Ухвала суду № 64710222, 09.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 р.Справа № 591/5495/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Калитки О. М. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К.О. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 16.11.2016р. по справі № 591/5495/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К.О.

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач), звернувся з позовом до Начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К.О. (далі - відповідач), в якому просив визнати дії відповідача незаконними, зобов'язати за вимогами ч. 8 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" за результатами розгляду скарг винести постанову про задоволення вимог, надати до органів Державної казначейської служби подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_2 всіх стягнутих з нього та помилково зарахованих до бюджету коштів, встановити відділу ДВС триденний термін подання звіту про виконання постанови суду відповідно до ст. 267 КАС України.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 16.11.2016 р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К.О. щодо розгляду скарг ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження ВП 28112928 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору.

Зобов'язано начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області повторно розглянути скарги ОСОБА_2 від 14.07.2016 р., 04.08.2016 року в межах виконавчого провадження ВП 28112928 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору з винесенням за результатами їх розгляду постанов відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Зобов'язано начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області надати до органів Державної казначейської служби подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_2 всіх коштів, які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області на користь держави судовий збір в сумі 551 гривня 20 коп.

Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 74, ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5 Розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787, ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, ст.ст. 10, ч. 1 ст. 52, ст. 88, ч. 1 ст. 99, п. 9 ч. 1 ст. 155, п. 1 ст. 157, ч.ч. 2, 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги вищезазначеної статті, колегія суддів переглядає судове рішення в частині задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Позивач заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що Господарським судом Сумської області винесено ухвалу від 21.08.2014 року, на підставі якої скасовано постанову державного виконавця ВДВС СМУЮ № 28112928 від 05.02.2013 року про стягнення боргу з пенсії ОСОБА_2, але стягнуті за цією постановою кошти, зокрема, в частині помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору, не повернуті, і ці обставини визнаються іншою стороною.

На свою адресу позивач отримав подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_2 коштів у сумі 671 грн.39 коп., які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету. В супровідному листі до подання зазначалося, що ОСОБА_2 має право звернутися з цим поданням до органів Державної казначейської служби, щоб отримати стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету кошти (а.с.24, 25).

05.07.2016 року винесена постанова державного виконавця Коломоєць А.С. про закінчення виконавчого провадження (а.с.29). Як вбачається з даної постанови, питання про повернення виконавчого збору, що стягнуто з боржника та помилково зараховано до бюджету, в ній не вирішено.

Згідно з копією наданої представником відповідача сторінки з журналу обліку простої кореспонденції від 06.07.2016 року, копія цієї постанови була направлена простим поштовим відправленням (а.с.30).

14.07.2016 року позивач звернувся до відповідача із скаргою, в якій просив надати до органів Державної казначейської служби (а не йому особисто) подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_2 коштів на всю стягнуту суму 1318,6 грн.; вжити відповідні заходи щодо повернення йому безпідставно стягнутих коштів за борг у повному обсязі в сумі 13 215,49 грн. (а.с.31).

Як вбачається з відповіді від 04.08.2016 року, зазначена скарга зареєстрована та розглянута як звернення громадян, оскільки не відповідає вимогам ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження". Повідомляється, що поверненню підлягають кошти стягнутого згідно з постановою від 05.02.2013 року виконавчого збору в сумі 671,39 грн., а повертати кошти, перераховані в сумі 6 174,35 грн. на рахунок стягувача відділ ДВС не має підстав. Роз'яснено право звернутися до органів Державної казначейської служби з поданням про повернення виконавчого збору в сумі 671,39 грн. (а.с.32, 33).

Згідно з копією наданої представником відповідача сторінки з журналу обліку простої кореспонденції від 04.08.2016 року, копія даної постанови була направлена простим поштовим відправленням (а.с.33, 34).

04.08.2016 року ОСОБА_2 повторно звернувся із скаргою до начальника Ковпаківського ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області з вимогами усунути порушення закону та направити подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_2 коштів на всю стягнуту суму 1318,6 грн. до органів Державної казначейської служби. Зазначив також, що на його адресу надійшла відповідь від 23.11.2015 р. на його заяву за підписом ОСОБА_3 про розмір стягнутого з нього виконавчого збору в сумі саме 1318,6 грн., у той час, як в поданні зазначена інша сума - 671,39 грн., що свідчить про те, що державним виконавцем при закінченні виконавчого провадження постановою від 05.07.2016 року не проведено всіх необхідних дій у зв'язку із завершенням виконавчого провадження щодо повернення всіх безпідставно стягнутих коштів (а.с.35).

Як вбачається з відповіді від 30.08.2016 року, зазначена скарга зареєстрована та розглянута як звернення громадян, оскільки не відповідає вимогам ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження". Повідомляється, що поверненню підлягають кошти стягнутого року виконавчого збору в сумі 671,39 грн., згідно ухвали Господарського суду від 21.08.2014 року, якою скасовано постанову від 05.02.2013 р., а не вся сума виконавчого збору, стягнутого за весь період. Роз'яснено заявнику право звернутися до органів Державної казначейської служби з поданням про повернення виконавчого збору в сумі 671,39 грн. (а.с.32, 33).

Згідно з копією наданої представником відповідача сторінки з журналу обліку простої кореспонденції від 30.08.2016 року, копія даної постанови була направлена простим поштовим відправленням (а.с.37).

05.09.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, але ухвалою від 06 вересня 2016 року відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено, що розгляд його скарги віднесено до юрисдикції Господарського суду Сумської області за правилами ГПК України.

15.09.20116 року позивач звернувся до Господарського суду Сумської області із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ, але скарга була повернута йому без розгляду у зв'язку з допущеними недоліками (а.с.21).

21.09.2016 року позивач повторно, усунувши недоліки, звернувся до Господарського суду Сумської області із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ, але ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.09.2016 року скаргу знову повернуто позивачу без розгляду у зв'язку з її невідповідністю вимогам закону (а.с.40).

Як вбачається з ухвали Господарського суду Сумської області від 05.10.2016 року, ОСОБА_2 03.10.2016 року звернувся із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ, скарга підлягає залишенню без розгляду, оскільки її подано з пропуском строку без заяви про його відновлення, про що суд без виклику сторін виносить ухвалу, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. В ухвалі зазначається також, що ОСОБА_2 не є ні боржником, ні стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 28112928, ні прокурором, ним не може бути подана така скарга (а.с.3).

12.10.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області. Ухвалою суду від 13.10.2016 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки скаржник не є стороною виконавчого провадження, то відповідні рішення, дії, бездіяльність також підлягають оскарженню до суду в порядку адміністративного судочинства у позовному провадженні.

19.10.2016 року ОСОБА_2 звернувся із зазначеним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні вимог про покладення на відповідача обов'язку подати звіт про виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги вищезазначеної статті, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на те, що на зазначену частину постанови суду першої інстанції ані позивач, ані інші особи апеляційні скарги не подавали, у зв'язку з чим судове рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є правомірними, обґрунтованими і підтвердженими матеріалами справи та зауважив на таке.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час правовідносин, що склалися між сторонами, далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі вживати виконавчі дії.

Статтею 49 Закону передбачені підстави для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 50 Закону в разі закінчення виконавчого провадження скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Згідно з вимогами ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги. Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Закону контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Постанови, винесені в порядку ч. 2 цієї статті, можуть бути оскаржені в десятиденний строк з дня їх винесення у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо розгляду скарг ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження ВП 28112928 про повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору.

Так, як вбачається із змісту та форми цих скарг, вони були подані відповідно до наведених вище вимог Закону, проте, безпідставно не були розглянуті відповідачем у порядку, визначеному Законом, а розглядалися як звернення. Отже, такими діями порушені законні права позивача, зокрема, щодо оскарження у встановленому законом порядку постанов, які повинні були виноситися начальником відділу ДВС за результатами розгляду скарг ОСОБА_2 на дії державного виконавця.

Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного і місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Мінфіну України від 03.09.2013 р. № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів подається до відповідного органу Казначейства.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідно до подання від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_2 коштів, які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету, сума коштів, що підлягає поверненню, складає 671,39 грн., що підтверджується наявними в матеріалах виконавчого провадження ВП 28112928 платіжних доручень та розпоряджень.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та зауважує на те, що саме відповідачу необхідно звертатися до органів Державної казначейської служби з поданням від 16.02.2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_2 коштів у розмірі 671,39 грн., які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про необхідність застосування абз.4 п. 5 Розділу 1 вищезазначеного Порядку, оскільки він стосується випадків повернення помилково зарахованих до бюджету коштів готівкою фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), коли подання у довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Щодо строку звернення позивача до суду з вказаним позовом колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не було пропущено встановленого законом строку з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із першою скаргою 14.07.2016 року та оскаржив дії державного виконавця при винесенні ним постанови від 05.07.2016 року до начальника відділу ДВС, і в подальшому повторно звертався із скаргами, після чого, отримавши письмову відповідь на останню скаргу від 30.08.2016 року, звернувся 05.09.2016 року до Зарічного районного суду м. Суми із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, а в подальшому на підставі ухвали суду - до Господарського суду Сумської області та знов до Зарічного районного суду м. Суми із скаргою, а потім - з цим адміністративним позовом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово намагався вирішити вказаний спір, правовідносини між сторонами мають тривалий характер, встановлений законом строк не переривався, а отже не є пропущеним.

Щодо посилання відповідача на порушення судом першої інстанції вимог підсудності справи колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що перед зверненням до суду першої інстанції із зазначеним позовом ОСОБА_2 намагався вирішити спір у судах загальної та господарської юрисдикцій. За наслідками таких звернень в матеріалах справи наявні відповідні ухвали судів.

Так, 05.09.2016 року ОСОБА_2 звертався до Зарічного районного суду м. Суми із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, але ухвалою від 06 вересня 2016 року відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено, що розгляд його скарги віднесено до юрисдикції Господарського суду Сумської області за правилами ГПК України.

15.09.20116 року позивач звернувся до Господарського суду Сумської області із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ, але скарга була повернута йому без розгляду у зв'язку з допущеними недоліками (а.с.21).

21.09.2016 року позивач повторно, усунувши недоліки, звернувся до Господарського суду Сумської області із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ, але ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.09.2016 року скаргу знову повернуто позивачу без розгляду у зв'язку з її невідповідністю вимогам закону (а.с.40).

Як вбачається з ухвали Господарського суду Сумської області від 05.10.2016 року, ОСОБА_2 03.10.2016 року звернувся із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС СМУЮ.

Однак, скарга ОСОБА_2 знов залишена без розгляду через пропуск строку.

В ухвалі суд звернув увагу на те, що оскільки ОСОБА_2 не є ні боржником, ні стягувачем, ні прокурором у виконавчому провадженні ВП № 28112928, ним не може бути подана така скарга в порядку ст. 121-2 ГПК (а.с.3).

12.10.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області. Ухвалою суду від 13.10.2016 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки скаржник не є стороною виконавчого провадження, то відповідні рішення, дії, бездіяльність також підлягають оскарженню до суду в порядку адміністративного судочинства у позовному провадженні.

19.10.2016 року ОСОБА_2 звернувся за захистом своїх прав із зазначеним позовом до Зарічного районного суду м. Суми в порядку адміністративного судочинства у позовному провадженні.

Щодо посилання відповідача на незрозумілість судового рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що це не є підставою для скасування по суті правильного рішення, оскільки відповідач, в порядку ст. 170 КАС України, не позбавлений права подати до суду першої інстанції заяву про роз'яснення судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К.О. залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 16.11.2016р. по справі № 591/5495/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Калитка О.М. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 14.02.2017 р.