Постанова № 64710076, 08.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Львів № 876/7383/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представників апелянта Львівського

обласного центру зайнятості: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

Кашицької Г.Є., Лєсній М.Б.

апелянта: ОСОБА_5

представника апелянта: ОСОБА_6

третьої особи: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Львівського обласного центру зайнятості та ОСОБА_5 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2016р. в справі № 813/1014/16 за позовом ОСОБА_5 до Львівського обласного центру зайнятості про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

29.03.2016р. позивач ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Львівського обласного центру зайнятості в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив :

- визнати протиправною бездіяльність Львівського обласного центру зайнятості в частині невиконання вимог ч.8 ст.26 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ щодо не присвоєння 12 рангу державного службовця;

- зобов'язати Львівський обласний центр зайнятості присвоїти позивачу 12 ранг VІ категорії посад державних службовців з 14.01.2015 року та внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_5;

- зобов'язати Львівський обласний центр зайнятості провести нарахування та виплатити надбавку до заробітної плати за 12 ранг державного службовця за період з 14.01.2015 р. по 29.02.2016 р.;

- стягнути з Львівського обласного центру зайнятості за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1102,42 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 6430,00 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що всупереч Закону України «Про державну службу» йому не було присвоєно 12 ранг державних службовців.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2016 р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправну бездіяльність Львівського обласного центру зайнятості в частині невиконання вимог ч.8 ст.26 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ щодо не присвоєння 12 рангу державного службовця. Суд зобов'язав Львівський обласний центр зайнятості присвоїти позивачу 12 ранг VІ категорії посад державних службовців з 14.01.2015 року та внести відповідні зміни до трудової книжки. Також, суд зобов'язав Львівський обласний центр зайнятості провести нарахування та виплатити ОСОБА_5 надбавку до заробітної плати за 12 ранг державного службовця за період з 14.01.2015 р по 25.02.2016 р. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Львівський обласний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Крім того, апелянт ОСОБА_5 не погоджуючись із даною постановою подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову якою стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі - 6430 грн. В решті частини постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_5 слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Львівського обласного центру зайнятості задовольнити.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_5 14 січня 2013 року прийнятий на посаду головного спеціаліста Трускавецького міського центру зайнятості на період відпустки для догляду за дитиною як такий, що пройшов конкурсний відбір з присвоєнням 13 рангу державного службовця.

04 липня 2014 року позивач переведений на посаду головного спеціаліста відділу надання соціальних послуг Трускавецького міського центру зайнятості на період відпустки.

Позивач 28 липня 2014 року переведений на посаду головного спеціаліста Трускавецького міського центру зайнятості.

05 травня 2015 року ОСОБА_5 переведений на посаду провідного інженера з комп'ютерних систем Трускавецького міського центру зайнятості.

Відповідно до наказу №12-к від 25 лютого 2016 року ОСОБА_5 звільнений з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП.

ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну службу» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин ) передбачено, що ранг службовцю присвоюється відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи.

Згідно п. 4 Положення про ранги державних службовців, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 р. № 658 через два роки після присвоєння державному службовцю відповідного рангу керівник державного органу за поданням безпосереднього керівника розглядає питання щодо можливості присвоєння цьому чергового рангу. Позитивне рішення приймається за умови успішної роботи державного службовця.

Отже, присвоєння чергового рангу це право керівника державного органу за наявності необхідних умов, а не його обов'язок.

Крім того, двохрічний строк перебування позивача на посаді та відсутність дисциплінарних стягнень протягом року не є безумовною підставою для присвоєння чергового рангу державного службовця.

З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, присвоєння чергового рангу це право керівника державного органу за наявності необхідних умов, а не його обов'язок та суд не вправі втручатись та не може втручатись у дискрецію ( вільний розсуд ) суб'єкта владних повноважень.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги Львівського обласного центру зайнятості є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою в задоволенні позову відмовити за безпідставністю вимог. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Львівського обласного центру зайнятості задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2016р. у справі за № 813/1014/16 - скасувати.

В позові ОСОБА_5 до Львівського обласного центру зайнятості про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель

Постанова складена в повному обсязі 13.02.2017 року.