Постанова № 64709968, 08.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Справа № 876/9062/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про проведення перерахунку та виплати пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності з 15.12.2015 року та застосовується з 01.12.2015 року.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.11.2016 року позов задоволений: визнано дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії протиправними; зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області провести ОСОБА_1 з 01.10.2016 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 86% суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці від 16.09.2016 року №2959/15/2-16, виданої управлінням охорони здоров'я обласної державної адміністрації Волинської області про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, з урахуванням виплачених сум.

Відповідач - Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що у зв'язку набуттям чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року№889-VIII, положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність і норми, якими врегульовані підстави перерахунку пенсії державних службовців, а тому відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому суд ухвалив розглянути справу відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.09.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою про проведення перерахунку та виплату пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності з 15.12.2015 року та застосовується з 01.12.2015 року, згідно якої посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджені, зокрема, додатками постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» підвищується на 25%. Перерахунок просить перевести на підставі довідки, форма якої затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 04.09.2013 року № 15-1 від 16.09.2016 року №2959/15/2-16, виданої управлінням охорони здоров'я обласної державної адміністрації Волинської області про заробітну плату.

Рішенням Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 23.09.2016 року № 133 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, зокрема до Постанови КМУ від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» відповідно до яких скасовуються норми щодо перерахунку пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу». З 01.06.2015 року органами Пенсійного фонду України пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» не призначаються, а призначені до 01.06.2015 року - не перераховуються.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що у разі збільшення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, що займають відповідну посаду позивача ОСОБА_1 теж має право на перерахунок пенсії, оскільки право на перерахунок діяло на час виходу її на пенсію. Крім того, суд першої інстанції вказав, що звуження існуючих прав і свобод не допускається Конституцією.

З такими висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набув чинності 01 січня 2015 року, положення ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» викладені у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям був визначений у п. п. 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Вказані норми права передбачали, що перерахунок пенсії здійснюється у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» норми і положення, які встановлювали порядок і умови перерахунку пенсії були виключені із постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865.

З 01 травня 2016 року набув чинності новий Закон України «Про державну службу» № 889-VIII (далі - Закон №889), відповідно до ст. 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889 визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

У свою чергу, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Отже, на час звернення позивача за перерахунком втратила чинність стаття 37-1 Закону №3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державним службовцям.

В Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року чітко визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії (16.09.2016 року) Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016, не передбачено перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням окладів.

З огляду на відсутність правової норми, яка б передбачала перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, апеляційний суд вважає, що відповідачем не вчинено будь-яких протиправних дій щодо звуження змісту та обсягу прав позивача.

Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції помилкові, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, чинне законодавство не встановлює права на перерахунок пенсій державним службовцям.

При цьому апеляційним судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, а передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З врахуванням того, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.160, 195,196,198,202,205,207, 212, 254 КАС України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2016 року у справі № 161/13192/16-а скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя Л.П. Іщук

Судді Т.В. Онишкевич

Я.С. Попко

Постанова складена в повному обсязі 13.02.2017 року