Рішення № 64713188, 14.02.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Справа № 913/1382/16

Провадження №7/913/1382/16

Господарський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Тацій О.В.,

за участю секретаря судового засідання помічника судді Лотох І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області до Публічного акціонерного товариства «Укрінком», м. Сєвєродонецьк про стягнення заборгованості за договором про надання послуг електрозвязку, пені та 3 % річних.

У засіданні брали участь:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність № 3195 від 08.12.2016.

Від відповідача представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрінком» (далі ПАТ «Укрінком», який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (ПАТ «Укрінбанк»), в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до укладеного 29.06.2010 між сторонами договору № 37/78-10 позивач взяв на себе обовязок забезпечити встановлення та підключення кінцевого обладнання відповідача через абонентську мережу до телефонної мережі подвійного призначення за адресою: м. Енергодар, пр. Будівельників, 46. Відповідач, в свою чергу, зобовязався своєчасно, протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим вносити плату за користування телефоном та інші послуги, надані по телефону згідно тарифів, затверджених чинним законодавством. ПАТ «Укрінком» взятих на себе зобовязань за договором належним чином не виконало, у звязку з чим , станом на дату звернення із даним позовом утворилася заборгованість у розмірі 2153 грн. 06 коп.На думку позивача, віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних та прийняття виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.12.2015 рішення № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» не позбавляє відповідача обовязку виконання взятих на себе зобовязань за укладеним між сторонами договором. Тому, позивач неодноразово звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із відповідними претензіями, які останнім були залишені без відповіді, а задоволені були лише в частині сплати суми боргу на загальну суму 767 грн. 31 коп. На підставі викладених обставин, позивач, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з ПАТ «Укрінком» заборгованість у розмірі 2532 грн. 51 коп., пеню в розмірі 101 грн. 86 коп., 3 % річних в розмірі 10 грн. 57 коп., а також вирішити питання щодо розподілу господарських витрат.

Вказану позовну заяву 21.12.2016 розподілено судді Тацій О.В. відповідно до вимог ст.2-1 ГПК України.

21.12.2016 ухвалою судді Господарського суду Луганської області було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.01.2017.

05.01.2017 розгляд справи було відкладено на 24.01.2017 у звязку з неявкою представника відповідача у судове засідання та ненадання сторонами витребуваних судом доказів.

24.01.2017 розгляд справи відкладено на 14.02.2017 за вказаними вище обставинами.

До прийняття рішення по справі позивачем було подано заяви № 28-23/05 від 03.01.2007 (вх. № 10/17 від 05.01.2017); № 28-23/1397 від 19.01.2017 (вх. № 104-93/17 від 24.01.2017) про збільшення розміру позовних вимог, в яких позивач остаточно просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрінком» заборгованість в розмірі 2532 грн. 51 коп.; пеню в розмірі 101 грн. 86 коп.; 3 % річних в розмірі 10 грн. 57 коп., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 1600 грн. (а.с.100-102; 115-117).

В судове засідання 14.02.2017 зявився представник позивача, в якому позовові вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення на імя ТОВ Публічного акціонерного товариства «Укрінком». Витребувані судом докази відповідач також не надав, про причини їх неподання суд не повідомив.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи 29.06.2010 між ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» було укладено договір про надання послуг електрозвязку № 37/78-10, відповідно до якого позивач зобовязався надавати відповідачу послуги електрозвязку, перелічені у додатку 1 до цього договору за адресою: м. Енергодар, пр-кт Будівельників, 46, а відповідач користується послугами і сплачує за них абонентську плату, згідно з розрахунком вартості послуг телефонного звязку на один календарний місяць (додаток 2) (а.с.14). Публічне акціонерне товариство «Укрінком» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», що підтверджується витягом зі Статуту (а.с.51).

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і у ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до п.4.1. договору № 37/78-10 від 29.06.2010 послуги, які надаються підприємством, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Як встановлено п.4.5 вказаного договору розрахунок за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводиться протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (а.с.16).

Відповідно до положень ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивачем відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідачу надані послуги електрозвязку та у звязку з чим на адресу ПАТ «Укрінбанк» були направлені рахунки фактури на оплату абонентської плати за надані послуги електрозвязку на загальну суму 3299 грн. 82 коп.:

-№ 1084 від 30.11.2015 на суму 161 грн. 86 та № 1085 від 30.11.2015 на суму 216 грн. 72 коп. (а.с.24);

-№ 1204 від 31.12.2015 на суму 165 грн. 06 коп. та № 1205 від 31.12.2015 на суму 216 грн. 36 коп. (а.с.25);

-№ 53 від 31.01.2016 на суму 172 грн. 01 коп. (а.с.26);

-№ 54 від 31.01.2016 на суму 216 грн. 72 коп. (а.с.27);

-№ 144 від 29.02.2016 на суму 172 грн. 01 коп. (а.с.22);

-№ 145 від 29.02.2016 на суму 216 грн. 72 коп. (а.с.23);

-№ 596 від 31.07.2016 на суму 172 грн. 01 коп. (а.с.28);

-№ 597 від 31.07.2016 на суму 216 грн. 72 коп. (а.с.29);

-№ 682 від 31.08.2016 на суму 172 грн. 01 коп. (а.с.30);

-№ 683 від 31.08.2016 на суму 216 грн. 72 коп. (а.с.31);

-№ 770 від 30.09.2016 на суму 216 грн. 72 коп. (а.с.32);

-№ 860 від 31.10.2016 на суму 172 грн. 01 коп. (а.с.33);

-№ 861 від 31.10.2016 на суму 216 грн. 72 коп. (а.с.34);

-№ 769 від 30.09.2016 на суму 172 грн. 01 коп. (а.с.120);

-№ 947 від 30.11.2016 на суму 91 грн. 86 коп. (а.с.121);

-№ 948 від 30.11.2016 на суму 115 грн. 58 коп. (а.с.122).

Проте, відповідачем умови укладеного 29.06.2010 між сторонами договору належним чином не виконано, у повному обсязі абонентську оплату за надані послуги електрозвязку за переліченими вище рахунками останнім здійснено не було.

Також, з матеріалів справи вбачається, що згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24.12.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 25.12.2015 по 24.03.2016 (а.с.55).

Доказами, наданими позивачем підтверджується, що на виконання п.6.3 договору № 37/78-10 від 29.06.2010 ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були направлені претензії на погашення суми боргу за надані послуги електрозвязку (а.с.35-49).

Листом № 42/6 від 28.01.2016 на адресу позивача відповідачем було повідомлено, що ПАТ «Укрінбанк» не відмовляється від виконання договірних умов та просить з порозумінням поставитися до тимчасового невиконання договірних зобовязань щодо оплати наданих послуг електрозвязку згідно договору від 29.06.2010 № 37/78-10 через запровадження у ПАТ «Укрінбанк» тимчасової адміністрації та здійсненням банком будь-яких витрат на підставі окремого кошторису, затвердженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.55).

Проте, як встановлено п.4 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг звязку, охорони.

З платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи вбачається, що відповідачем були сплачені рахунки-фактури № 1084, 1085, 144, 145 на загальну суму 766 грн. 71 коп. (а.с.56-57).

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за зобовязаннями, які виникли за договором про надання послуг електрозвязку № 37/78-10 від 29.06.2010 складає 2532 грн. 51 коп.

Як встановлено ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

За неналежне виконання умов договору № 37/78-10 від 29.06.2010 позивачем нараховано пеню у розмірі 101 грн. 86 коп. та 3 % річних у сумі 10 грн. 57 коп.

Підстави виникнення права на неустойку передбачені ст.550 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ч.1 ст.550 Цивільного Кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно п.5.7 укладеного між сторонами договору № 37/78-10 від 29.06.2010 у разі порушення строків оплати, передбачених п.4.5 договору, споживач сплачує пеню в розмірі 1 % від затримки платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством (а.с.16 зворот).

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

У силу приписів п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, а саме: нарахування 3 % річних та пені, господарський суд приходить до висновку, що дані розрахунки позивача не суперечать вимогам чинного законодавства, але в них допущено арифметичні помилки.

Так, сума пені за рахунком-фактурою № 596 від 31.07.2016 складає 18 грн. 77 коп.; за рахунком-фактурою № 597 від 31.07.2016 складає 23 грн. 65 коп.; за рахунком-фактурою № 682 від 31.08.2016 складає 14 грн. 28 коп.; за рахунком фактурою № 683 від 31.08.2016 складає 18 грн.; за рахунком-фактурою № 770 від 30.09.2016 складає 12 грн. 67 коп.; за рахунком-фактурою № 860 від 31.10.2016 складає 5 грн. 92 коп.; за рахунком-фактурою № 861 від 31.10.2016 складає 7 грн. 46 коп. Загальна сума пені складає 100 грн. 75 коп.

Сума 3 % річних за рахунком-фактурою № 596 від 31.07.2016 складає 1 грн. 93 коп.; за рахунком-фактурою № 597 від 31.07.2016 складає 2 грн. 43 коп.; за рахунком-фактурою № 682 від 31.08.2016 складає 1 грн. 49 коп.; за рахунком-фактурою № 683 від 31.08.2016 складає 1 грн. 88 коп.; за рахунком-фактурою № 770 від 30.09.2016 складає 1 грн. 35 коп.; за рахунком-фактурою № 860 від 31.10.2016 складає 0,63 коп.; за рахунком-фактурою № 861 від 31.10.2016 складає 0,79 коп. Загальна сума 3 % річних складає 10 грн. 50 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати у розмірі 1600 грн. покладаються на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 526, 530, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України; ст.стт.173-175 Господарського кодексу України; ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрінком», ЄДРПОУ 05839888 на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ЄДРПОУ 19355964, поточний рахунок № 26001212001241 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) заборгованість у розмірі 2532 грн. 51 коп. (дві тисячі пятсот тридцять дві гривні 51 коп.); пеню в розмірі 100 грн. 75 коп. (сто гривень 75 коп.); 3 % річних у сумі 10 грн. 50 коп. (десять гривень 50 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2017.

Суддя О.В. Тацій