Рішення № 64704365, 14.02.2017, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1471/16-ц

Номер провадження 2/298/11/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого - судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Брітовій Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в смт. Великий Березний, цивільну справу за позовом Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 6 лютого 2006 року ОСОБА_1 за договором позики № 16/2, укладеного між ним та спілкою, отримав кредит у сумі 2 200 грн. на вісімнадцять місяці з 6 лютого 2006 року по 6 серпня 2007 року та платою за користування ним у розмірі 45 % річних. Крім цього, за вказаним договором позики для забезпечення виконання зобов'язання між позивачем та ОСОБА_1, було укладено договір поруки № 16/2 від 6 лютого 2006 року, в якості поручителя виступила ОСОБА_2, яка зобов'язалася перед позивачем солідарно з боржником відповідати за виконання нею свого обов'язку за кредитним договором. В ході виконання кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не проводив сплату кредиту та нарахованих по кредиту відсотків згідно встановленого графіку, у зв'язку з чим станом на 5 грудня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 1888,88 грн., з якої: 351,55 грн. заборгованість по кредиту і 1537,33 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом, посилаючись на зазначені вище обставини позивач просить стягнути з відповідачів солідарно вказану суму боргу.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як встановлено по справі, між Перечинською районною кредитною спілкою «Тур'я» та ОСОБА_1 6 лютого 2006 року був укладений договір позики № 16/2, згідно якого Спілка зобов'язалася надати позичальникові грошові кошти у кредит у сумі 2200 грн. на умовах строковості, звітності, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитом, визначені договором. Згідно п. п. 2.1., 3.1 кредит надається терміном на 18 місяці з 6 лютого 2006 року по 6 серпня 2007 року, за користування яким сплачуються відсотки з розрахунку 45 % річних (а. с. 4).

Згідно договору поруки № 16/2 від 6 лютого 2006 року, відповідач ОСОБА_2 виступила поручителем та взяла на себе зобов'язання відповідати перед кредитором солідарно з ОСОБА_1 за виконання останнім свого обов'язку за кредитним договором (а. с. 5).

Крім цього встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив вимоги договору позики № 16/2 від 6 лютого 2006 року, а саме не проводив щомісячні платежі для погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим у такого станом на 5 грудня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 1 888,88 грн., з якої: 351,55 грн. заборгованість по кредиту і 1537,33 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом (а. с. 6).

Правовідносини між сторонами випливають із зобов'язань, що виникають внаслідок договору, які врегульовані нормами Главою 48 ЦК України, зокрема згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п.п. 1.1., 4.3 договору позики № 16/2 від 6 лютого 2006 року ОСОБА_1 зобов'язався повернути позику спілці відповідно до умов, передбачених даним договором. сплатити всі відсотки за користування кредитом, визначені договором та повернути кредит спілці на умовах, що визначені договором. Платежі сплачуються через касу спілки готівкою або шляхом перерахування на рахунок спілки.

Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 є обґрунтованим.

Що стосується позовної вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (поручителя) як солідарного боржника, суд приходить до наступного.

Згідно п.2.5 договору поруки № 16/2 від 6 лютого 2006 року «Поручитель» ознайомлений з умовами договору позики № 16/2 від 06.02.2006 року в якому визначений п. 2.1 договору позики термін дії становить 18 місяці з 6 лютого 2006 року по 6 серпня 2007 року.

Як роз'яснено в п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у справах № 6-1085цс15 від 02 вересня 2015 року та № 6-263 цс15 від 07 жовтня 2015 року.

Як вбачається з договору поруки № 16/2 від 6 лютого 2006 року, строк виконання зобов'язання у повному обсязі настав 6 серпня 2007 року, а позивач користуючись правом пред'явлення вимоги до відповідачів, спочатку у 2012 році направив відповідачам письмові попередження, а з позовом до суду звернувся лише 28 грудня 2016 року, тобто в обох випадках з пропуском шестимісячного строку, передбаченого статтею 559 ЦК України, а тому вимога до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, як солідарного боржника, задоволенню не підлягає, оскільки порука припинилася.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 1-4,8,10,11,15,57-60,64,88,212-215,216,224-227 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» (код ЄДРПОУ 25438482, МФО 351005) заборгованість у сумі 1 888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн. 88 коп., з яких 351,55 грн. заборгованість по кредиту; 1537,33 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області через Великоберезнянський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Головуючий