Рішення № 64712519, 06.02.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/113/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017 Справа № 908/3094/16

За позовом: Комунального підприємства Водоканал (69002, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61)

До відповідача: Комунального підприємства Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 17)

про стягнення 5 332 477,01 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 20 від 17.01.2017

Від відповідача: ОСОБА_2, витяг з ЄДР № б/н від 21.11.2016

СУТНІСТЬ СПОРУ:

22.11.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства Водоканал до Комунального підприємства Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області про стягнення 2 790 683,89 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/3094/16, справі присвоєно номер провадження 5/113/16, розгляд якої призначено на 14.12.2016. У судовому засіданні 14.12.2016 судом було оголошено перерву до 18.01.2017. Ухвалою суду 18.01.2017 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 06.02.2017, оголошено перерву до 02.02.2017. У звязку з перебуванням судді Проскурякова К.В. у період з 02.02.2017 по 03.02.2017 у відрядженні, розгляд справи необхідно перенесено на 06.02.2017. У судовому засіданні 06.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

14.12.2016 на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог № 18264 від 13.12.2016, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з липня 2015 по серпень 2016 у розмірі 4 346 741, 92 грн.

29.12.2016 на адресу суду від позивача надійшла друга заява про збільшення розміру позовних вимог № 18639 від 22.12.2016, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з липня 2015 по листопад 2016 у розмірі 5 332 477, 01 грн.

У судових засіданнях 18.01.2017, 06.02.2017 представник позивача підтримав вказані заяви про збільшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5 332 477,01 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з п. 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 №18, ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

З урахуванням викладеного, вказані заяви позивача № 18264 від 13.12.2016 та № 18639 від 22.12.2016 відповідно до ст. 22 ГПК України прийнято судом як збільшення заявлених позовних вимог.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: 03.01.2012 між Комунальним підприємством «Водоканал» та Комунальним підприємством «Михайлівський сіль комунгосп Вільнянського району Запорізької області» було укладено договір № 5386/4 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації. У період з липня 2015 по листопад 2016 позивач надав відповідачу послуги з питного водопостачання на загальну суму 5 675 998,66 грн. В свою чергу, відповідач здійснив лише часткову оплату, в т.ч. за рахунок субвенції, на загальну суму 343 521,65 грн. Таким чином, станом на 06.02.2017и заборгованість відповідача складає 5 332 477,01 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Суду надано письмовий відзив, відповідно до якого в порушення норм п.п. 3.1., 3.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом № 190 від 27.06.2008, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. В порушення вказаних норм позивач виставляв рахунки відповідачу не за показами лічильника, а шляхом математичних відрахувань показів других лічильників. Крім того, покази загального лічильника, який встановлений в точці підключення вводу відповідача до мереж водоканалу не відповідають фактичному використанню води споживачами Михайлівської сільської ради. 08.06.2011 між відповідачем, КП «Гнаровський сількомунгосп», КП «Петро-Михайлівський сількомунгосп» Вільнянського району було укладено договір про спільне обслуговування водопровідної мережі, відповідно до якого відповідач зобовязувався ліквідувати пориви, а також здійснювати поточний ремонт на дільниці А частина водопроводу до с. Михайлівка. Дільницю від с. Михайлівка до с. Георгіївське повинні обслуговувати інші сторони договору. Однак, це не враховано позивачем при виставленні рахунків відповідачу. Також, встановлені електронні лічильники завищують покази використаної води. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2012 між Комунальним підприємством «Водоканал» (далі - Водоканал) та Комунальним підприємством «Михайлівський сіль комунгосп Вільнянського району Запорізької області» (далі - абонент) було укладено договір № 5386/4 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (далі договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п. 1.1. якого водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчиках: КП «Михайлівський сіль комунгосп» населення Михайлівської сільради, незвітуючі споживачі, звітуючи споживачі.

Договір укладається з 01.01.2012 по 31.12.2012. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією з сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються цим договором (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1.1. договору водоканал зобовязаний забезпечити абоненту подачу питної води з напором в точці підключення вводу абонента до мереж водоканалу до 10 м/с постійно в мережі КП «Водоканал» і якістю у відповідності з ДСанПіН 2.2.4-171. 10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», в точці підключення вводу абонента до мереж водоканалу згідно із розподілом зон обслуговування та балансової належності, а також приймання стоків в кількості, вказаній в цьому договорі, з забрудненнями, не перевищуючими допустимі концентрації.

Абонент зобовязаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності із цим договором та нормативними документами, вказаними у п. 1.1. цього договору.

Основним документом на оплату є акт рахунок. ОСОБА_3 за питну воду та послуги стічних вод виписуються абоненту представником водоканалу при наявності особистого посвідчення 29, 30, 31 числа кожного місяця. Протягом 2 робочих днів на підставі даних, зазначених у акті, абоненту виписується акт рахунок. На протязі 3 робочих днів з дня виписки акта-рахунку абонент зобовязаний перерахувати на розрахунковий рахунок водоканалу суму, вказану в акті рахунку. Якщо абонент відмовляється підписати акт та акт рахунок, вони підписуються представником водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються абоненту поштою. Оформлений таким чином акт-рахунок є обовязковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та водовідведення (п. 5.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Згідно із ст.627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За період з липня 2015 по листопад 2016 було складено відповідно до умов договору наступні Акти - рахунки: № 5386/4 від 31.07.2015 на суму 193 227, 47 грн., № 5386/4 від 31.08.2015 на суму 378 776,64 грн., № 5386/4 від 30.09.2015 на суму 407 308,99 грн., № 5386/4 від 31.10.2015 на суму 349963,76 грн., № 5386/4 від 30.11.2015 на суму 290323,49 грн., № 5386/4 від 31.12.2015 на суму 272925,77 грн., № 5386/4 від 31.01.2016 на суму 282211,43 грн., № 5386/4 від 29.02.2016 на суму 278 135,27 грн., № 5386/4 від 31.03.2016 на суму 271959,67 грн., № 5386/4 від 30.04.2016 на суму 288442,22 грн., № 5386/4 від 31.05.2016 на суму 302 482,38 грн., № 5386/4 від 30.06.2016 на суму 386577,00 грн., № 5386/4 від 31.07.2016 на суму 436 956,17 грн., № 5386/4 від 31.08.2016 на суму 497620,92 грн., №5386/4 від 30.09.2016 на суму 451 321,94 грн., № 5386/4 від 31.10.2016 на суму 333 421,64 грн., № 5386/4 від 30.11.2016 на суму 254 343,90 грн. Всього на суму 5675998,66 грн. (І т. а.с. 19, 24, 26, 32, 38, 45, 51, 57, 63, 69, 115, 117, 126, 134, ІІ т. а.с. 9, 19, 27 - 28)

Більшість з вказаних Актів направлялися на адресу відповідача супровідними листами відповідно до п. 5.1. договору (І т. а.с. 25, 27, 33, 39, 46, 52, 58, 64, 70, 116, 118, 127, 135, ІІ т. а.с. 10, 20, 29).

Вказані ОСОБА_4 були частково сплачені відповідачем, в т.ч. за рахунок субвенцій у розмірі 343 521,65 грн., що підтверджується факсограмами, спільними протокольним рішеннями про організацію взаєморозрахунків, зведеними реєстрами заборгованості відповідно актів звіряння та розрахунками відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 № 20 (І т. а.с. 20 23, 28 31, 34 37, 40 44, 47 50, 53 56, 59 62, 65 68, 71 76, 119-125, 128 133, 136 140, ІІ т. а.с. 11 17, 21 - 25).

На день розгляду справи заборгованість відповідача складає 5 332 477,01 грн., підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Заперечення відповідача до уваги суду не приймаються, оскільки зміни до укладеного договору не вносилися, договір не визнано недійсним у судовому порядку. Виставлені на оплат позивачем ОСОБА_4 оформлені позивачем відповідно до п. 5.1. договору, а саме: Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються абоненту представником водоканалу при наявності особистого посвідчення 29, 30, 31 числа кожного місяця. Протягом 2 робочих днів на підставі даних, зазначених у акті, абоненту виписується акт рахунок. На протязі 3 робочих днів з дня виписки акта-рахунку абонент зобовязаний перерахувати на розрахунковий рахунок водоканалу суму, вказану в акті рахунку. Якщо абонент відмовляється підписати акт та акт рахунок, вони підписуються представником водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються абоненту поштою. Оформлений таким чином акт-рахунок є обовязковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та водовідведення. Доказів зворотного суду не надано.

Договір від 08.06.2011 між відповідачем, КП «Гнаровський сількомунгосп», КП «Петро-Михайлівський сількомунгосп» Вільнянського району було укладено договір про спільне обслуговування водопровідної мережі, не стосується предмету спору у цій справі. Крім того, укладений між сторонами договір є двостороннім, п. 1.1. якого передбачено, що водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчиках: КП «Михайлівський сіль комунгосп» населення Михайлівської сільради, незвітуючі споживачі, звітуючи споживачі.

Належних та допустимих доказів того, що показання лічильника, який встановлено в точці підключення вводу КП «Михайлівський сількомунгосп» до мереж Водоканалу, є недостовірними суду не надано. Встановлений лічильник є держповіреним. Також, щодо показань лічильника, суд зазначає, що виставлені відповідачу ОСОБА_3 рахунки (І т. а.с. 19, 24, 26, 32, 38, 45, 51, 57, 63, 69, 115, 117, 126, 134, ІІ т. а.с. 9, 19, 27 - 28) містять інформацію про дані показань лічильника за попередній період та період, у якому знімаються показання (поточні).

Крім цього, відповідач не надав суду доказів оскарження ним дій позивача у випадку незгоди з показаннями лічильника, та частково оплатив відповідні акти-рахунки.

Щодо посилання відповідача на те, що на нього покладаються всі витрати з втрат води на водопроводі від с. Михайлівка - до с. Георгіївське. Проте, на цьому водопроводі знаходяться ще дві юридичні особи: КП «Гнаровський сількомунгосп», КП «Петро-Михайлівський сількомунгосп» Вільнянського району.

У судовому засіданні 06.02.2017 представник позивача пояснив, що на водопроводі, встановлено три окремих лічильника для всіх сількомунгоспів. Дійсно показання лічильника відповідача формуються шляхом відрахування показань лічильників КП «Гнаровський сількомунгосп», КП «Петро-Михайлівський сількомунгосп» Вільнянського району. Проте, представник відповідача у судовому засіданні не надав заперечень щодо цих обставин та погодився, що у КП «Михайлівський сількомунгосп» встановлено в точці вводу в мережі позивача окремий лічильник, дані якого використовувались позивачем при розрахунку.

Питання нарахування та стягнення втрат води в мережі позивача не є предметом доказування у цій справі. Доказів звернення до позивача з пропозицією щодо внесення змін у договір в частині нарахування коштів за втрати води на мережі позивача, відповідачем суду не надано.

Контррозрахунку та арифметичних зауважень до розрахунку основного боргу відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 17, код ЄДРПОУ 33622933) на користь Комунального підприємства Водоканал (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, р/р26002045720001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, код ЄДРПОУ 03327121) заборгованість у розмірі 5 332 477 (пять мільйонів триста тридцять дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 01 коп., судовий збір у розмірі 79 987 (сімдесят девять тисяч девятсот вісімдесят сім) грн. 16 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 13.02.2017.