Ухвала суду № 64703056, 24.10.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36853/16-к

Провадження № 1-кс/761/22434/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Гончар Я.О.

розглянувши клопотання заступника начальника першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України Сафонова А.Ю. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000041 від 12 травня 2016р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

в с т а н о в и в :

Старший слідчий Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України Сафонов А.Ю. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим процесуальним прокурором Генеральної прокуратури України Леськом С.В., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000041 від 12 травня 2016р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225), відкритому в ПАТ «ОТП банк» (МФО 300528) -26007455003679, 26007455003679 (долар США), 26007455003679 (українська гривня), 26102455000243; встановлення заборони видаткових операцій з цих рахунків за винятком виплати заробітної плати, обов'язкових платежів до бюджету; зобов'язання ПАТ «ОТП Банк» надати Головному слідчому управлінню фінансових розслідувань ДФС України довідку про залишок коштів на вищевказаних рахунках на час накладення арешту та надавати таку довідку щомісячно до 25 числа.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПАТ «ОТП Банк» та ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» було укладено Договір про надання банківських послуг від 16 серпня 2012р. № CR 12-143/200-4. Відповідно до умов зазначеного договору ПАТ «ОТП Банк» надано ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» кошти під заставу комплексу нежитлових будівель за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31, які належать ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на праві приватної власності (Договір застави (іпотеки) від 17 серпня 2012р. № PL 12-165/200).

З метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий звернувся із даним клопотанням.

В судовому засіданні слідчий Сафонов А.Ю. клопотання підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Особа-володілець майна про розгляд клопотання не повідомлявся, оскільки майно тимчасово не вилучалось, а тому суд вважає за можливе, згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, провести розгляд клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження № 3201623000000006, вважаю, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В свою чергу положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Як вбачається із матеріалів клопотання, слідчим не визначено розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, не зазначено розмір коштів, які знаходяться на банківських рахунках, а також не надано доказів їх наявності на вказаних рахунках, а тому подане клопотання про арешт майна не відповідає вимогам п. 2) ч. 2 ст. 171 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи процесуальну безпідставність поданого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000041 від 12 травня 2016р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, процесуальному прокурору для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання заступника начальника першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України Сафонова А.Ю. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000041 від 12 травня 2016р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - повернути процесуальному прокурору у кримінальному провадженні прокурору Генеральної прокуратури України Леську С.В.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: