Постанова № 64709476, 14.02.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 лютого 2017 року письмове провадження № 826/106/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перт»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»

про визнання протиправною та скасування вимоги №4610-23 від 14.09.2015р.,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перт» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з урахуванням збільшених позовних вимог про:

- визнання протиправною та скасування податкової вимоги №4610-23 від 14.09.2015р.;

- визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу №4610-23 від 14.09.2015р.;

- визнати сплаченими (зменшеними) податкові зобов'язання ТОВ «Перт» зі сплати ПДВ за березень 2015 року, що було сплачено ТОВ «Перт» платіжним дорученням №259 від 28.04.2015р., сформованим в системі «Клієнт-Банк» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», за яким було перераховано 679 686,00грн. на рахунок №37512000114323, відкритий ТОВ «Перт» в Казначействі України, код 899998; зі сплати ПДВ за квітень 2015 року, що було сплачено ТОВ «Перт» платіжним дорученням №311 від 26.05.2015р., сформованим в системі «Клієнт-Банк» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», за яким було перераховано 243 716,00грн. на рахунок №37512000114323, відкритий ТОВ «Перт» в Казначействі України, код 899998.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, винесена протиправна податкова вимога про сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість та прийняте протиправне рішення про опис майна у податкову заставу, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Представник третьої особи подав через канцелярію суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, відповідно до яких повідомив, що у зв'язку з закінченням строку зберігання в архіві копій платіжних документів, датованих квітнем - травнем 2015 року, у архіві Банку копії платіжних документів відсутні.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перт» (код ЄДРПОУ 35263995) як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

14 вересня 2015 року відповідачем прийнято податкову вимогу №4610-23, відповідно до якого станом на 13.09.2015р. сума податкового боргу ТОВ «Перт» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 738,27грн. з податку на прибуток приватних підприємств.

Крім того, 14 вересня 2015 року відповідачем прийнято рішення №4610-23 про опис майна ТОВ «Перт» у податкову заставу.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1. ст.49 Кодексу).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1. ст. 57 Кодексу).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1. ст. 59 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві 14.09.2015р. прийнято податкову вимогу №4610-23, відповідно до якого станом на 13.09.2015р. сума податкового боргу ТОВ «Перт» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 738,27грн. з податку на прибуток приватних підприємств.

Платіжним дорученням №2 від 21.09.2015р. сума податкового зобов'язання по зазначеній платіжній вимозі була сплачена ТОВ «Перт».

Відповідно до п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, 03 серпня 2007 року між позивачем (Клієнт) та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (Банк) укладено Договір №091-07/АН на розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок в національній валюті №2600500324400 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

05 травня 2009 року між вказаними сторонами укладено Додаткову угоду №001 до Договору №091-07/АН на розрахунково-касове обслуговування.

Згідно п. 1.1. Додаткової угоди Банк зобов'язується проводити розрахункове обслуговування Клієнта з використанням системи електронних платежів «Клієнт-Банк», в тому числі проводити розрахункові операції по дорученню Клієнта з використанням розрахункових документів в електронній формі, що передаються по каналам електронного зв'язку на умовах передбачених Договором на розрахунково-касове обслуговування, Додатковою угодою, чинним законодавством України та внутрішніми правовими актами Банку.

Згідно з п. 8.1. Додаткової угоди вона вступає в силу з моменту її підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до п. 2.1 Договору Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Згідно з п.п. 2.2 Договору списання Банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди розрахункове обслуговування Клієнта здійснюється з використанням документів в електронній формі, в тому числі платіжних доручень а національній та іноземній валюті, заявою на купівлю-продаж валюти, виписок по рахунках Клієнта (надалі - електронні документи).

Згідно з п. 5.3 Додаткової угоди електронні документи, прийняті Банком від Клієнта по системі «Клієнт-Банк» в операційний день з 09.00 до 17.00 годин, проводяться по рахункам в той же день. Документи, прийняті після 17.00 відзначаються позначкою «вечірня пошта» і проводяться наступного дня.

ТОВ «Перт» платіжним дорученням №259 від 28.04.2015р., сформованим в системі «Клієнт-Банк», зобов'язав АТ «Банк «Фінанси та Кредит» перерахувати 679 686,00 грн. на рахунок №37512000114323, відкритий ТОВ «Перт» в Казначействі України, код 899998, на сплату податкових зобов'язань позивача по ПДВ за березень 2015 року.

Згідно з Довідкою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 27.07.2015р. №9-713522/390 з поточного рахунку №26005003244001 станом на 28.04.2015р. вхідний залишок на рахунку позивача складав 12 531 891,90 грн.

Платіжним дорученням №311 від 26.05.2015р., сформованим в системі «Клієнт-Банк», зобов'язав АТ «Банк «Фінанси та Кредит» перерахувати 243 716,00 грн. на рахунок №37512000114323, відкритий ТОВ «Перт» в Казначействі України, код 899998, на сплату податкових зобов'язань позивача по ПДВ за квітень 2015 року.

Згідно з Довідкою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 27.07.2015р. №9-713522/390 з поточного рахунку №26005003244001 станом на 26.05.2015р. вхідний залишок на рахунку позивача складав 4 418 440,65 грн.

Зазначені платіжні доручення взяті банком до виконання, відповідно до його відмітки на платіжних документах.

Таким чином, на виконання зобов'язання по податку на додану вартість позивач вчасно надав у банк розрахункові документи на перерахування платежу до бюджету, банк прийняв їх до виконання, проте, з незрозумілих суду причин, не провів операцію по перерахуванню коштів до бюджету.

Відповідно до п. 1.24. ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Згідно з пп. 1 п. 22.1., п. 22.2., п. 22.3., п. 22.4. ст. 22 зазначеного закону, ініціювання переказу здійснюється зокрема, платіжним дорученням.

Клієнт банку має право самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені цим Законом, для ініціювання переказу.

Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Таким чином, з отриманням позивачем документів (платіжних доручень № 259 від 28.04.2015р. на суму 679 686,00 грн. та №311 від 26.05.2015р. на суму 243 716,00 грн.) з відміткою банка про одержання на виконання, ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за його подальший переказ відповідальність несе банк.

Відповідно до п. 129.6. ст. 129 Кодексу, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, порушення банком порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку.

Таким чином, неперерахування податку на додану вартість за платіжними дорученнями № 259 від 28.04.2015р. на суму 679 686,00 грн. та №311 від 26.05.2015р. на суму 243 716,00 грн., не є наслідком безпосередньо дій позивача, отже відповідна сума не може бути визнана податковим боргом позивача.

У той же час, суд зазначає, що відповідно до п.п. 60.1.1 п. 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Згідно з п. 60.2 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

У зв'язку з тим, що позивачем 21.09.2015р. було сплачено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 738,27грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 21.09.2015р., то податкова вимога №4610-23 від 14.09.2015р. в силу положень п.п. 60.1.1 п. 60.1 статті 60 ПК України повинна бути відкликана.

Отже, суд дійшов висновків про протиправність застосування відповідачем до позивача заходів по стягненню податкового боргу у вигляді винесення оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна позивача у податкову заставу.

В частині позовних вимог щодо визнання сплаченими (зменшеними) податкові зобов'язання ТОВ «Перт» зі сплати ПДВ за березень 2015 року, що було сплачено ТОВ «Перт» платіжним дорученням №259 від 28.04.2015р., сформованим в системі «Клієнт-Банк» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», за яким було перераховано 679 686,00грн. на рахунок №37512000114323, відкритий ТОВ «Перт» в Казначействі України, код 899998; зі сплати ПДВ за квітень 2015 року, що було сплачено ТОВ «Перт» платіжним дорученням №311 від 26.05.2015р., сформованим в системі «Клієнт-Банк» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», за яким було перераховано 243 716,00грн. на рахунок №37512000114323, відкритий ТОВ «Перт» в Казначействі України, код 899998, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Отже, задоволення позовних вимог у спосіб визначений позивачем не ґрунтується на нормах КАС України, а тому в їх задоволені має бути відмовлено.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перт» підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2596,00грн. з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перт» задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №4610-23 від 14.09.2015р. прийняту ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №4610-23 від 14.09.2015р. прийняте ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перт» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2596,00грн. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто шість гривень).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій