Ухвала суду № 64710071, 09.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 369/7296/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Пінкевич Н.С. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН" на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН" до Чабанівської селищної ради Києво-Свяшинського району Київської області, треті особи: Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України", Національна академія аграрних наук України, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Київська обласна державна адміністрація про визнання нечинними та скасування рішення ради, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 квітня 1996 року Дослідному господарству «Чабани» був виданий державний акт серія І-КВ №003452 на постійне користування земельною ділянкою площею 253,68га для сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 136 від 25 лютого 2016 року було затверджено Генеральний план селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області, розроблений ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» у 2015 році з розрахунковим строком здійснення проекту 20 років.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 136 від 25 лютого 2016 року та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що підстав для скасування рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 136 від 25 лютого 2016 року не вбачається.

Апеляційна інстанція погоджується з вказаним висновком суду, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, 26 жовтня 2013 року виконавчим комітетом Чабанівської селищної ради через газету «Новий день» було розміщено оголошення про те, що 28 листопада 2013 року в приміщенні Чабанівської селищної ради відбудеться громадське обговорення Генерального плану селищна Чабани.

Розпорядженням селищного голови Чабанівської селищної ради від 03 грудня 2013 року №100 було створено погоджувальну комісію щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації смт. Чабани Чабанівської селищної ради».

12 грудня 2013 року відбулося засідання погоджувальної комісії, питання надходили в скриньку пропозицій та зауважень протягом 2-х тижнів, що підтверджено Протоколом №1. Погоджувальна комісія розглядала питання та зауваження, пропозиції від громади. У подальшому всі запитання, які надходили органу місцевого самоврядування, були передані розробнику Генерального плану селищна Чабани та які останнім враховувались, що підтверджено листом Державного підприємства «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» від 02 червня 2016 р. №285.

Частиною 6 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-УІ та п. 9 Порядку №555 передбачено, що пропозиції громадськості подаються у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Частиною 7 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-УІ пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право подавати: 1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 2) юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею; 4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; 5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Відповідно до п. 11 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою КМУ від 25.05.2011 року №555 (надалі - Порядок №555) Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.

За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

Згідно з п. 16 Порядку №555 Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що громадські інтереси при затвердженні Генерального плану селища Чабани були враховані, як таких спірних питань відповідно до п. 11 Порядку №555 не виникало. Всі пропозиції, які находили до органу місцевого самоврядування були враховані розробником проекту, а посилання Позивача на неприйняття участі в роботі погоджувальної комісії, ніяким чином не заважало йому сформувати відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону №3038-УІ пропозицію, подати та зареєструвати її.

Підставами для визнання акта органу місцевого самоврядування недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивачів у справі.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Генеральний план є основою для забезпечення програм розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 Земельного кодексу України включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН" - залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 10.02.2017.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.