Ухвала суду № 64709714, 07.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/936/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Літвіної Н.М., Коротких А.Ю.,

за участю секретаря: Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2016 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (правонаступник - Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві) до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (правонаступник - Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві) звернулось до суду з позовом до Комунального підприємста "Київпастранс" про стягнення заборгованості у розмірі 562773,74 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2016 року позов задоволено повністю.

Стягнуто із КП "Київпастранс" на користь Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві заборгованість у розмірі 562 773, 74 грн.

Стягнуто з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір розмірі 1 378,00 грн., та зобов'язано подати до суду звіт про виконання постанови в частині стягнення з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві судового збору у розмірі

1 378,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане рішення в частині стягнення судового збору, а в іншій залишити без змін.

Представник апелянта до судового засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду, що не заважає апеляційному розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення вимог апелянта.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, в апеляційному порядку переглядається судове рішення лише в частині, яка стала підставою для звернення з апеляційною скаргою.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2016 року УПФ України в Голосіївському районі м. Києва було відстрочено сплату судових витрат до дати прийняття остаточного рішення у справі.

Однак, позивачем не виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2016 року про відкриття провадження, та не сплачено судовий збір у розмірі визначеному Законом України "Про судовий збір" після прийняття постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2016 року.

Відповідно до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Стаття 10 КАС України встановлює рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, тобто усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом та не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд апеляційної уваги звертає увагу на положення ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якими передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року

(1378 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Суд звертає увагу на те, що положеннями ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивача не віднесено до осіб, на яких розповсюджуються пільги від сплати судового збору.

В той же час, положеннями ст.88 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду на відстрочення сплати судових витрат, яким суд скористався у даній справі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2016 року позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва задоволено у повному обсязі, а в частині постановлено про стягнення судових витрат із позивача, та з урахуванням того, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивача не віднесено до осіб, на яких розповсюджуються пільги від сплати судового збору, та з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження, якою позивачу було відстрочено сплату судових витрат до дати прийняття остаточного рішення у справі, то позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. за подання вказаного позову.

Законом України "Про судовий збір" та чинним законодавством не встановлено порядок стягнення із суб'єкта владних повноважень судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ця норма кореспондуються з положеннями абз.7 п.4 ч.1 ст.163, абз.5 п.4 ч.1 ст.207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині зазначається строк для подання звіту про виконання постанови суду, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Вищий адміністративний суд у листі від 09.01.2013 №28/12/13-13 звернув увагу, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт - це право суду, яке реалізується під час прийняття постанови у справі.

Враховуючи необхідність сплати позивачем судового збору, суд першої інстанції правомірно скористався правом, передбаченим ч.1 ст.267 КАС України.

В свою чергу, апелянтом не наведено обгрунтованих доводів того, яким чином покладення обов'язку по наданню звіту про виконання законного рішення суду порушує його права, або вимоги закону.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення судового збору з позивача, на виконання вимог закону.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Жодних обгрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції апелянтом не наведено, а доказів такого не надано.

Апелянт, всупереч вимог ч.1 ст.71 КАС України, не надав до суду належні докази правомірності своїх вимог, та при апеляційному розгляді справи не обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 03.10.2016 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Літвіна Н. М.

Коротких А. Ю.