Ухвала суду № 64702130, 29.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37978/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Король А.О.,

за участю прокурора Молованюка А.В.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чорноуса О.А., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Молованюком А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420140000000000364 від 07.05.2014р., відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Народичі Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чорноуса О.А., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Молованюком А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014 за підозрою колишнього Голови Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_7, його дружини ОСОБА_8, а також колишнього працівника підконтрольних ОСОБА_8 підприємств ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України, вчинених за попередньою змовою групою осіб та за фактами зловживання службовим становищем службовими особами Державного агентства лісових ресурсів України при здійсненні у період 2011-2014 років експорту деревини, виробів з неї та іншої продукції лісового господарства, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

05.08.2016 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України

Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, крім того санкція статті не передбачає можливості звільнення особи від відбування покарання з випробуванням,вважає, що існують достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з приводу чого просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованих кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно в судовому засіданні захисник зазначив, що висновки органу досудового розслідування з приводу обґрунтованості підозри не відповідають фактичним обставинам справи та є передчасними, жодних вагомих доказів, які б вказували на вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень в матеріалах клопотання не має, Підозрюваний виключно позитивно характеризується за місцем постійного проживання та роботи, має міцні соціальні зв'язки, з приводу чого відсутні будь-які ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного на стадії досудового розслідування, яке вже триває значний час, при цьому підозрюваний від органів досудового розслідування не переховувався, постійно з,являвся на виклики слідчого, прокурора.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника,дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

ОСОБА_2 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420140000000000364 від 07.05.2014рза ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України.

05.08.2016 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, щоу січні 2011 року ОСОБА_7, який обіймає посаду голови Державного агентства лісових ресурсів Україниразом зі своєю дружиною ОСОБА_8 та працівником підконтрольного їй товариства - ОСОБА_2, дійшли до спільної злочинної змови, відповідно до якої було узгоджено дії кожного з них, спрямовані на отримання неправомірної вигоди (безготівкових грошових коштів) в особливо великому розмірі у поєднанні з вимаганням, та подальшої їх легалізації.

Органом досудового розслідування встановлено, щовідповідно до узгодженої попередньої злочинної домовленості колишнього Голови Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_7 з ОСОБА_9, останній у січні 2011 року, а у подальшому в березні 2013 року, повинен був зареєструвати за кордоном компанії та відкрити рахунки в закордонних банківських установах, на які у подальшому мали спрямовуватися кошти, отримані внаслідок їх вимагання від іноземних компаній - імпортерів з України лісо- та пиломатеріалів.

Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_7, ОСОБА_2 використовуючи особисті анкетні дані та паспортні документи, 24.01.2011 при невстановлених слідством обставинах, у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії зареєстрував компанію «MEGA-COMMERCE LIMITED», та у подальшому 28.03.2013р. компанію «MEGANON-COMMERCE LLP».

05.02.2011 при невстановлених слідством обставинах, ОСОБА_2 діючи від імені компанії «MEGA-COMMERCE LIMITED» подав до латвійської банківської установи «ABLV Bank» заявку про відкриття розрахункового рахунку, за результатами розгляду якої 14.02.2011 банківською установою відкрито розрахунковий рахунок № LV46AIZK0000010100919, крім того 05.06.2013 при невстановлених слідством обставинах, до тієї ж банківської установи ОСОБА_2 подано заявку на відкриття розрахункового рахунку компанії «MEGANON-COMMERCE LLP», за результатами розгляду якої банком «ABLV Bank» відкрито розрахунковий рахунок № LV51AIZK0000010362244.

Для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та подальшої їх легалізації, відповідно до злочинної змови, ОСОБА_7 вирішив використати розрахунковий рахунок № LV69AIZK0001140098610, відкритий 17.12.2007 у латвійській банківській установі «ABLV Bank» компанією «FARADAY & CO, S.A», яка зареєстрована 02.05.2007 у Панамській Республіці, зазначена компанія зареєстрована, а її розрахунковий рахунок відкритий ОСОБА_8 - дружиною ОСОБА_7, з використанням особистих паспортних документів ОСОБА_10, яка перебувала у службовій залежності від неї, не була обізнана про його подальше використання у злочинних цілях ОСОБА_7 та його співучасниками, та не давала згоди на вчинення таких дій.

Після відкриття рахунків компанії «MEGA-COMMERCE LIMITED», у невстановлений слідством час, спосіб та місці, в січні-лютому 2011 року, відповідно до попередньої злочинної домовленості між ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої, останній, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_7 в особливо великих розмірах, під виглядом сплати коштів за надання маркетингових послуг відповідно до укладених агентських угод, тобто в завуальованій формі, повинен був висувати представникам в Україні іноземних компаній - імпортерів лісопродукції протиправні вимоги щодо здійснення перерахування цих коштів на розрахункові рахунки компаній «MEGA-COMMERCE LIMITED», «FARADAY & CO, S.A», а у подальшому також на рахунок компанії «MEGANON-COMMERCE LLP».

Компанія «WILLORA COMPANY INCORPORATED» зареєстрована в січні 2011 року в Панамській Республіці безпосередньо ОСОБА_8, а бенефіціаром коштів по рахунку відкритого в банківській установі Швейцарської Конфедерації «BNP Paribas (Suisse) SA» зазначено ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Рахунок компанії «VESTERA GROUP S.A.» також відкритий безпосередньо ОСОБА_8 у 2007 році в банківській установі Латвійської Республіки.

В ході досудового розслідування встановлено, що реалізовуючи свої злочинні дії спрямовані на легалізацію (відмивання) грошових коштів отриманих внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, після їх отримання на розрахункові рахунки «MEGA-COMMERCE LIMITED», «MEGANON-COMMERCE LLP» та «FARADAY & CO, S.A», з метою приховання та маскування їх незаконного походження, а також джерел їх походження, тобто отриманих від імпортерів з України лісопродукції, зміни їх місцезнаходження, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та своєю дружиною ОСОБА_8, шляхом перерахування їх на розрахункові рахунки компаній «WILLORA COMPANY INCORPORATED» та «VESTERA GROUP S.A.» бенефіціаром яких є він та його дружина ОСОБА_8, легалізували (відмили) вказані грошові кошти у загальних сумах 3 695 201, 56 доларів США та 10 829 159 Євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 141 306 174, 22 грн.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 складає сукупність належних даних, які підтверджуються:показаннями свідків - колишніми працівниками лісової галузі України ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, показаннями свідків - представниками іноземних компаній імпортерів лісової продукції з України ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, документами, вилученими у ході проведення тимчасових доступів у приміщеннях банківських установ Латвійської Республіки «ABLVBANK» та «RIIETUMUBANKA».

Не вирішуючипитання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, а виходячилише з фактичнихданих, щомістяться в долучених до клопотанняматеріалахкримінальногопровадження, слідчийсуддя приходить до висновку про ОСОБА_20 у вчиненнікримінальнихправопорушень за викладених в клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, особу підозрюваного, суспільний інтерес щодо інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_2,їх тяжкості, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватим у кримінальному правопорушенні,у вчиненні яких він підозрюється, особи підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання, за місцем постійного проживання та служби виключно позитивно характеризується.

Наявність позитивних характеристик підозрюваного, його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, бездогання репутація, не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про застосовування до ОСОБА_2 біль м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, його особу, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд застосовує до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, позитивні дані про його особу, його матеріальний стан, слідчий суддя вважає доцільним визначити заставу в розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 413400,00 грн, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування із свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні №420140000000000364 від 07.05.2014р.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чорноуса О.А., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Молованюком А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строків досудового розслідування, тобто до 27 листопада 2016р. включно.

Строк тримання під вартою відраховувати з моменту затримання.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 413400,00 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) грн, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування із свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні №420140000000000364 від 07.05.2014р.

Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення строком до 27 листопада 2016р.

Визначити строк дії ухвали до 27.11.2016р. включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово ГСУ Генеральної прокуратури України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш.Бабенко