Ухвала суду № 64710046, 06.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15511/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2016 у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2016 клопотання про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію наказу Міністерства юстиції України № 2848/5 від 03.10.2016 «Про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_2» до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 06.10.2016 та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішення та наказу може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам арбітражного керуючого ОСОБА_2, як позивача, та інших осіб, зокрема учасників у справах про банкрутство де арбітражний керуючий ОСОБА_2 виконує відповідні повноваження, та ускладнить їх відновлення. Заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу № 2848/5 від 03.10.2016 «Про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_2.» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі на переконання суду відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Арбітражний керуючий ОСОБА_2 з позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2848/5 від 03.10.2016 «Про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_2.»;

- зобов'язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_2

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову по справі шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України № 2848/5 від 03.10.2016 «Про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_2.» до набрання законної сили постановою суду по даній справі.

Клопотання мотивоване тим, що дія оскаржуваного наказу № 2848/5 від 03.10.2016 унеможливлює виконання ним обов'язків у вказаних справах через прийняття відповідних рішень господарськими судами про заміну арбітражного керуючого ОСОБА_2 на інших осіб, відновлення таких його прав на здійснення діяльності в межах тих ліквідаційних процедур та справ про банкрутство, в яких він приймає участь, буде неможливим.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В силу вимог ч.ч.3, 4 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що з метою захисту прав та інтересів позивача, суд за його клопотанням, або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

- необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно частини першої ст. 109. Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.1992,дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:

1) попередження;

2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Мінюсту № 1284/5 від 27.06.2013 встановлює: процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (п. 1.4 Порядку).

Згідно п. 7.1 цього Порядку підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

А відповідно до п.п. 7.3.1, 7.3.2, 7.3.3 п. 7.3 Порядку, про зупинення діяльності арбітражного керуючого Мін'юст видає наказ, який у день прийняття надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом, факсимільним зв'язком та електронною поштою до виконання та господарському суду до відома.

Рішення про зупинення діяльності підлягає негайному виконанню арбітражним керуючим, і протягом часу зупинення діяльності арбітражний керуючий не має права здійснювати будь-які повноваження, визначені законодавством, крім заходів щодо збереження майна боржника (банкрута).

Зупинення діяльності арбітражного керуючого діє до дня прийняття Дисциплінарною комісією рішення щодо притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з пп. 7.6.2 п. 7.6 розділу VII Порядку, на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Таким чином, оскільки позивач виконує обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) також інших підприємств, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі як його правам так і інтересам інших осіб.

Як зазначено в абз. 2 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів доходить висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, з тих мотивів, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам як арбітражного керуючого ОСОБА_2, так і інших осіб, зокрема учасників у справах про банкрутство де арбітражний керуючий ОСОБА_2 виконує відповідні повноваження, та ускладнить їх відновлення.

З урахуванням наведеного, колегією суддів не вбачається порушення судом першої інстанції норм права при постановленні ухвали суду від 06.10.2016.

Керуючись ст. ст. 81, 156, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено: 13.02.2017.

Головуючий суддя А.Ю. Кучма

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.