Ухвала суду № 64701701, 01.02.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8631/16-ц

провадження № 4-с/753/10/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючої-судді: ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря: ГОЛОДЕНКО К.В.

сторін:

представника заявника ОСОБА_3

зацікавленої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЗАКРИТОГО ТИПУ "КЕДР", зацікавлені особи: ОСОБА_4, ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ у м, КИЄВІ про визнання незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Медведєвої О.О.

ВСТАНОВИВ:

Скаржник АТЗТ "Кедр" в особі президента ОСОБА_3, звернувся до Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою до суб'єкту оскарження Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Медведєвої О.О. вчинені 20.07. 2015 року, скасування постанови про накладення штрафу від 25.08. 2015 року у виконавчому провадженні ВП № 44941330, залучивши до участі у справі стягувача ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник скаржника АТЗТ "Кедр" в особі президента ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити, пояснивши суду, що в кінці липня 2015 року йому стало відомо, що 03 жовтня 2014 року державним виконавцем ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Медведєвою О. О. було відкрито виконавче провадження на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року про вселення ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1. 20 липня 2015 року йому зателефонував консьєрж будинку АДРЕСА_1, які належать на праві власності АТЗТ „ Кедр ". Прибувши на місце, він дійсно виявив зламаними вхідні двері, а частину майна акціонерного товариства викраденим. При цьому повістку про вселення стягувача, яке повинно відбутись 20 липня 2015 року, він отримав 23 липня 2015 року, яка була відправлена державним виконавцем 21 липня 2015 року. Тому за власні кошти він відновив вхідні двері, облаштувавши нові. Однак ОСОБА_4 разом з державним виконавцем та невідомими особами 15 серпня 2015 року знову зламали вхідні двері, а з ними і стіну, яка відділяла приміщення офісу від загального коридору. Він як президент АТЗТ „ Кедр " звернувся зі скаргами на дії державного виконавця, а в результаті отримав 26 вересня 2015 року копію постанови державного виконавця Медведєвої О.О. від 25 серпня 2015 року про накладення на АТЗТ „ Кедр " адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Вважає таку постанову незаконною, поскільки він не мав на меті перешкоджати вселенню і проживанню стягувача у вказаній квартирі, так як ключ від вхідних дверей він передав мешканцю квартири НОМЕР_1, про що попередив ОСОБА_4 Крім того, просить визнати дії державного виконавця незаконними, які вона вчинила 20 липня 2015 року, поскільки він не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження та про дату вселення стягувача, яке відбувалось у його відсутність.

Стягувач ОСОБА_4в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні вимог скарги, пояснивши, що ОСОБА_3 після вступу рішення в законну силу зразу ж почав чинити перешкоди по її вселенню в квартиру. Він замінив на вхідних дверях нумерацію квартир, залишивши тільки НОМЕР_2, прибравши НОМЕР_3 та НОМЕР_4, що стало приводом для державного виконавця до звернення до Дарницького районного суду м. Києва про роз'яснення рішення суду. При цьому він був присутнім у судовому засіданні, звертався до Апеляційного суду м. Києва з апеляцією на ухвалу суду, що підтверджує його обізнаність з відкриттям виконавчого провадження. Він також був присутнім 20.07.2015 року при вселенні її в квартиру НОМЕР_4, і енергійно та рішуче чинив їй перешкоди, поки працівники міліції протягом тривалого часу, умовляючи його, не змусили відійти від дверей. В подальшому після вселення вона виявила знову облаштовані нові вхідні двері, через які не змогла потрапити до своєї квартири. Нікому ОСОБА_3 ключів від них не давав і її ніяким чином не повідомляв, тому державний виконавець склала акт 15.08.2015 року про нові перешкоди у вселенні її до вказаної квартири.

Представник суб'єкту оскарження Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, належним чином повідомлений про час, місце, дату розгляду справи, у судове засідання не прибув, про те, на вимогу суду надав належним чином копію виконавчого провадження № 44941330 ( т.2, а.с. 1 -60) та копію запису в книзі вихідної кореспонденції від 21.07.2015 року, а саме направлення копії акту державного виконавця від 20.07. 2016 року боржникові ( т.2, а.с. 84-86).

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності до ст. 7 Закону України „ Про державну виконавчу службу " працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України,законами України.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України „ Про виконавче провадження " державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як вбачається з вимог ч. 1 - 4, ст. 19 Закону України „ Про виконавче провадження " державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року було вселено ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язано АТЗТ „ Кедр " не чинити перешкоди ОСОБА_4 у користуванні даною квартирою ( т.1, а. с. 52 - 53 ). Дане рішення набрало законної сили 17 вересня 2014 року 11 жовтня 2014 року Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2 - 123 / 12 для виконання у відділі державної виконавчої служби ( т.1, а. с.56 - 57 ).

У відповідності до ч. 1 - 2 ст.1 4 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Не виконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За правилами ч. 2, ст. 25 Закону України „ Про виконавче провадження " державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі не надання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

03.10. 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Валявським О.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 44941330 ( т.1, а.с. 58), копія якої була направлена боржнику ( т.1, а.с. 41). В постанові встановлено строк для добровільного виконання рішення суду - до 09.10. 2014 року - та зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, відбудеться примусове виконання зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов"язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 79 Закону України „ Про виконавче провадження " у разі невиконання боржником рішення державний виконавець виконує його примусово. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання(перебування) в ньому.

Державний виконавець зобов"язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважється повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення про вселення.

Як вбачається з матеріалів справи боржника неодноразово було повідомлено про примусове вселення стягувача (т.1, а.с.60-61; 67-68).

Як наголошує ч. 2, ч. 4,ст. 79 Закону України „ Про виконавче провадження ", у разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, на нього накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом. При цьому вселення здійснюється у присутності понятих із залученням поліцейських.

За змістом акту державного виконавця від 20 липня 2015 року, прибувши до об'єкту вселення, було встановлено, що двері, які відділяють квартири НОМЕР_4; НОМЕР_3; НОМЕР_2 від загального коридору облаштовані незаконно у відсутність дозвільної документації, тому за допомогою робочої сили стягувача був здійснений вільний доступ до її квартири, куди було її вселено (т.1, а. с. 51 ).

При цьому і стягувач в судовому засіданні 07.09. 2016 року ( т.1, а.с. 68-75) , і допитаний в судовому засіданні 01.02. 2017 року свідок ОСОБА_7 наполягали, що президент АТЗТ „ Кедр " ОСОБА_3 був присутнім при цьому вселенні і всіляко чинив перешкоди.

Як пояснив ОСОБА_3 в суді в подальшому 25 липня 2015 року з метою збереження майна товариства за власні кошти він відновив вхідні двері, облаштувавши нові. Доказів передачі ключів від них та повідомлення про це стягувача судові не надано.

15 серпня 2015 року державний виконавець повторно склала акт про наявність вхідних зачинених дверей, які розділяють квартири НОМЕР_4; НОМЕР_3; НОМЕР_2 від загального коридору і виконала повторне вселення стягувача. А 25 серпня 2015 року винесла постанову про накладення на АТЗТ „ Кедр " адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Згідно ч. 1, ст. 89 Закону України „ Про виконавче провадження " у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника -юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, як вбачається із наданого скаржником конверта ( т.1, .с.27), згідно копії запису в книзі вхідної кореспонденції від 21.07. 2015 року ( т.2, а.с. 85) на адресу АТЗТ "Кедр" направлена копія акту державного виконавця від 20.07. 2015 року боржникові, по виконавчому листу № 2-123/13 від 01.10. 2014 року виданого Дарницьким районним судом м. Києва про вселення ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1, а не повідомлення про призначення вселення ОСОБА_4 на 20.07. 2015 року, на чому наполягав у своїх поясненнях скаржник, а тому суд не може покласти в основу ухвали твердження скаржника щодо його неналежного повідомлення як боржника про день виконання рішення, оскільки вони спростовуються дослідженими матеріалами виконавчого провадження № 44941330 ( т.2, а.с. 1-60).

Разом з тим, скаржник зазначив, що при вселенні державним виконавцем повинен був бути зламаний та замінений лише замок на вхідних дверях. Однак, державним виконавцем при вселенні була зламана стіна, про що свідчить фотографія ( т.1, а.с.112).

Відповідно до акту державного виконавця від 20.07. 2015 року, прибувши до об"єкту вселення, було встановлено, що двері, які відділяють квартири НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2 від загального коридору облаштовані незаконно у відсутність дозвільної документації, тому за допомогою робочої сили стягувача був здійснений вільний доступ до її квартири, куди було її вселення.

Стягувач ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що саме вона знесла перегородку при її вселенні та було заламано не лише замок, а і загальні двері до квартир, оскільки скаржник в особі ОСОБА_3 постійно та навмисно їй чинить перешкоди у доступі до її квартири, вказаний факт підтвердила у судовому засіданні і свідок ОСОБА_8.

Разом з тим, представник АТЗТ "Кедр" ОСОБА_3 не спростовував той факт, що між ним та стягувачем ОСОБА_4 склалися неприязнені відносини, щодо займаної нею квартири. Також підтвердив той факт, що після демонтажу перегородки з дверима на загальному коридорі, він власними силами відновив перегородку.

За правилами ч. 3, ст. 10 та ч. 1, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Оцінюючи зміст наданих боржником документів та дії суб'єкту оскарження, суд вважає, що боржник добровільно не виконав рішення суду щодо вселення стягувача в квартиру НОМЕР_4, тому дії державного виконавця 20 липня 2015 року були правомірними та законними. Оскільки ОСОБА_3 чинив перешкоди вселенню стягувача своїми діями описаними вище, включаючи і його ствердження щодо облаштування нових дверей 25 липня 2015 року, тому постанова про накладення стягнення є законною і скасуванню не підлягає. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні скарги в повному обсязі, поскільки державний виконавець не порушувала норм діючого законодавства при вселенні стягувача.

Керуючись ст. 10; 11; 60; 209 - 210 ЦПК України, на підставі ст. ст. 383 - 388 ЦПК України, ст. 6; 11; 19; 25; 79; 89 Закону України „ Про виконавче провадження ", ч.3 , ст.10, 14, ч. 1, ст. 60 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ ЗАКРИТОГО ТИПУ "КЕДР", зацікавлені особи: ОСОБА_4, ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ у м, КИЄВІ про визнання незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Медведєвої О.О. , відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 06 лютого 2017 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК