Ухвала суду № 64700666, 13.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №638/13583/16-ц Головуючий суддя І інстанції Грищенко І. О.

Провадження № 22-ц/790/1695/17 Суддя доповідач Малінська С.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.17 року судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Малінської С.М.,

суддів колегії : Бровченка І.О., Карімової Л.В.,

за участю секретаря - Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики та звернення стягнення на заставне майно,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1000 000 грн. 00 коп. в рахунок виконання зобов'язань за договором позики від 12 червня 2014 року. Позивач просить суд в рахунок повернення грошових коштів за вказаним договором позики від 12 червня 2014 року звернути стягнення на транспортний засіб автомобіль марки TOYOTA, моделі RAV4, типу ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, 2013 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_1, належний ОСОБА_6 та зареєстрований на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого ЦЕНТР № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автозасобів м. Харків 06.02.2014 року. Також просить суд стягнути на його користь з відповідача 7441 грн. 00 коп. в рахунок сплати судового збору, що були понесені при подачі позову до суду.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 червня 2014 року між ним та відповідачем ОСОБА_6 був укладений договір позики грошових коштів. Факт передачі ним відповідачу грошових коштів в сумі 1 000 000,00 грн. у власність підтверджується пунктом 1 нотаріально завіреного договору від 12 червня 2014 року. За умовами вказаного Договору позики грошових коштів відповідач зобов'язувався повернути позику. Відповідно до умов п. 3 Договору позики, в разі девальвації протягом строку дії цього договору національної грошової одиниці України, позичальник зобов'язується повернути суму грошей у гривнях еквіваленту 85000 доларів США 00 центів за офіційним курсом України, встановленим на день повернення грошової позики. Умовами договору визначено, що повернення позиченої суми грошей, з урахуванням п. 1 та п. 3 цього договору, повинно бути здійснено у місті Харкові шляхом особистої передачі позичальником грошових коштів позикодавцеві.

12 червня 2014 року в забезпечення виконання договору позики від 12 червня 2014 року між ним та відповідачем укладено нотаріально завірений договір застави транспортного засобу, за умовами якого предметом застави є транспортний засіб автомобіль марки TOYOTA, моделі RAV4, типу ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, 2013 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_2, належний ОСОБА_6 та зареєстрований на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого ЦЕНТР № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автозасобів м. Харків 06.02.2014 року.

Як було визначено умовами договору застави від 12 червня 2014 року (пунктом 2.4.7) заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання позичальником та/або заставодавцем зобов'язань (зобов'язання), передбачених Договором позики або цим Договором у разі смерті позичальника. Відповідач своїх вимог за договором позики не виконує вже протягом тривалого періоду часу - близько двох років. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою приступити до повернення позики грошових коштів в сумі 1000 000 грн. 00 коп. Однак, ОСОБА_6 в порушення виконання зобов'язань, грошові кошти не повернув в добровільному порядку, через що позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Також позивач ОСОБА_5 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб автомобіль марки TOYOTA, моделі RAV4, типу ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, 2013 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_2, належний ОСОБА_6 та зареєстрований на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого ЦЕНТР № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автозасобів м. Харків 06.02.2014 року.

29 вересня 2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова постановлено ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову по справі № 638/13583/16-ц. Цією ухвалою суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову, ухваливши вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб автомобіль марки TOYOTA, моделі RAV4, типу ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, 2013 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_2, належний ОСОБА_6 та зареєстрований на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого ЦЕНТР № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автозасобів м. Харків 06.02.2014 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2016 року заяву ОСОБА_5 про заміну виду забезпечення позову задоволено.

Замінено вид забезпечення позову, що був встановлений за ухвалою Дзержинського районного суду м. Харків від 29 вересня 2016 року.

Скасовано захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2016 року, в частині накладення арешту на транспортний засіб автомобіль марки TOYOTA, моделі RAV4, типу ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, 2013 року випуску, ЧОРНОГО кольору, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6 та зареєстрований на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого ЦЕНТР № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автозасобів м. Харків 06.02.2014 року.

Вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики та звернення стягнення на заставне майно шляхом накладення арешту та опису на транспортний засіб автомобіля марки TOYOTA, моделі RAV4, типу ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, 2013 року випуску, ЧОРНОГО кольору, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_3, належний ОСОБА_3

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.11.2016 року, знявши арешт на автомобіль марки TOYOTA, моделі RAV4, типу ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, 2013 року випуску, ЧОРНОГО кольору, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, посилаючись на те, що оскільки на даний час через неправомірне відчуження відповідачем ОСОБА_6 іншій особі - ОСОБА_3 автомобіля марки TOYOTA, моделі RAV4, на який була накладена заборона відчуження, керуючись ст. ст. 151-154 ЦПК України, вважав наявними підстави для задоволення заяви позивача ОСОБА_5 про заміну виду забезпечення позову.

Судова колегія погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої істанції.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи наведені вище положення законодавства та постанову пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, зокрема те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та обсяг позовних вимог, судова колегія вважає ухвалу суду про заміну виду забезпечення позову законною та обґрунтованою.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції щодо правомірності вжитих заходів забезпечення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики та звернення стягнення на заставне майно шляхом накладення арешту та опису на транспортний засіб автомобіля марки TOYOTA, моделі RAV4, типу ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, 2013 року випуску, ЧОРНОГО кольору, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_3, належний ОСОБА_3

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді -