УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
13 лютого 2017 року справа № 823/235/17
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 року №15016-17, яким визначено суму грошового зобов'язання по транспортному податку в сумі 25 000 грн;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 року №15017-17, яким визначено суму грошового зобов'язання по транспортному податку в сумі 25 000 грн.
Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду відбувається шляхом подання позовної заяви, яка має бути оформлена згідно статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ознайомившись з позовною заявою позивача, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить витребувати у відповідача оскаржувані податкові-повідомлення рішення. Проте позовна заява не містить посилань на причини неможливості подання цих рішень позивачем.
Також частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Так, згідно статті 2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року №1801-VIII встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2017 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 1600 гривень.
Даний позов містить дві вимоги майнового характеру - скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 року №15016-17 та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 року №15017-17.
Отже, загальна сума судового збору, що належить до сплати становить 1280 грн (640 грн х 2 вимоги).
Проте, до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору лише в розмірі 640 грн.
Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал квитанції.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Встановити позивачу строк до 03 березня 2017 року для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.А. Рідзель
Судове рішення № 64709315, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 13.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/235/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: