Ухвала суду № 64710754, 08.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2017 р. м. Київ К/800/12417/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А. В., Калашнікової О. В.,

секретарі судового засідання: Гуловій О. І.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представників відповідачів: Шабліовської В. В., Шевченка П. В., Голік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт СМ» (далі - ТОВ «Горизонт СМ»), ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» (далі - ПАТ «УПБ») Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, ФГВФО) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український Професійний Банк» Пантіної Любові Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року,

в с т а н о в и в :

У липні 2015 року ТОВ «Горизонт СМ» та ОСОБА_1 (далі - позивачі) звернулися до суду з адміністративними позовами до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О., ФГВФО про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «УПБ» Пантіна Л.О., допустилася бездіяльності та не здійснила в порушення вимог статті 20 Закону України «Про заставу», статті 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статті 606 Цивільного кодексу України, підпункту 1.2., 1.3. Договору застави майнових прав, заяви М 22/6 від 22 червня 2015 року, листа-вимоги вхідний № 01-09/2434 від 16 червня 2015 року, списання депозитних коштів заставодавця (ОСОБА_1) в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору, та не повернула залишок депозитних коштів ОСОБА_1, що завдає шкоди як ТОВ «Горизонт СМ» (банк продовжує нарахування процентів за користування кредитними коштами та штрафні санкції за їх несплату) так і ОСОБА_1 (вкладник позбавлений можливості отримати частину вкладу).

Позивачі просили суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не вчинення дій направлених на виконання доручення вкладника наданого банку договором вкладу, відповідно до умов Договору застави майнових прав на депозит, здійснити договірне списання грошових коштів, у день прострочення платежів, в рахунок погашення заборгованості по договору про надання кредиту № 665 від 14 листопада 2012 року;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УПБ» Пантіну Л.О. вчинити відповідні дії з дня виникнення першого прострочення по договору про надання кредиту № 665;

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо неповернення частини вкладу відповідно до Договору банківського вкладу «МЕГА-депозит» № 316347 від 22 грудня 2014 року, що залишилась після обов'язкових списань частини депозиту в рахунок погашення заборгованості по договору про надання кредиту № 665 від 14 листопада 2012 року;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УПБ» Пантіну Л.О. включити суму, що залишилась після обов'язкових списань частини депозиту в рахунок погашення заборгованості по договору про надання кредиту № 665 від 14 листопада 2012 року та включити залишок депозиту до реєстру гарантованих сум вкладників ПАТ «Український професійний банк» та зобов'язати здійснити всі необхідні дії направлені на виплату ОСОБА_1 залишок депозиту.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 1 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року, позов задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О. та ФГВФО щодо не вчинення дій направлених на виконання доручення вкладника наданого банку договором вкладу, відповідно до умов Договору застави майнових прав на депозит, здійснити договірне списання грошових коштів, у день прострочення платежів, в рахунок погашення заборгованості по договору про надання кредиту № 665 від 14 листопада 2012 року.

Зобов'язав уповноважену особу ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» Пантіну Л.О. розглянути питання щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів вимоги щодо повернення ОСОБА_1 вкладу за Договором банківського вкладу «МЕГА-депозит» № 316347 від 22 грудня 2014 року в частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український Професійний Банк» Пантіна Л.О., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та постановити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У своїх запереченнях позивач вважає касаційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення судів без змін.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Розглядаючи справу, суди всіх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) стосовно «суду, встановленого законом».

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, між ТОВ «Горизонт СМ» (далі також - Позичальник) та ПАТ «УПБ» (далі - Банк) було укладено договір про надання кредиту від 14 листопада 2012 року № 665 (надалі - кредитний договір), за умовами якого, з урахуванням положень додаткових договорів від 13 листопада 2013 року, від 07 листопада 2014 року та від 23 грудня 2014 року, Банк надав Позичальнику кредит на суму 58 000,00 Євро терміном дії до 19 червня 2015 року на купівлю сідельного тягача VOLVO FH згідно з Договором купівлі-продажу № UKR26/1012S від 19 жовтня 2012 року, укладеним з VOLVO Truk Corporation, з можливістю продовження дії цього Договору сторонами до 2 (двох) років на умовах визначених та погоджених сторонами. Зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, починаючи з грудня 2012 року. Остаточне погашення кредиту здійснюється не пізніше 19 червня 2015 року.

Забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань перед Банком за кредитним договором є порука та застава майна ОСОБА_7 (договір поруки № 665-1 від 14 листопада 2012 року та договір застави майнових прав на грошові кошти № 665-2 від 14 листопада 2012 року). Кредитні ресурси, надані Банком, забезпечуються всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, який встановлений чинним законодавством України, у разі недостатності суми, отриманої від реалізації заставленого майна.

23 грудня 2014 року між ОСОБА_1 (Заставодавець) та ПАТ «УПБ» (Заставодержатель) укладено договір застави майнових прав на грошові кошти № 665-4, згідно якого, для забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором Заставодавець передав Заставодержателю майнові права на грошові кошти в сумі 18 200,00 доларів США, які розміщенні Заставодавцем у Заставодержателя на депозитному рахунку № НОМЕР_1 відповідно до Договору банківського вкладу «Мега-депозит» № 316347 від 23 грудня 2014 року. Заставодавець доручив Заставодержателю здійснити продаж предмету застави на МБВР зі сплатою комісії за продаж валюти згідно з тарифами Банку, а отриманий еквівалент зарахувати на поточний рахунок Заставодавця у валюті кредиту з наступним розподілом на погашення кредитної заборгованості відповідно до кредитного договору. У випадку невиконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором Заставодавець доручає Заставодержателю направити необхідні кошти в межах відповідної суми на погашення заборгованості перед Заставодержателем за кредитним договором. Заставодержатель набуває право звернути стягнення та/або набути право власності на предмет застави у разі порушення, невиконання та/або якщо в момент настання строку виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором ці зобов'язання не будуть виконані. Строк дії договору до 19 червня 2015 року.

Згідно договору банківського вкладу «Мега-депозит» від 22 грудня 2014 року № 316347 (з урахуванням додаткового договору від 23 грудня 2014 року), укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «УПБ», Вкладник передав, а Банк прийняв грошові кошти в сумі 18 200,00 доларів США. Днем повернення вкладу є 22 червня 2015 року. Даний вклад є забезпеченням виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Вкладник доручив Банку, у разі непогашення кредиту та/або процентів у строки, згідно з умовами кредитного договору, здійснити договірне списання грошових коштів з депозитного рахунку № НОМЕР_1 на погашення кредитної заборгованості Позичальника перед Банком, шляхом оформлення меморіального ордеру Банку.

Згідно протоколу № 8 зборів засновників ТОВ «Горизонт-СМ» від 08 листопада 2012 року та наказу № 8/11 від 08 листопада 2012 року ОСОБА_1 є директором ТОВ «Горизонт-СМ».

16 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. з проханням достроково погасити кредит ТОВ «Горизонт СМ» шляхом конвертації та перерахування грошових коштів в розмірі 4 414 євро за рахунок його депозитного вкладу. Кошти, що залишаться після відповідної транзакції - виплатити готівкою.

У зв'язку із закінченням строку дії кредитного договору 22 червня 2015 року товариство також звернулось до банку з проханням погасити заборгованість по кредиту за рахунок застави.

Однак на жодне із звернень Уповноважена особа Фонду відповіді не надала та жодних дій не вчинила.

З аналізу позовних вимог вбачається, що причиною звернення позивачів до суду стала саме бездіяльність відповідачів щодо погашення заборгованості по кредиту за рахунок застави, отже відносини які склались між сторонами за своєю правою природою є цивільно-правовими, а не адміністративними.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Не обговорюючи питання правильності застосування судами норм матеріального права, враховуючи те, що фактично між сторонами існує спір про право, колегія суддів прийшла до висновку, що зазначені вимоги повинні бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково відкрито, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 167, 221, 223, 228, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український Професійний Банк» Пантіної Любові Олександрівни задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року в цій справі скасувати.

Провадження по справі відкрите в порядку адміністративного судочинства з а к р и т и.

Роз'яснити позивачам право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства та окремо для ТОВ «Горизонт СМ» до господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді А. В. Єрьомін

О. В. Калашнікова