Постанова № 64708096, 03.02.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 лютого 2017 р. Справа № 802/2345/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: Гатенюк Ю.Ю.

представника відповідача: Морозова Н.М., Бедзір І.А., Черпітях О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю - науково - ввиробниче підприємство "Гамма"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю - науково - виробниче підприємство "Гамма" (далі - позивач, ТОВ «Гамма») до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

У позовній заяві позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Вінницькій області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Гамма» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.14 по 30.06.2016 року та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року, було складене на підставі акту №1234/1305/13318821 від 24.11.16 року податкове повідомлення-рішення №0054211305 від 07.12.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплати податковими агентами із доходів платника податку в загальній сумі 196920,94 грн. ( за податковим зобов'язанням +108425,03, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 58310,91 грн., та пені 30185 грн.).

Позивач в позовній заяві зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято передчасно та без врахування права платника податків на подання заперечень щодо висновків перевірки. Звертає увагу, що за результатами перевірки платника податків не було складено Акту документальної перевірки, котрий відповідає вимогам чинного законодавства, а також те, що контролюючим органом не було враховано усіх обставин нарахуванням та сплати ТОВ «Гамма» по податку з доходів фізичних осіб під час виплати пасивного доходу за 2015 рік.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про безпідставність, необгрунтованість та протиправність прийнятого податкового повідомлення - рішення, а відтак просить його скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представники відповідача щодо позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позовних вимог, а також надали письмові заперечення, в яких вказані обставини, котрі слугували підставою винесення податкового повідомлення - рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з огляду на наступне.

ТОВ «Гамма» зареєстровано рішенням Ленінського райвиконкому м. Вінниці 08.08.1990 року, номер державної реєстрації №РП Ю001004, номер виписки з ЄДР 186612.

Судом встановлено, що ТОВ «Гамма» перебуває на обліку в Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Судом з'ясовано, що ТОВ «Гамма» станом на день розгляду справи має заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплати податковими агентами із доходів платника податку в загальній сумі 196920,94 грн. ( за податковим зобов'язанням +108425,03, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 58310,91 грн., та пені 30185 грн.).

У період, що перевірявся, ТОВ «Гамма» був платником податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі направлень №489/02-28-13-05 від 28.10.16 року та №488/02-28-13-05 від 28.10.16 року, виданих Вінницькою ОДПІ, головними державними ревізорами - інспекторами відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Бедзіром І.А. та Морозовою Н.М. та на виконання наказів Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 16.09.2016 року №144 та від 30.09.2016 року №1219 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Гамма» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.14 по 30.06.2016 року та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року. За результатами вказаної перевірки було складено Акт від 24.11.16 року №№1234/1305/13318821.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення відповідно до висновків:

- п.176.2 «б» ст..176 ПКУ від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1 -ДФ) за 1-й, 2-й, 3-й, 4-й квартали 2015 року подано з недостовірними відомостями. Відповідальність передбачена п.119.2 ст.119 ПКУ від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями);

- пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, з нарахованих пасивних доходів (відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону), на загальну суму 108452,03 грн., у тому числі: за квітень 2015 року на суму 36150,67 грн., за червень 2015 року на суму 19811,15 грн., за липень 2015 року на суму 14240,82 грн., за серпень 2015 року на суму 2098,71 грн., за жовтень 2015 року на суму 18801,97 грн., за листопад 2015 року на суму 17348,71 грн.;

- пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.176.1 «е» ст.176, п.176.2 «а» ст. 176 ПКУ від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасне перерахування (не перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету на загальну суму 108452,03 грн., у тому числі: за квітень 2015 року на суму 36150,67 грн., за червень 2015 року на суму 19811,15 грн., за липень 2015 року на суму 14240,82 грн., за серпень 2015 року на суму 2098,71 грн., за жовтень 2015 року на суму 18801,97 грн., за листопад 2015 року на суму 17348,71 грн.

Визначаючись щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Положеннями ст. 21 ПК України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у т.ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України.

За змістом пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, її предметом є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться - на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Стаття 10 ЗУ «Про господарські товариства» передбачає, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Згідно пп. 14.1.49. п. 14.1 ст. 14 ПК України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

За визначенням пп. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом 1V цього Кодексу.

Як зазначено у п.18.1 ст.18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків).

Пунктом 18.2 ст.18 Податкового кодексу України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з п. 171.1. ст. 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною чи нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді: заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

У відповідності до п. 18.1, п. 18.2 ст.18, п. 54.2. ст. 54, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України, утриманий податок на доходи фізичних осіб сплачується податковим агентом у строки, встановлені розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до ст.59 ЗУ «Про господарські товариства» для акціонерних товариств - п. «д» ч. 5 ст.41 ЗУ «Про господарські товариства» рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами учасників підприємства та засвідчується протоколом зборів.

Відповідно до пп. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Підпунктом 168.1.1 ст. 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп.168.1.2 ст. 168 ПК України).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп.168.1.5ст. 168 ПК України).

Представник позивача у ході судового засідання, зазначила, що у зв'язку із щорічною зміною правил оподаткування пасивних доходів, щоквартальним реформуванням податкового обліку та великим навантаженням на бухгалтерську службу, ТОВ «Гамма» помилково не перерахувало частину ПДФО з виплати пасивного доходу за 2015 рік власникам облігацій.

Як встановлено судом, 22 листопада 2016 року позивачем перераховано суму недоплати ПДФО за 2015 рік, що підтверджується платіжними дорученнями №886 від 22.11.2016 року на суму 10,84 грн., №885 від 22.11.2016 року на суму 5422,61 грн., №884 від 22.11.2016 року на суму 50972,45 грн., №883 від 22.11.2016 року на суму 520046,15 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 32-35).

Як встановлено судом, та не оспорюється представником позивача, підприємством за 2015 рік не вірно застосована ставка податку на доходи фізичних осіб для пасивних доходів, а саме застосовано ставку податку 15%, замість вірних 20%, у зв'язку з чим підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, з нарахованих пасивних доходів (відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону), на загальну суму 108452,03 грн., у тому числі: за квітень 2015 року на суму 36150,67 грн., за червень 2015 року на суму 19811,15 грн., за липень 2015 року на суму 14240,82 грн., за серпень 2015 року на суму 2098,71 грн., за жовтень 2015 року на суму 18801,97 грн., за листопад 2015 року на суму 17348,71 грн.

Судом, на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт порушення норм ПК України документально підтверджується висновками викладеними в акті від 24.11.16 року №№1234/1305/13318821 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0054211305 від 07.12.2016 року.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що в задоволенні заявлених позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Дослідивши оскаржуване рішення в розумінні рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що останнє відповідає вимогам визначених Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути вчинено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України. "На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. "У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. "У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Визначаючись щодо заявлених вимог, судом також враховано, що ч. 1 ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності з ч.1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З аналізу даних норм слідує, що під час розгляду справи суд бере до уваги лише належні докази, тобто ті, що стосуються конкретної справи та містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, на виконання свого обов'язку відповідачем доведено правомірність прийняття свого рішення, відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Таким чином, судові витрати відшкодуванню з Державного бюджету України стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна