Рішення № 64713047, 08.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08.02.2017Справа № 910/10067/13

За заявою Фонду державного майна Українипро перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. за нововиявленими обставинамиу справі№ 910/10067/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор"до Фонду державного майна України

прозобов'язання вчинити дії

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін: від позивача:Мацевич І.Ю. - представник за довіреністювід відповідача (заявника):Шевчук О.М. - представник за довіреністю.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Фонду державного майна України про зобов'язання вчинити дії, а саме:

- зобов'язати Відповідача виконати умови договору оренди укладеного між Фондом державного майна України та ТОВ "Золотоніським лікеро-горілчаним заводом "Златогор" від 25.09.2002 року № 842 , зокрема пункт 6.4, шляхом надання ТОВ "Золотоніським лікеро-горілчаним заводом "Златогор" дозволу на списання орендованого майна у кількості 305 об'єктів на загальну суму 2 037 217, 12 грн. (два мільйони, тридцять сім тисяч двісті сімнадцять грн. п'ятнадцять коп.) згідно з Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. за № 1314 "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року, залишеного без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 року та Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" задоволено повністю.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 19.06.2013 (повний текст виготовлено 21.06.2013) у справі № 910/10067/13, яке набрало законної сили з 02.07.2013 року було видано відповідні накази.

15.07.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Фонду державного майна України про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що на адресу Фонду державного майна України надійшов лист Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 01.06.2016 року № 8/1/1-8379 щодо завдання шкоди економічним інтересам держави в ході списання ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" окремого майна, орендованого цілісного майнового комплексу державного підприємства "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор". Згідно з інформацією, викладеною у зазначеному листі, цілісний майновий комплекс державного підприємства "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" заборонений до приватизації та відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" не може бути відчужений.

Заявник вказує, що Фонду державного майна не була відома та обставина, що майно, яке запропоноване ТОВ "Златогор" до списання не підлягає відчуженню, оскільки ФДМУ взагалі не опрацьовувалися документи, надані товариством, та листом від 04.03.2013 №10-24-2713 повернуті ТОВ "Златогор" у зв'язку з тим, що Порядком не передбачено списання орендованого майна. Крім того, заявник вважає, що в ході судового процесу у справі 3 910/10067/13 Господарським судом міста Києва також не досліджувалося питання відповідності майна критеріям, визначеним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, заявник просить суд переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року у справі № 910/10067/13, скасувати його та відмовити у позові.

В результаті автоматичного розподілу справ між суддями заяву Фонду державного майна України про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. за нововиявленими обставинами передано для розгляду судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 року було відкладено вирішення питання про прийняття заяви Фонду державного майна України про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами до повернення матеріалів справи № 910/10067/13 до Господарського суду міста Києва.

У зв'язку із поверненням матеріалів справи № 910/10067/13 до Господарського суду міста Києва, Ухвалою від 10.01.2017 року розгляд заяви було призначено на 20.01.2017 року

Через загальний відділ діловодства суду позивач надав відзив на заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року за нововиявленими обставинами, а відповідач надав письмові пояснення по справі.

Безпосередньо у судовому засіданні 20.01.2017 року представник заявника наполягав на задоволенні заяви та на скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року.

Представник позивача проти заяви заперечував, мотивуючи свої доводи зокрема тим, що лист СБУ від 01.07.2016 року № 8/1/1/-8379 щодо списання окремого майна не може розцінюватися як обставина, що існувала під час розгляду справи, а тому не може бути кваліфікований як нововиявлена обставина.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні згідно вимог ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 08.02.2017 року.

Представник заявника у судовому засіданні 08.02.2017 року наполягав на задоволенні заяви, надав усні пояснення з урахуванням поданих раніше через канцелярію суду додаткових пояснень.

Представник позивача проти заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечував.

Дослідивши доводи поданої заяви та перевіривши матеріали справи суд вважає, що заява Фонду державного майна України перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до п. 8.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

В даному випадку заявник як на нововиявлену обставину посилається на те, що під час розгляду даної справи відповідачу не був відомий той факт, що майно, яке запропоноване ТОВ "Златогор" до списання не підлягає відчуженню, оскільки ФДМУ взагалі не опрацьовувалися документи, надані товариством та листом від 04.03.2013 № 10-24-2713 повернуті ТОВ "Златогор" у зв'язку з тим, що Порядком не передбачено списання орендованого майна.

Як вказує заявник про вказану обставину йому стало відомо після отримання листа Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 01.06.2016 року № 8/1/1-8379.

Оскільки вказаний лист містить гриф "для службового користування", з метою дотримання законодавства Фонд звернувся до Головного управління котррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України з проханням надати дозвіл на копіювання та надсилання до Господарського суду міста Києва вищезазначеного листа.

Тільки після отримання дозволу у ФДМУ з'явилася можливість подати до суду заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

Оцінюючи вказані доводи заявника, суд не погоджується з ними, оскільки наведені вище обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом ст. 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, та встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Істотними є обставини, вплив яких на суть справи та винесене рішення може потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, тобто мають бути такими, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.

Саме істотність для справи є однією із визначальних ознак обставин, що можуть бути визнані нововиявленими у справі.

Приймаючи рішення у даній справі, Господарський суд міста Києва виходив з того, що 25.09.2002 року між Фондом державного майна України (далі по тексту - відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (далі по тексту - позивач, орендар) було укладено Договір № 842 оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Золотоніський лікеро-горілчаний завод" (далі по тексту - Договір).

25.09.2002 року на виконання умов Договору сторони підписали Акт приймання-передачі в оренду майна Державного підприємства "Золотоніський лікеро-горілчаний завод", згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов Договору оренди цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Золотоніський лікеро-горілчаний завод".

Також до Акту приймання-передачі від 25.09.2002 року було додано перелік державного майна, яке передається в оренду ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" в кількості 703 одиниці.

08.02.2013 року на виконання умов п. 6.4 Договору, з доданням пакету документів, позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 189) з проханням надати дозвіл на списання державного майна, переданого в довгострокову оренду у складі цілісного майнового комплексу, а саме списання майна основних засобів 305 об'єктів на загальну суму 2 037 217,12 грн. морально та фізично зношених та непридатних для подальшого використання. Частиною цих основних засобів є відпрацьовані деталі та механізми, які утворилися внаслідок ремонту устаткування, та які вже не придатні для використання в виробництві.

04.03.2013 року відповідач своїм листом (вих. № 10-24-2713) відмовив Позивачу у наданні згоди на списання майна. Відмова мотивована тим, що Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. № 1314 не передбачено списання вищевказаного майна.

Під час розгляду справи по суті суд дійшов висновку про належне дотримання ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року за №1314 "Про затвердження порядку списання об'єктів державної власності" при наданні Фонду державного майна України документів на списання частини орендованого майна, погодились з повнотою та правильністю надання Позивачем Відповідачеві необхідних документів на списання майна.

Також, судом відзначено правомірність застосування Порядку за аналогією, оскільки спеціального нормативного акту урядом не прийнято та існує законодавча прогалина.

При цьому, під час розгляду справи суд встановив, що усі основні засоби, що увійшли до складу цілісного майнового комплексу та передані в оренду, вільні від будь-яких обтяжень, під арештом та забороною не перебувають. Частина основних засобів, введених в експлуатацію ще у 1975-1987 роках, морально та фізично зношені, непридатні для подальшого використання. Частиною цих основних засобів є відпрацьовані деталі та механізми, які утворилися внаслідок ремонту устаткування, та які вже непридатні для використання у виробництві, а також транспортні засоби, які перебували в експлуатації не менше 20 років і тривалий час не використовуються взагалі.

Внаслідок фізичного зносу та не придатності до використання у виробництві дані активи знаходяться на балансі ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" і несуть навантаження у вигляді завищеної орендної плати.

Посилання заявника на те, що під час розгляду даної справи та прийняття рішення по ній заявник не знав та не міг знати про те, що майно, яке запропоноване ТОВ "Златогор" до списання не підлягає відчуженню судом відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 Постанови КМУ від 08.11.2007 року № 1314 "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності" (далі по тексту - Порядок) з метою отримання згоди на списання майна суб'єкт господарювання подає суб'єкту управління разом із зверненням стосовно списання майна такі документи:

1) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться економічні та/або технічні розрахунки, інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для державних підприємств), а також напрями використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання;

2) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об'єктів незавершеного будівництва), згідно з додатком 1;

3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, згідно з додатком 2;

4) акт технічного стану майна, затверджений керівником суб'єкта господарювання;

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами);

6) відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, а також копії відповідних підтвердних документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, кадастрового плану;

7) відомості про об'єкти незавершеного будівництва, а саме: дата початку і припинення будівництва, затверджена загальна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проектування, загальна кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року встановлено, що позивач в повному обсязі дотримався процедури, передбаченої п. 6 Постанови КМУ від 08.11.2007 року № 1314 "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності" та листом від 08.02.2013 року № 189 відправив вищевказані документи відповідачу, для отримання дозволу на списання державного майна. Жодних зауважень з боку відповідача, щодо недостатності або невідповідності Порядку поданих документів не надходило на адресу позивача.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до об'єктів управління державної власності відноситься державне майно, передане в оренду.

Порядок забезпечення підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам врегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Крім того, на момент винесення рішення по справі 3 910/10067/13 основні засоби, що увійшли до складу цілісного майнового комплексу, які були передані в оренду, обліковувалися на балансі позивача, вільні від будь-яких обтяжень, під арештом та забороною не перебували.

Таким чином, враховуючи викладене заявник, під час розгляду даної справи, маючи сумніви щодо можливості списання орендованого майна у кількості 305 об'єктів на загальну суму 2 037 217, 12 грн. не був позбавлений права та можливості подати суду докази на підтвердження вказаних обставин.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами (п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Згідно з абз. 1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Згідно п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу (1798-12).

Таким чином, суд вважає, що подана Фондом державного майна України заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. у даній справі є необґрунтованою.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, позивачем не надано доказів існування нововиявлених обставин у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, які б були істотними для зміни або скасування прийнятого у даній справі рішення.

З'ясувавши за результатами розгляду відповідної заяви в порядку статті 114 ГПК відсутність нововиявлених обставин, господарський суд виносить ухвалу про залишення судового рішення без змін (п. 8.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 86, 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

Заяву Фонду державного майна України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. у справі № 910/10067/13 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. у справі № 910/10067/13 без змін.

Суддя Ю.О. Підченко