Ухвала суду № 64709946, 08.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 р. Справа № 876/9633/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про відмову у перерахунку призначеної пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку пенсії; зобов'язання з 1 січня 2016 року провести перерахунок та виплату йому пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Львівської області за № 18/1217 від 10 серпня 2016 року без обмеження граничним розміром.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2016 року позов задоволений частково: визнано протиправними дії Дрогобицького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про відмову в перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої прокуратурою Львівської області за № 18/1217/ від 10 серпня 2016 року; зобов'язано відповідача з 01 серпня 2016 провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Львівської області за № 18/1217/ від серпня 10 2016 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури.

Позивач ОСОБА_1 оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2016 без обмеження граничного розміру пенсії.

В апеляційній скарзі зазначає, що при внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Крім того зазначає, що на момент призначення та неодноразових перерахунків пенсії жодних обмежень щодо граничного розміру пенсії не було.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу. Представник відповідача - Дрогобицького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області заперечив проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 30.11.1995 року перебуває на обліку в Дрогобицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області та отримує пенсію за вислугу років, обчислену з урахуванням частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», розрахунок якої був здійснений, виходячи з 90 % розміру середнього місячного заробітку.

15.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, на підставі довідки про заробітну плату від 10.08.2016 року № 18/1217, виданої Прокуратурою Львівської області.

Рішенням від 17.08.2016 року Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області відмовило в перерахунку пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно із частиною тринадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року (надалі - Закон №1789-ХІІ) держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної ;плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

15 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону №1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що законодавчо визначені підстави для такого перерахунку з цього часу є відсутніми.

Закон №1697-VII не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій.

Згідно частини двадцятої ст. 86 Закону №1697-VII (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проте, Кабінетом Міністрів України ні умови, ні порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено, і відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

За таких обставин, враховуючи вищевказані норми, апеляційний суд вважає, що з 15.07.2015 року підстави та умови для перерахунку пенсій працівникам прокуратури відсутні, у зв'язку з чим підстав для перерахунку пенсій немає.

Апеляційний суд вказує на те, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру його пенсії, яку він отримував до цього, а тому відмова у перерахунку пенсії не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, - з огляду на що конституційні гарантії, закріплені 64 Конституції України, до нього не застосовуються.

Крім того, апеляційний суд, зазначає, що право на пенсію позивач реалізував в 1995 році та нарахування його пенсії здійснюється у розмірах, встановлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції чинній на час її призначення.

Проте, право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у зв'язку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що підстав для перерахунку пенсії позивачу з 01 серпня 2016 року у Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури не було, оскільки відсутні підстави, умови та порядок перерахунку такої пенсії.

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд України у своїй постанові від 12.07.2016 у справі № 21-1726а16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм законів України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).

Апеляційний суд також вважає безпідставними покликання апелянта щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру.

Абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII встановлений максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Посилання апелянта на приписи ст.58 Конституції України є необґрунтованими, оскільки нові норми законодавства не поширюють свою дію на минулий час до набрання ними чинності. Право ж на перерахунок пенсії має визначатися за такими правилами, які закріплені в законодавстві та чинні на час виникнення права на перерахунок і зверненням особи за перерахунком.

Посилання позивача на ст. 22 Конституції України не заслуговують на увагу з огляду на практику Європейського Суду з прав людини. Так, відповідно до приписів частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі Кечко проти України, Суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство (пункт 23).

Відтак, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 195 КАС України він переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, оскільки постанова Дрогобицького районного суду Львівської області від 17.11.2016 року в частині визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, у апеляційному порядку оскаржена не була, то апеляційний суд не наділений повноваженнями здійснювати її перегляд у цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2016 року у справі № 442/6200/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя Л.П. Іщук

Судді Т.В. Онишкевич

Р.П. Сеник

Ухвала складена в повному обсязі 13.02.2017 року