Ухвала суду № 64704882, 08.02.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 703/5300/12

У Х В А Л А

Іменем України

08 лютого 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Кожух О.А. та Мацунича М.В.,

при секретарі: Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Виноградівського районного суду від 15 червня 2016 р. за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Виноградівського районного суду від 15 червня 2016 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Заявник просить скасувати цю ухвалу та постановити нову, якою визнати виконавчий лист, виданий Виноградівським районним судом Закарпатської області по справі № 703/5300/12 від 10.04.2014 р. таким, що не підлягає виконанню. Доводить про невідповідність порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (неналежна оцінка доказів).

Указує на добровільне виконання ним заочного рішення Виноградівського районного суду від 18 січня 2013 р., що підтверджується довідкою Банку № 3336 від 20.09.2013 р.

Суд першої інстанції виходив із того, що заявником не наведено жодної із підстав, передбачених ст. 369 ЦПК України, та не надано доказів для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала залишенню без змін, із таких мотивів.

Як видно з матеріалів справи, заочним рішенням Виноградівського районного суду від 18 січня 2013 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» (надалі Банк) заборгованість за кредитним договором у сумі 151335,49 грн. і вирішено питання судових витрат (а.с.31-32).

25 квітня 2014 р. Банк подав заяву про поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання (а.с.41), яка була задоволена ухвалою Виноградівського районного суду від 12 травня 2014 р. (а.с.49).

ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (а.с.53-54).

Основним доводом заяви та апеляційної скарги є те, що боржником у добровільному порядку виконано боргове зобовязання після ухвалення заочного рішення, по якому видано виконавчий лист. При цьому ОСОБА_1 посилається на видану Банком довідку № 3336 від 20.09.2013 р. (а.с.56), у якій, на його думку, зазначено про повне погашення боргу за Кредитним договором № 383-02/04-2008 від 04 квітня 2008 р.

Однак, цю довідку не можна вважати належним і допустимим доказом у підтвердження факту повного виконання заявником своїх договірних зобовязань.

Так, у заяві від 16 квітня 2013 р. ОСОБА_1 просить банк погодити списання частини боргу по кредитному договору №383-02/04-2008 від 04 квітня 2008 р. (а.с.66).

Згідно з договором купівлі-продажу автомобіля від 16 квітня 2013 р. його було продано за 55500 грн. (а.с.67-68).

У протоколі № 33 засідання комітету по роботі з проблемною заборгованістю роздрібного бізнесу Банку від 26 квітня 2013 р. (а.с.72) міститься інформація щодо певних умов повного погашення проблемної заборгованості: 1) за умови відшкодування витрат, понесених Банком на проведення претензійно-позовної роботи в повному обсязі, погодити добровільний продаж позичальником майна шляхом укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу з Банком (Покупець), а саме: автомобіль CHEVROLET AVEO TC58U 2008 р., який є забезпеченням виконання зобовязань за кредитним договором № 383-02/04-2008 від 04.04.2008 р., за ціною не нижче ніж 55500 грн.; 2) у разі погашення заборгованості за кредитним договором за ціною не нижче ніж 55500 грн. здійснити дії, повязані з вилученням запису про обтяження майна заставою із Державного реєстру обтяжень рухомого майна; 3) після виконання цих умов і за умови внесення позичальником суми в розмірі не менше 11000 грн. заборгованість по пені, індексу інфляції, штрафних санкціях і залишку заборгованості за кредитним договором № 383-02/04-2008 від 04.04.2008 р. буде відмінена шляхом підписання із позичальником договору прощення.

Тобто, довідка, на яку в обґрунтування своїх доводів посилається ОСОБА_1, не свідчить про повне погашення боргу, а є лише частиною умови списання кредитної заборгованості згідно з протоколом № 33 засідання комітету по роботі з проблемною заборгованістю роздрібного бізнесу Банку від 26 квітня 2013 р. (п.2 цього протоколу).

Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Згідно з ч.4 ст. 369 ЦПК України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов'язок боржника може припинятися із передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК.

Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу про добровільне виконання заочного рішення суду поза межами виконавчого провадження, а довідка, на яку він посилається, підтверджує лише факт виконання Банком умов п.2 протоколу № 3 від 26 квітня 2013 р. після продажу автомобіля, а не факт погашення заборгованості. Не свідчить про цей факт і напис на зворотному боці останньої сторінки договору «Автопакет» № 383-02/04-2008 р. від 04.04.2008 р., на який також посилається ОСОБА_1

За таких обставин колегія суддів констатує, що виконавчий документ, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, не виконаний у повному обсязі, заявником не надано суду доказів про повне виконання свого зобовязання перед Банком, а тому підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає.

Отже, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування як аналогічні доводам заяви, суперечні фактичним обставинам справи ьта письмовим доказам.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст. 313, п.4 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319, 324 ч.1 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

2. Ухвалу Виноградівського районного суду від 15 червня 2016 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: