Постанова № 64710917, 08.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Справа № 876/9841/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представника апелянта Ковальчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправним і скасування припису,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Стрийський вагоноремонтний завод» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису від 10.08.2016 року №13/07/131/1305-0913 про забезпечення дотримання позивачем вимог ч. 3 ст. 36 КЗпП, ч. 2 ст. 119 КЗпП, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що при звільненні працівника ОСОБА_2 підприємство діяло відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки ОСОБА_2 була написана заява про звільнення у зв'язку з призовом на строкову військову службу, а гарантії щодо збереження середнього заробітку особам, призваним на строкову військову службу, на момент звільнення працівника не діяли.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року позов задоволений.

Відповідач - Головне управління Держпраці у Львівській області оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що винесення припису саме філії «Стрийський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця» є правомірним, оскільки в рамках проведення процедури реорганізації ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» відбулось продовження дії трудових договорів працівників та поширення дії наказів ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» на філію «Стрийський вагоноремонтний завод», при цьому обов'язки із ведення реєстрації документів та тимчасового зберігання наказів з особового складу покладено на начальника відділу кадрів філії. Наголошує апелянт, що Головним управлінням Держпраці у Львівській області цілком правомірно призначено перевірку саме у філії «Стрийський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця».

Крім того, апелянт зазначає, що твердження суду першої інстанції про те, що перевірку слід було призначати в ДП «Стрийський вагоноремонтний завод», не відповідає обставинам справи, оскільки у ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» відсутні необхідні для проведення перевірки кадрові документи, а також відсутні наймані працівники, щодо яких потрібно забезпечити дотримання вимог законодавства про працю, тобто фактично відсутній предмет перевірки, що унеможливлювало вжиття будь-яких заходів реагування за її наслідками.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені. Представник позивача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання апеляційної інстанції не прибув.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за письмовим зверненням гр. ОСОБА_2 від 07.07.2016 року за погодженням з Держпраці України від 25.07.2016 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу №980-П від 05.08.2016 року та направлення на проведення перевірки №974 від 05.08.2016 року проведена позапланова перевірка філії «Стрийський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця» з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За результатами перевірки Головним управлінням Держпраці у Львівській області 10.08.2016 року складений акт перевірки №13071311305, яким встановлено порушення філією «Стрийський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця» ч. 3 ст. 36 КЗпП, ч. 2 ст. 119 КЗпП, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

На підставі акта перевірки 10.08.2016 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області виданий припис №13/07/131/1305-0913 начальнику філії «Стрийський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця» про забезпечення дотримання вимог ч. 3 ст. 36 КЗпП, ч. 2 ст. 119 КЗпП, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що видання Головним управлінням Держпраці у Львівській області філії «Стрийський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця» обов'язкового до виконання припису щодо усунення порушень законодавства про працю є незаконним, оскільки порушення, про які йдеться в приписі, вчинені іншою юридичною особою - Державним підприємством «Стрийський вагоноремонтний завод», а припис виданий філії «Стрийський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця», яка утворилась шляхом злиття ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» у ПАТ «Українська залізниця». Крім того, станом на момент проведення перевірки, так і станом на момент розгляду справи в суді запис про припинення ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» в ЄДРПОУ відсутній, відтак перевірка та припис повинні були проводитись та видаватись саме щодо ДП «Стрийський вагоноремонтний завод». Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що припис виданий неналежному суб'єкту господарювання.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011 (далі - Положення) Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 7 Положення).

Підпунктом 3 п. 3 Положення визначено, що Держпраці України відповідно до покладених на них завдань здійснюють, зокрема, державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Держпраці України для виконання покладених на неї завдань мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Львівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 8 від 04.02.2016 року, Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з наказом ПАТ «Українська залізниця» в особі філії «Стрийський вагоноремонтний завод» № 2 від 01.12.2015 року «Про реорганізацію підприємства» (а.с. 89) у зв'язку із реформуванням залізничної галузі та реорганізації ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» шляхом злиття у ПАТ «Українська залізниця» та утворенням філії «Стрийський вагоноремонтний завод» на підставі ч. 3 ст. 36 КЗпП України були продовжені трудові договори з працівниками ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» у філії «Стрийський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця».

Позивач - ПАТ «Українська залізниця» визнає, що всі документи ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» та його працівники передані та переведені у філію «Стрийський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця».

Враховуючи факт реорганізації ДП «Стрийський вагоноремонтний завод», а також те, що станом на липень 2016 року працівники ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» вже були працевлаштовані у філії «Стрийський вагоноремонтний завод», Головним управлінням Держпраці у Львівській області цілком правомірно було призначено перевірку саме у філії «Стрийський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця».

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що припис виданий неналежному суб'єкту господарювання, є формальним і поверхневим.

Крім того, апеляційний суд наголошує, що припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається роботодавцям з метою усунення порушень законодавства про працю та недопущення таких порушень.

Як встановлено з матеріалів справи, 11.07.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держпраці у Львівській області із заявою про проведення позапланової перевірки ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» та притягнення до встановленої законом відповідальності за фактом незаконного звільнення з роботи ОСОБА_2, який призваний на строкову війську службу в особливий період (а.с. 46-47).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

Згідно з ч. 3ст. 36 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставами припинення трудового договору є зокрема, призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року.

Відповідно до вимог ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з акта перевірки та припису, електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах 3 розряду ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» ОСОБА_2 27 квітня 2015 року призваний на строкову службу військову службу. 24 квітня 2015 року директором підприємства ОСОБА_3 виданий наказ (розпорядження) № 79 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_2 з 22.04.2015 року на підставі п.3 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку із призовом на строкову військову службу.

Таким чином, адміністрацією підприємства при вирішенні питання щодо звільнення з роботи ОСОБА_2 не враховані зміни у законодавстві, зокрема, не враховані положення ч. 2 ст. 119 КЗпП України.

Ці порушення також підтверджуються рішеннями Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.09.2016 року та Апеляційного суду Волинської області від 04.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» про поновлення на роботі.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про допущення порушення позивачем вимог законодавства про працю, зокрема, щодо звільнення працівника ОСОБА_2, призваного на військову службу. Тому винесення Головним управлінням Держпраці у Львівській області припису від 10.08.2016 року №13/07/131/1305-0913 про забезпечення дотримання позивачем вимог ч. 3 ст. 36 КЗпП, ч. 2 ст. 119 КЗпП, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є цілком підставним і правомірним.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З врахуванням того, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позову ПАТ «Українська залізниця» в особі Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст.160 КАС України, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі № 813/2994/16 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя Л.П. Іщук

Судді Т.В. Онишкевич

Я.С. Попко

Постанова складена в повному обсязі 13.02.2017 року