Постанова № 64709933, 08.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №825/557/16 Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Мельничук В.П.

суддів: Лічевецький І.О.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини - польова пошта В1688 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до військової частини - польова пошта В1688, тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини - польова пошта В1688 полковника Маленка С.А. про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини - польова пошта В1688 (далі - ВЧ В1688), тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини - польова пошта В1688 полковника Маленка С.А. про визнання протиправними та скасування наказів від 07.12.2015 р. №288 про призначення службового розслідування, від 21.12.2015 р. №1274 в частині позбавлення премії, від 05.01.2016 р. №1 в частині позбавлення премії; зобов'язання нарахувати та виплатити всі належні премії, надбавки і винагороди, яких позивач був позбавлений.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п. 11 наказу командира ВЧ В1688 від 07.12.2015 р. №288 про призначення службового розслідування за фактом відсутності на службі 07.12.2015 р. капітана ОСОБА_3, наказ від 21.12.2015 р. №1274 про результати службового розслідування, та наказ від 05.01.2016 р. №1 в частині що стосується ОСОБА_3 В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову військова частина - польова пошта В1688 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення позову та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В іншій частині постанова суду першої інстанції не оскаржувалася. Позивач до суду з апеляційною скаргою не звертався.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_3 проходить військову службу у Збройних Силах України, в складі ВЧ В1688 з 22.07.2014 р. на посаді інженера інформаційно-телекомунікаційного вузла.

Згідно довідки командира військової частини А3120 (військовий шпиталь) від 06.11.2015 р. №2433, ОСОБА_3 знаходився на лікуванні в період з 21.10.2015 р. по 06.11.2015 р.

У позовній заяві позивач вказував, що оскільки лікування у період з з 21.10.2015 р. по 06.11.2015 р. припадало на його чергову відпустку, він 24.11.2015 р. подав рапорт про надання відпустки у зв'язку з хворобою під час чергової відпустки з 30.11.2015 р. До вказаного рапорту позивач долучив довідку від 06.11.2015 р. №2433.

Вказаний рапорт, копія якого міститься в матеріалах справи, був погоджений з начальником інформаційно-телекомунікаційного вузла та т.в.о. начальника штабу військової частини В1688, отриманий військовою частиною та зареєстрований 24.11.2015 р. за №10826.

Як вбачається з позовної заяви, позивач не пересвідчився у тому, чи приймався наказ про його відпустку з 30.11.2015 р., однак у період з 1 по 17 грудня 2015 року не з'явився на службу.

Наказом командира ВЧ В1688 від 07.12.2015 р. №288 на підставі рапорту начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла від 07.12.2015 р. №955 призначено службове розслідування по факту відсутності на службі 07.12.2015 р. капітана ОСОБА_3 Провести службове розслідування призначено капітану Темляку Д.М.

Наказом командира ВЧ В1688 від 14.12.2015 р. №293 перепризначено службове розслідування на підставі рапорту капітана Темляка Д.М. від 14.12.2015 р. №3715 старшому прапорщику Савченку О.О.

За результатами службового розслідування винесено акт проведення службового розслідування від 21.12.2015 р., яким запропоновано за невихід на службу без поважних причин, відповідно до п. 31.6 наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 р. №260 інженера інформаційно-телекомунікаційного вузла військовослужбовця військової служби капітана ОСОБА_3 позбавити премії за грудень 2015 року в повному обсязі.

Наказом командира ВЧ В1688 від 21.12.2015 р. №1274 «Про результати службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини капітаном ОСОБА_3» наказано за невихід на службу без поважних причин, відповідно до пункту 31.6 наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 р. №260 інженера інформаційно-телекомунікаційного вузла військовослужбовця військової служби капітана ОСОБА_3 позбавити премії за грудень 2015 року в повному обсязі.

Наказом командира ВЧ В1688 від 05.01.2016 р. №1 «Про встановлення розмірів премії та грошової винагороди військовослужбовцям частини за підсумками роботи за грудень 2015 року капітану ОСОБА_3 встановлено премію в розмірі 0% та винагороду в розмірі 0% на підставі наказу від 21.12.2015 р. №1274.

Вирішуючи даний спір в межах апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. №548-ХІV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» встановлено: про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Згідно ст. 254 вказаного Статуту, військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові.

Відповідно до п. 31.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 р. №260 (далі - Інструкція), командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.

Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п. 34.4 Інструкції, військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби на строк понад 10 діб, незалежно від причини залишення виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Про призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Згідно положень п. 31.6 Інструкції, командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії повністю за невихід на службу без поважних причин.

Пунктом 31.7 цієї Інструкції встановлено, що військовослужбовці не преміюються за той розрахунковий місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок (за винятком випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим пункту 31.6 розділу XXXI цієї Інструкції). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих за командою в кінці місяця клопотань безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

Колегія суддів зазначає, що доказів відсутності на службі в період з 1 по 17 грудня 2015 року з поважних причин, позивачем ані відповідачу, ані суду не надано.

З огляду на викладене, командир військової частини мав право на позбавлення капітана ОСОБА_3 премії та щомісячної додаткової грошової винагороди за грудень 2015 року. Разом з тим, повноваження щодо преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби є виключно правом та компетенцією командира військової частини.

Щодо посилань позивача на порушення порядку проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок проведення службових розслідувань в Збройних Силах України регулюється положеннями Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.03.2004 р. №82 (далі - Інструкція №82).

Відповідно до пп. 1.5 Інструкції №82 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження.

Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншій посадовій особі.

Підпунктом 4.1 Інструкції №82 встановлено, зокрема, що за результатами службового розслідування складається акт.

Підпунктами 5.1, 5.3 Інструкції №82 встановлено, що особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.

Притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Згідно пункту 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження;

б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

З огляду на викладене, оскаржуваними наказами до позивача за результатами службового розслідування могло бути, але не було застосовано дисциплінарне стягнення. Натомість командиром військової частини використано його право на позбавлення заохочень за порушення військової дисципліни, що не є дисциплінарним стягненням.

За таких обставин посилання позивача на порушення положень порядку проведення службових розслідувань в Збройних Силах України згідно Інструкції №82 є необґрунтованими, так як за наслідками розслідування відповідачем не приймалось рішення про застосування стягнень згідно цього порядку.

Разом з тим, враховуючи характер проступку (самовільне залишення місця служби), колегія суддів вважає обґрунтованими посилання відповідача на те, що у зв'язку з відсутністю позивача, на службі на час проведення щодо нього службового розслідування, пояснення у позивача не відбиралися, а бесіди не проводилось. Письмові пояснення відбиралися у начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла та техніка інформаційно-телекомунікаційного вузла.

Отже, позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в оскаржуваній частині, тому апеляційну скаргу ВЧ В1688 необхідно задовольнити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року в частині задоволення позову щодо визнання протиправними та скасування п. 11 наказу №288, наказів №1274 та №1 - скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. 41, 160, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу військової частини - польова пошта В1688 - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року в частині задоволення позову щодо визнання протиправними та скасування п. 11 наказу №288, наказів №1274 та №1- скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.

Повний текст постанови складено 13.02.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.