Ухвала суду № 64710801, 08.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" лютого 2017 р. м. Київ Д/800/1/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Горбатюка С. А., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції заяву Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" про постановлення додаткової ухвали у справі за позовом Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" до Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року Черкаська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" звернулась до суду з адміністративним позовом до Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконним та скасувати рішення № 521/03-1-10 від 16 вересня 2015 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2016 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16 вересня 2015 року № 521/03-1-10 про відмову у фінансуванні.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00 гривень.

У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року в задоволенні заяви Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат - відмовлено.

04 січня 2017 року Черкаська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" звернулась до Вищого адміністративного суду України із заявою, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення стосовно вирішення питання про розподіл судових витрат, стягнувши з Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь позивача 2801,80 гривень, з яких: 1339,80 грн. сплачено за подання апеляційної скарги та 1462,00 грн. - за подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В силу статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 7 Закону України "Про судовий збір" обумовлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За правилами статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи заявника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до такого висновку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2016 року касаційну скаргу Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" задоволено частково.

Враховуючи, що постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, питання щодо визначення грошового розміру судових витрат, які повинні бути компенсовані позивачу у справі, повинен розглядати саме Черкаський окружний адміністративний суд під час вирішення справи у новому судовому розгляді.

В свою чергу, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року в задоволенні заяви Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат відмовлено, мотивуючи тим, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00 гривень.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність задовольнити частково клопотання Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" та зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва повернути позивачу сплачені ним кошти на оплату судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 87, 94, 168, 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Заяву Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва повернути Черкаській філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" сплачені ним кошти на оплату судового збору у розмірі 1462,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.533532982.1 від 11 квітня 2016 року за подання касаційної скарги, які перераховано до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код одержувача - 38004897, банк одержувача - ГУ ДКС України у м. Києві, код банку одержувача 820019, призначення платежу - судовий збір.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді С. А. Горбатюк

О. В. Калашнікова