Рішення № 64712483, 13.02.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.2017 Справа № 904/11386/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛОПРОФІЛЬ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ІМІДЖ", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "ТВГ"Альбатрос"

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 07.11.2016 року, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 1 від 03.01.2017 року, представник;

третя особа: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛОПРОФІЛЬ", м. Дніпро звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ІМІДЖ", м. Дніпро про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 34 874,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним помилково перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 34 874,12 грн., оскільки договорів на підставі яких їх було перераховано між сторонами не укладалось.

Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що грошові кошти сплачені позивачем на підставі рахунків за виконання робіт відповідачем.

Ухвалою господарського суду від 10.01.2017 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "ТВГ"Альбатрос".

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, письмові пояснення по суті позовних вимог не надав.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.12.2016 року до 10.01.2017 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 06.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд, - ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Імідж» (далі - Відповідач) виставлено рахунки на оплату №775 від 10.10.2016 року за ремонт навантажувача та №1133 від 10.10.2016 року за товари Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрметалопрофіль» (далі - Позивач) (а.с.71,72).

11.10.2016 року здійснено перерахування грошових коштів на користь відповідача у сумі 34 874,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 715 від 11.10.2016 року (а.с.35).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 1 ст. 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 ст. 642 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 646 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 8 ст.181 ГК України, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Як вбачається з рахунку №775 від 10.10.2016 року сторонами узгоджено істотні умови, оскільки визначено предмет договору - ремонт навантажувача ДВ-1792 та відповідно ціну -33741,32 грн.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір про надання послуг у прощений спосіб, оскільки за платіжним дорученням №715 від 11.10.2016 року позивачем сплачено саме рахунок №775 від 10.10.2016 року за ремонт навантажувача.

За таких обставин, грошові кошти в розмірі 33741,32 грн. сплачені на виконання договірних зобов'язань.

З наведеного вбачається, що грошові кошти у сумі 33741,32грн. набуто за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставне збагачення.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22.01.2013 №3-69гс12 (у справі № 5006/18/13/2012)

Позивачем на підставі платіжного доручення №715 від 11.10.2016 року грошові кошти в розмірі 34 874,12 грн., тобто на 1132,80 грн. ніж зазначено в рахунку №775 від 10.10.2016 року.

У зв'язку з тим, що сторонами не був укладений відповідний договір на надання послуг або виконання робіт на суму 1132,80 грн., то кошти отримані відповідачем без належної правової підстави.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1 ст.1212 ЦК України).

За таких обставин, грошові кошти в розмірі 1132,80 грн. підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 1132,80 грн., в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Імідж" (49023, м. Дніпро, вул. Радистів, б.5-А, код ЄДРПОУ 35807156) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль" (49005, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33973187) грошові кошти в розмірі 1132,80 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 44,77 грн.

В решті позовних вимог -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.02.2017

Суддя ОСОБА_3