Ухвала суду № 64710245, 07.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 р.Справа № 591/5750/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2016р. по справі № 591/5750/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

01 листопада 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік при призначенні йому пенсії за віком у 2016 році відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в також зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної йому пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 27, ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2013, 2014 та 2015 роки в розмірі 3263,60 грн. та зобов`язати виплатити не донараховані кошти, починаючи з першого дня виплати пенсі за віком.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з червня 2000 року по жовтень 2016 року він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Після призначення пенсії він продовжував працювати, отримував заробітну плату та сплачував страхові внески. У жовтні 2016 року він подав заяву про призначення пенсії за віком згідно Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Йому було призначено пенсію за віком, але позивач не погоджується з тим, що управлінням пенсійного фонду при нарахуванні йому пенсії застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік в розмірі 2165,28 грн.

Позивач вважає, що при обчисленні йому розміру пенсії за віком згідно Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст.ст. 27, 40 вказаного Закону, має застосовуватись показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії. Тобто, при призначенні йому пенсії за віком у 2016 році, необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати за 2013, 2014 та 2015 роки, який дорівнює: (2979,4+3149,95+3661,41)/3=3263,60 грн.

Даний показник 3263,60 грн. значно більше показника за 2007 рік (1197,91 грн.), що був застосований управлінням Пенсійного фонду при нарахуванні йому пенсії.

Позивач вказує, що оскільки раніше він отримував пенсію за вислугу років як військовослужбовець за Законом «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а в жовтні 2016 року звернувся за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому він не має статусу особи, переведеного з одного виду пенсії на інший, оскільки порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано в рамках лише Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не різних Законів.

Зазначаючи, що він не давав згоди на застосування показника середньої заробітної плати за будь-який (в тому числі і 2007) рік, а просив застосувати показники середньої заробітної плати за 2013, 2014, 2015 роки, вважає, що відповідачем протиправно зменшено розмір пенсії позивача.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2016 року позов ОСОБА_1 до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним дії Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у 2016 році відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести перерахунок призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 27, ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2013, 2014 та 2015 роки в розмірі 3263,60 грн. та зобов`язати виплатити не донараховані кошти, починаючи з першого дня виплати пенсії за віком. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що призвело до винесення незаконного та невірного по своїй суті судового рішення, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що позивача було переведено на пенсію за віком, а при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги положення ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у зв'язку зі станом здоров`я.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Положеннями ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно п. п. 4 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління пенсійного фонду України 30.04.2002 № 8-2 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2002р за № 442/6730, основним завданням управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України № 11-2 від 27.06.2002 року, якою затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр - міністра України,та на них покладаються завдання: забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення; забезпечення призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; ) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Положеннями ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Позивач отримує державну пенсію за віком, призначену Сумським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області з 13 жовтня 2016 року, при призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІУ, відповідачем застосовано показники середньої заробітної плати за 2007 рік.

Крім того, раніше з червня 2000 року позивачу була призначена і виплачувалась пенсія згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і з 05 червня 2000 року по 12 жовтня 2016 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області як військовослужбовець і отримував там пенсію за вислугу років.

Разом з цим, позивач продовжував працювати до 01.05.2016 року та отримував заробітну плату, з якої сплачував страхові внески, що підтверджується копією довідки про заробітну плату (а.с.12-13). Вказані факти не оспорюються сторонами.

Відповідно до ст..5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», даний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

У ст. 9 даного Закону передбачено, що види пенсійних виплат і соціальних послуг відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Отже, питання щодо виплати пенсії за вислугою років не входять до правового поля Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Пенсія за вислугою років - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб пенсія за віком.

Враховуючи той факт, що позивач жодним із видів загально передбаченої пенсії не користувався раніше, то право па пенсію за віком виникло вперше (а не відбувся перехід з одного виду пенсії на інший).

Аналіз норм ст. 9, ст. 40, ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що частиною третьою ст. 45 Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Таким чином, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше.

Крім того, після звільнення з військової служби позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена в постановах Верховного Суду України від 19 березня 2013 року (справа №21-31а13), від 02 грудня 2015 року та від 31 березня 2015 року (справа № 21-612а14).

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія на момент звернення позивача за цим законом розраховується із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки що передує зверненню, тобто 2013, 2014 та 2015 роки, а саме (2979,46+3149,95+3661,41)/3=3263,6066 грн.

Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

За таких обставин, позивачу пенсія згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена вперше, а тому, виникає право на застосування формул визначення розміру пенсії, які використовуються при призначенні пенсії вперше, а не тих формул та граничних розмірів коштів, які використовуються при переході із одного виду пенсії на інший.

Враховуючи те, що на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було призначено пенсію вперше, тому при визначенні розміру пенсійних виплат слід застосовувати ст. 40 даного Закону.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що при визначенні розміру пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір середньої заробітної плати (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії слід застосовувати, виходячи із розміру заробітної плати за 2013-2015 роки, а не застосовувати показники заробітної плати в середньому на одну особу у цілому по Україні, із якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Позивачем постанова не оскаржена. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2016р. по справі № 591/5750/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2017 р.