позовом про стягнення 20000,00грн. заборгованості. Просив позов задоволити.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 06.02.2017р. повторно не забезпечено, письмового відзиву та інших витребуваних судом документів не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином. Так, копію ухвали суду про порушення провадження по справі від 12.12.2016р., направлено на адресу ТзОВ «БР БУДАЛЬЯНС», вказану в позовній заяві, а саме: 79026, м.Львів, вул.Сахарова, буд.43, що відповідає адресі місцезнаходження юридичної особи, зазначеній у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказану кореспонденцію повернуто суду установою звязку із відміткою «За закінченням терміну зберігання». Копію ухвали суду від 16.01.2017р., надіслану відповідачеві на зазначену вище адресу, на момент проведення судового засідання установою звязку не повернуто.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. розяснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене, суд, у відповідності до ст.75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІС» (надавач за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БР БУДАЛЬЯНС» (отримувач за договором, відповідач по справі) укладено договір про поворотну фінансову допомогу №11-08/01 від 11.08.2016р., за яким у порядку та на визначених ним умовах. Надавач передав у власність отримувачу кошти у розмірі 20000,00грн. (надалі іменується «поворотна фінансова допомога»), а отримувач зобовязався повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим договором строк (п.п. 1.1, 2.1).

Така поворотна фінансова допомога надається з метою поповнення обігових коштів (п.1.2 договору), проценти аз цим договором не нараховуються та не сплачуються (п.2.2 договору).

Як визначено умовами договору, надавач передає поворотну фінансову допомогу отримувачу в день підписання сторонами цього договору (п.3.1). Поворотна фінансова допомога надається в безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок отримувача (п.3.2) й вважається переданою отримувачу при її зарахуванні на поточний рахунок отримувача (п.3.3).

До матеріалів справи долучено копію банківської виписки про рух коштів по рахунку ТзОВ «ЕЛЕКТРІС», в якій відображено здійснений позивачем 11.08.2016р. грошовий переказ на рахунок ТзОВ «БР БУДАЛЬЯНС» в розмірі 20000,00грн. із призначенням платежу: «Поворотна фінансова допомога згідно договору №11-08/01 від 11.08.2016р., без ПДВ».

У п.5.1 договору сторонами погоджено, що строк повернення поворотної фінансової допомоги розпочинається з часу набрання чинності цим договором і становить 5 календарних днів. Після закінчення цього договору, у відповідності до п.5.1 договору, отримувач зобовязується протягом 1 календарного дня повернути надавачові поворотну фінансову допомогу.

Як встановлено п.5.2 договору, поворотна фінансова допомога повертається у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок надавача та вважається повернутою йому отримувачем з часу зарахування на поточний рахунок надавача у банківській установі, що його обслуговує.

Позивач стверджує, що в порушення умов договору, ТзОВ «БР БУДАЛЬЯНС» взяті на себе за договором зобовязання не виконано, кошти, отримані за договором, не повернуто, а надіслану на його адресу претензію (вих.№2016/0710-01 від 07.10.2016р.) про повернення заборгованості на суму 20000,00грн. (копія знаходиться в матеріалах справи) залишено без відповіді та задоволення.

Зазначені обставини зумовили звернення ТзОВ «ЕЛЕКТРІС» до суду із позовною заявою про стягнення із ТзОВ «БР БУДАЛЬЯНС» 20000,00грн. заборгованості.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, фінансова допомога може надаватись на безповоротній або поворотній основі. При цьому поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики.

Як визначено ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.1). Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором (ч.2). Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3).

Як встановлено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться і в Господарському кодексі України.

У відповідності до ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Правова норма ч.1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження виконання ТзОВ «БР БУДАЛЬЯНС» взятих на себе за договором зобовязань та повернення 20000,00грн. наданої йому ТзОВ «ЕЛЕКТРІС» поворотної фінансової допомоги, хоч строк виконання такого зобовязання настав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БР БУДАЛЬЯНС» (м.Львів, вул.Сахарова, буд.43; код ЄДРПОУ 40104772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІС» (м.Львів, вул.Лемківська, буд.15; код ЄДРПОУ 39569074) 20000,00грн. основного боргу та 1378,00грн. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 13.02.2017р.

Суддя Щигельська О.І.