Ухвала суду № 64710824, 08.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року м. Київ К/800/12416/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві до Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство «Київський завод «Радар», ОСОБА_1, ОСОБА_2, про скасування актів форми Н-5 та Н-1, зобов'язання призначити повторне спеціальне розслідування, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (далі - УВД Фонду) звернулося до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві (далі - ТУ Держгірпромнагляду) і з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило скасувати акти за формами Н-5 та Н-1 та зобов'язати відповідача призначити повторне (додаткове) розслідування по факту нещасного випадку, який стався 20 серпня 2012 року з ОСОБА_3, в іншому складі комісії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 20 серпня 2012 року на території публічне акціонерне товариство «Київський завод «Радар» (далі - ПАТ «Київський завод «Радар») безпідставно визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, оскільки у момент події потерпіла не виконувала своїх трудових обов'язків.

Постановою від 4 квітня 2013 року Окружний адміністративний суд м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 1 серпня 2013 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Зазначені рішення судів було оскаржено в касаційному порядку, в результаті якого Вищий адміністративний суд України постановив ухвалу від 28 травня 2015 року, якою скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Вищий адміністративний суд України, з-поміж іншого, зазначив про те, що вимога про скасування актів за формою Н-5 і Н-1 ставиться в залежність від наслідків розгляду заяви щодо призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку та результатів його проведення. Однак при вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій не з'ясовували, чи зверталось УВД Фонду до керівника ТУ Держгірпромнагляду з вимогою призначити додаткове розслідування, а відтак чи приймав останній рішення з цього приводу.

За наслідками нового розгляду цієї справи Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 23 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовив. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 березня 2016 року залишив таке рішення суду першої інстанції без змін

У касаційній скарзі УВД Фонду, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 20 серпня 2012 року у торгівельному центрі «Радар» (що на території ПАТ «Київський завод «Радар») стався нещасний випадок з адміністратором залу ОСОБА_3, яка внаслідок отриманих черепно-мозкових травм через декілька днів померла.

За цим нещасним випадком начальник ТУ Держгірпромнагляду наказом від 22 серпня 2012 року № 253-Т призначив комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку в складі п'яти осіб. Надалі, у зв'язку зі смертю потерпілої особи, термін спеціального розслідування неодноразово продовжувався.

Щодо обставин нещасного випадку, то як з'ясовано під час розслідування, потерпіла прибула на роботу до торгівельного центру «Радар» о 12:30 год. та впродовж дня допомагала наводити порядок у підсобному приміщенні закладу. Приблизно о 17:00 год. вона занесла в це приміщення драбину, щоб повісити на вікні тюль. О 18.20 год. до підсобного приміщення, почувши гуркіт, увійшли бармени та побачили ОСОБА_3, яка лежала на підлозі без свідомості. Про подію повідомили директора ТЦ «Радар», яка відразу прийшла на місце пригоди і викликала карету швидкої допомоги. Того ж дня потерпілу було госпіталізовано до лікарні, де 25 серпня 2012 року вона померла від отриманої травми.

2 січня 2013 року керівник ТУ Держгірпромнагляду затвердив акти форми Н-1 та Н-5, згідно з якими цей випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом. Ці акти підписали усі члени комісії, проте один із них - страховий експерт з охорони праці відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань УВД Фонду Судак Ю.А., висловив окрему думку з цього приводу.

УВД Фонду вважає, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 20 серпня 2012 року, відповідач безпідставно визнав таким, що пов'язаний з виробництвом, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

За частиною другою статті 13 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції цього Закону, чинної станом на дату виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1105- XIV) страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Частинами шостою, сьомою статті 13 Закону № 1105- XIV передбачено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону № 1105- XIV нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232).

Відповідно до пункту 7 цього Порядку розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Відповідно до пункту 36 цього Порядку, спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.

Відповідно до пункту 33 Порядку № 1232 контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Абзацом 1 пункту 38 Порядку № 1232 встановлено, що спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

За пунктом 41 Порядку № 1232 спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив спеціальну комісію.

Відповідно до пункту 42 Порядку № 1232 спеціальна комісія зобов'язана: <…> 1) обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку; <…> 5) з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; 6) визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; <…>.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 47 Порядку № 1232 за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.

При цьому, Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 49 Порядку № 1232 керівник органу, який утворив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування .

За частиною другою пункту 52 Порядку № 1232 примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) надсилається: <…>; Фондові за місцезнаходженням підприємства; <…>.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 1232 у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку.

Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що можливість скасування актів за формою Н-5 і Н-1 залежить від результатів повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку і в судовому порядку може бути оскаржено саме рішення спеціальної комісії за наслідками такого розслідування. У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій встановили, що позивач не висловлював відповідачу своєї незгоди з результатами розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_3 20 серпня 2012 року, зокрема від нього не надходило жодних письмових звернень щодо необхідності призначення повторного (додаткового) розслідування за цим фактом. Тому за встановлених у цій справі обставин висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на наведене вище колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій в цій справі є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді А. В. Єрьомін

О. В. Калашнікова