Постанова № 64710175, 08.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 р. Справа № 536/1327/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17.11.2016р. по справі № 536/1327/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції Ломоносова Романа Миколайовича третя особа Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДР № 118585 від 12.08.2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до інспектора 1 роти батальйону УПП у м. Кременчуці Ломоносова Романа Миколайовича, третя особа: Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДР № 118585 від 12.08.2016 року та визнати протиправними дії інспектора роти № 1 УПП в м. Кременчуці лейтенанта поліції Ломоносова Романа Миколайовича щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача на місці зупинки транспортного засобу 12.08.2016 року за адресою: м. Кременчук, вул. Чкалова, 37.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 12 серпня 2016 року він, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 в м. Кременчуці по вул.Чкалова в напрямку кондитерської фабрики «Лукас», проїхав перехрестя з вул. Щорса, зупинився з правої сторони, після чого, з виниклою необхідністю, розвернувся та став на протилежній стороні дороги, після чого відключив клему акумулятора, тому що виникла проблема в автомобілі - постійно працював вентилятор охолодження, що могло призвести до ускладнення в поломці авто. Через деякий час до нього під'їхав автомобіль патрульної поліції. Інспектор поліції Ломоносов Р.М. підійшов до позивача, попросив надати йому документи і повідомив ОСОБА_1, що на нього буде складена постанова про накладення адміністративного стягнення з підстав того, що він порушив вимогу дорожнього знаку «Зупинка заборонена». ОСОБА_1 повідомив інспектору, що він не бачив знак тому що розвернувся автомобілем до дії знаку і не міг його бачити. Інспетор Ломоносов Р.М. пояснення позивача до уваги не взяв і виписав постанову на ОСОБА_1

На підставі викладеного, просив суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 12.08.2016 року серія ДР № 118585 за ст. 122 ч.1 КУпАП.

Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17.11.2016 року позовні вимоги було задоволено.

Постанову про адміністративне правопорушення від 12.08.2016 року серія ДР № 118585 за ст. 122 ч.1 КУпАП, складену відносно ОСОБА_3, скасовано.

Визнано неправомірними дії інспектора роти № 1 УПП в м. Кременчуці, ДПП, лейтенанта поліції Ломоносова Романа Миколайовича при складанні постанови від 12.08.2016 року серія ДР № 118585 відносно ОСОБА_1.

Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції не погодилось із таким рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 08.02.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 12.08.2016 року інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Ломоносовим P.M. винесено постанову серії ДР № 118585 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня о 17 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом ВАЗ KALINA, номерний знак НОМЕР_2, по вул. Чкалова, біля буд. 37 у м. Кременчуці, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «зупинку заборонено» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач не погодився із постановою у справі про адміністративне правопорушення та оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що спірна постанова прийнята інспектором патрульної служби не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, належних та допустимих доказів на спростування зазначеного останнім не надано, а відтак спірна постанова підлягає скасуванню.

У доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що інспектор патрульної поліції під час прийняття оскаржуваної постанови діяв правомірно, постанова винесена з урахуванням всіх обставин справи, є законною, а тому скасуванню не підлягає.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та зазначає, що воно підлягає скасуванню з таких підстав.

Так, згідно з ч.1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення водіями вимог дорожніх знаків, правил зупинки та стоянки.

Відповідно до вимог дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено" забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно зі ст.213 КУпАП справа про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно зі ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно зі ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

З наведеного вбачається, що у випадку вчинення повнолітніми особами адміністративних правопорушень, передбачених ст..122 ч.1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.

На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідач мав право виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивач отримав копію оскаржуваної постанови, про що свідчить його підпис. При цьому, жодних письмових зауважень, заперечень, пояснень чи клопотань до постанови позивач під час її прийняття не надав, тобто, погодився з її винесенням інспектором патрульної поліції.

Окрім того, з матеріалів справи встановлено, що позивач, оскаржуючи постанову у справі про адміністративне правопорушення, посилається лише на порушення його прав під час її складення на місці вчинення правопорушення (тобто на саму процедуру винесення постанови інспектором), не заперечуючи при цьому самого факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, відповідно до статті 17 КУпАП обставинами, що виключають адміністративну відповідальність, є: крайня необхідність, необхідна оборона та стан неосудності. Даний перелік обставин є вичерпним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 статті 122 КУпАП, відсутні обставини, передбачені статтею 17 КУпАП, позивачем отримано копію постанови та не вказано жодних письмових зауважень до неї, то оскаржувана постанова прийнята інспектором патрульної поліції правомірно та скасуванню не підлягає.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до вимог статті 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17.11.2016р. по справі № 536/1327/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції Ломоносова Романа Миколайовича, третя особа Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДР № 118585 від 12.08.2016 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст постанови виготовлений 13.02.2017 р.