Постанова № 64708358, 22.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року 362/7963/15-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., суддів: Лиски І.Г., Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій і рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати пункт рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби оформлене протоколом №51 від 6 листопада 2015 року в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1;

зобов'язати Міністерство оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу згідно з пунктом 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (№2011-Х11 ВР від 20.12.1991) ОСОБА_1 виходячи із розміру 27-ти місячного грошового забезпечення на дату настання інвалідності 3 групи - 11 червня 2012 року. До грошового забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги включити згідно пункту 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011 від 20.12.1991 наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 1135 грн., оклад за військове звання 130 грн., надбавка за вислугу років 40% - 506 грн., надбавка за класну кваліфікацію - 45,4 грн. надбавка за таємність - 170,25 грн., надбавка за особливо важливі завдання 50% - 885,5 грн., премія 10% -113,5 грн., разом 2985,65 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби протиправно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги згідно з пунктом 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки не враховано при винесенні такого рішення вимоги постанови Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015, якою ОСОБА_1 встановлено таке право. Враховуючи зазначене, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача просив в його задоволенні відмовити та зазначив, що право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності виникло лише 01.01.2007, з моменту набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб", яким внесені зміни до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" і вперше передбачено можливість виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, тобто вже після звільнення позивача, а тому в силу статті 58 Конституції України та враховуючи, що ОСОБА_1 був звільнений у 2002 році дія вказаних соціальних виплат на позивача не поширюється.

29 листопада 2016 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Наказом Головнокомандувача військ повітряної оборони Збройних Сил України від 21.09.2002 №0159 відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України ОСОБА_1, який проходив кадрову службу звільнено в запас за пунктом 67, підпункту "Б" (за станом здоров'я).

7 червня 2012 року за наслідками первинного огляду медико-соціальна експертна комісія (далі - МСЕК) встановила ОСОБА_1 ІІI групу інвалідності, причиною якою було поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

У травні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до Київського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області, в якому просив визнати протиправними дії Міністерства оборони України та Київського обласного військового комісаріату щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат надати висновок про виплату на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення і направити його на затвердження до Міністерства оборони України; зобов'язати Міністерство оборони затвердити висновок Київського обласного військового комісаріату про виплату на його користь одноразової грошової допомоги та призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 499 або Порядок), перерахувавши кошти на виплату вказаної допомоги Київському обласному військовому комісаріату; зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат видати наказ про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та нарахувати і виплатити позивачу вказану грошову допомогу у розмірі 27-ми місячного грошового забезпечення із розрахунку грошового забезпечення на дату настання інвалідності.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 4 лютого 2014 року скасував постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2013 року та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив. Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 вирішено: касаційну скаргу Київського обласного військового комісаріату задовольнити частково; постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2014 року змінити, виклавши резолютивну частину вказаної постанови у такій редакції: "Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково; постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог; визнати протиправними дії Київського обласного військового комісаріату щодо відмови у наданні Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат надати Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".

У вказаній постанові судом касаційної інстанції зазначено, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка передбачена ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та у розмірах відповідно до встановленої йому групи інвалідності, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.

5 жовтня 2015 року позивач звернувся із заявою до Військового комісару, у якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із інвалідністю III-ї групи пов'язаною з проходженням військової служби.

Із витягу з протоколу від 06.11.2015 №51 засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, судом встановлено, що у зв'язку з набуттям законної сили рішень судів, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги: підполковнику ОСОБА_1, документи якого надійшли Київського ОВК відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 за справою № К/800/13127/14, якого 07.10.2002 звільнено з військової служби 07.06.2012 визнано інвалідом III групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка MCE серії КИО-1 № 0401315 від 07.06.2012), оскільки на день його звільнення діяла стаття Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала державне обов'язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги. Законом України від 4 квітня 2006 року №3597-IV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", який набув чинності з травня 2006 року, введено виплату одноразової грошової допомоги. Закон не має зворотної дії в часі, тому ОСОБА_1 мав право на отримання страхової суми за державним обов'язковим особистим страхуванням відповідно до статті статі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, що діяла до 1 січня 2007 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та вважаючи його протиправним і необґрунтованим, позивач звернувся із позовом до суду, що стало предметом розгляду даної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до ст. 41 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною 2 ст. 16 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІI групи інвалідності) передбачалося, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" (далі постанова Кабінету Міністрів України №499 або Порядок) встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком.

Згідно п.п. 2 п. 2 Порядку (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІI групи інвалідності) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби одноразова грошова допомога інвалідам ІІI групи виплачується у розмірі 27 місячного грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року (справа № 21-563а14).

За таких обставин та враховуючи висновки суду касаційної інстанції, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка передбачена ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та у розмірах відповідно до встановленої йому групи інвалідності, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.

Таким чином, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби оформлене протоколом №51 від 6 листопада 2015 року в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Абзацом п'ятим підпункту 4 пункту 2 Порядку передбачено, що для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, грошове забезпечення визначається за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років.

Водночас частина друга статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" складові грошового забезпечення визначає по-іншому: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Виходячи із визначених в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати не Порядок, а Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який має вищу юридичну силу.

Зазначене приводить суд до правового висновку, що розмір одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби, визначається Порядком, а складові такого грошового забезпечення - відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Таким чином, позовну вимогу про зобов'язання Міністерства оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу згідно з пунктом 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (№2011-Х11 ВР від 20.12.1991) ОСОБА_1 виходячи із розміру 27-ти місячного грошового забезпечення на дату настання інвалідності 3 групи - 11 червня 2012 року, слід задовольнити.

Разом з тим, слід зазначити, що не підлягає задоволенню вимога про включення до грошового забезпечення суми зазначені позивачем, оскільки здійснення розрахунку суми одноразової грошової допомоги належить виключно до дискреційних повноважень Міністерства оборони України.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати, а саме, сплачений ним судовий збір, підлягає присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби оформлене протоколом №51 від 6 листопада 2015 року в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу згідно з пунктом 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з додержанням вимог пункту 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ОСОБА_1 виходячи із розміру 27-ти місячного грошового забезпечення на дату настання інвалідності III групи - 11 червня 2012 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Басай О.В.

Суддя Лиска І.Г.

Суддя Харченко С.В.