Ухвала суду № 64700366, 01.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/77/17 Головуючий 1 інст. - Задорожний М.І.

Справа № 638/9533/13-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: інші

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді - Кіся П.В.,

суддів: - Кружиліної О.А.,

- Шаповал Н.М.

за участю секретаря - Сементовської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2016 року по скарзі ОСОБА_5 на неправомірні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області Бойченко В.В., -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду зі скаргою в якій просила:

- визнати незаконними дії державного виконавця Бойченко В.В. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі по тексту - ДВ Бойченко В.В. ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області) щодо здійснення опису та арешту майна боржника ОСОБА_7 від 09.11.2015 року в рамках ЗВП№ 44786478.

- визнати незаконним та скасувати акт опису та арешту майна боржника ДВ Бойченко В.В. ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області щодо здійснення опису та арешту майна боржника ОСОБА_7 від 09.11.2015 року в рамках ЗВП№ 44786478.

- визнати незаконною та скасувати постанову ДВ Бойченко В.В. ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 43915406.

В обґрунтування скарги ОСОБА_5 зазначала, що на виконанні у ДВ Бойченко В.В. ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області перебуває виконавче провадження № 39312133, відкрите за виконавчими листами № 638/9533/13-ц, 2/638/4099/13, виданими 24.07.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова на виконання рішення Дзержинським районним судом м. Харкова від 09 липня 2013 року по справі № 638/9533/13-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення боргу у розмірі 2 920 241,10 грн та судового збору у розмірі 3 441 грн, що було об'єднане у зведене виконавче провадження № 44786478.

19.11.2015 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 44786478 представнику стягувача стало відомо про акт опису та арешту майна боржника державного виконавця Бойченко В.В. від 09.11.2015 року, а саме нежитлового приміщення 1-го поверху № 1-:-8, 12-:-25 в нежитловій будівлі літ А-2 загальною площею 247,4 кв. м, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, яким було описано та накладено арешт на зазначене майно, та передано описане майно на зберігання стягувачу ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Зазначаючи, у акті опису та арешту майна від 09.11.2015 року взагалі відсутня згадка про ОСОБА_5 та виконавче провадження № № 39312133, відкрите за виконавчими листами №63 8/9533/13-ц, 2/638/4099/13, виданими 24.07.2013 року. Таким чином, акт опису та арешту майна від 09.11.2015 року складений з порушенням норм п. 5.6.6. Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року.

Крім того, всупереч вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» ОСОБА_5 та боржник ОСОБА_7 не були повідомлені про проведення виконавчої дій з опису та арешту нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, що відбулася 09.11.2015 року, у зв'язку з цим і не були присутні, при її здійсненні. Однак, ОСОБА_5 бажала бути присутньою, адже це прямо стосується її прав та інтересів. В передбаченій графі у акті опису та арешту майна від 09.11.2015 року зауважень та заяв стягувача ОСОБА_5, боржника не має, через те, що вони не були повідомлені та присутні, а тому були позбавлені права надати свої зауваження та заяви стосовно проведення виконавчих дій державним виконавцем під час їх здійснення, що порушує права вказаних сторін виконавчого провадження.

Також, акт опису та арешту майна від 09.11.2015 року є таким, що грубо порушує права ОСОБА_5 як власника майна та орендаря приміщень, оскільки 10.09.2014 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було укладено договір оренди нежитлових приміщень №8 строком дії до 12.09.2017 року, а саме - топічної - частина нежитлового приміщення на першому поверсі площею 6.3 кв.м.(приміщення №8), 5.8. кв.м. (приміщення№2) згідно техпаспорту від 10.10.2014 року. Сторонами договір розірвано не було, орендар ОСОБА_5 користується вказаними нежитловими приміщеннями відповідно до умов договору та чинного законодавства України, та проте, в наслідок Акту опису та арешту майна від 09.11.2015 року та призначення нового зберігача ОСОБА_3 її права грубо порушуються та обмежуються, без обґрунтованих та законних на те підстав. ОСОБА_5 не може здійснювати свої права та обов'язки як орендар вищевказаних приміщень, хоча також є стягувачем та зацікавлена в збереженні майна боржника.

Крім того, державний виконавець не мав права описувати та арештовувати нежитлові приміщення, які вказані в акті опису та арешту майна від 09.11.2015 року, оскільки ОСОБА_7 не має зареєстрованого права власності на них. Наразі ОСОБА_7 є власником частини у спільній сумісній власності всієї нежитлової будівлі літ. «А-2» , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_3, частки виділені, однак не було належним чином зареєстровані, у зв'язку з чим не набув права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-8, 12-:-25 в нежитловій будівлі літ. «А-2» , що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2016 року скаргу ОСОБА_5 задоволено.

Суд вирішив:

- визнати незаконними дії державного виконавця Бойченко В.В. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі по тексту - ДВ Бойченко В.В. ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області) щодо здійснення опису та арешту майна боржника ОСОБА_7 від 09.11.2015 року в рамках ЗВП№ 44786478.

- визнати незаконним та скасувати акт опису та арешту майна боржника ДВ Бойченко В.В. ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області щодо здійснення опису та арешту майна боржника ОСОБА_7 від 09.11.2015 року в рамках ЗВП№ 44786478.

- визнати незаконною та скасувати постанову ДВ Бойченко В.В. ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 43915406.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Вважає ухвалу суду необґрунтованою та такою, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що акт опису та арешту майна боржника від 09.11.2015 р. складений державним виконавцем законно, відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802., оскільки ОСОБА_7 неодноразово вже скаржився до суду на неправомірні дії державного виконавця, однак судом було визнано дії державного виконавця законними. В тому числі ОСОБА_7 оскаржував акт опису й арешту від 09.11.2015 р. та постанову про зміну зберігача (такі самі скарги як і подала ОСОБА_5), однак боржник подав заяву про залишення без розгляду своїх скарги (справа № 640/11609/13-ц).

Також ОСОБА_7 у своїй скарзі на дії державного виконавця від 12.10.2015 року поданої до Київського районного суду м. Харкова (яку залишив без розгляду) не приховує той факт, що він продав ОСОБА_5 10.09.2014 року своє майно, отримав гроші, а погашати заборгованість перед ОСОБА_3 не збирається, про що свідчить копії договору оренди, копія чеку.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував те, що описано та арештовано було майно боржника, а саме нежитлові приміщення в будівлі по АДРЕСА_1, а не майно, яке знаходилось у цих приміщеннях, отже доводи ОСОБА_5 про те, що вона купила у ОСОБА_7 обладнання з опалення і не може ним користуватися, необґрунтовані, оскільки дане майно не описувалось і не арештовувалось державним виконавцем. Також скаржниця може користуватися орендованим приміщенням, оскільки договори оренди не припинялися ні з ким з орендаторів, а їх п'ять осіб, і орендні відносини тривають і після накладення арешту на майно боржника.

Викликає сумнів дійсності договору оренди нежитлового приміщення між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від 10.09.2014 р., оскільки раніше після передання на зберігання описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_7 повідомив інших орендарів (п'ять осіб) про такий факт і що йому заборонено використовувати арештовані приміщення для здійснення підприємницької діяльності, а ОСОБА_5 він такого листа не направляв.

Крім того, виходячи з аналізу положень діючого законодавства України державний виконавець не повинен повідомляти сторони виконавчого провадження про здійснення арешту майна боржника, отже порушень Інструкції, державним виконавцем не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши викладені представником доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка передбачає право на справедливий суд, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що на виконанні у державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Харківській області Бойченко В.В. перебуває виконавче провадження № 39312133, відкрите за виконавчими листами № 638/9533/13-ц, 2/638/4099/13, виданими 24.07.2013 р. Дзержинським районним судом м. Харкова на виконання рішення цього ж суду від 09 липня 2013 року по справі № 638/9533/13-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення боргу у розмірі 2 920 241,10 грн. та судового збору у розмірі 3 441 грн., що було об'єднане у зведене виконавче провадження № 44786478.

Постановою ВП № 43915406 від 02.07.2014 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 640/11609/13-ц виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 витрат на відшкодування вартості поліпшення майна у розмірі 2600220 грн. та відсотків у розмірі 1560132 грн.

У державного виконавця Бойченко В.В. ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області знаходиться ЗВП № 44786478, яке складається з виконавчих проваджень по стягненню з ОСОБА_7 заборгованості на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Відповідно до ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушені їх права чи свободи.

Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення і може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копію такої постанови державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження та боржнику. Дана постанова може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», про проведення опису майна боржника і накладання на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивосте майна, його значення для власника чи володільця, необхідність використання та інших обставин.

Частиною 1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в ч.8 ст.57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акту опису майна видається боржнику, стягувачу, а у разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

На виконанні в державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Харківській області Бойченко В.В. перебувають виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 які об'єднані у зведене виконавче провадження № 44786478.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_5 суд першої інстанції посилався на те, що в оскаржуваній постанові відсутні відомості про виконавче провадження №39312133 та про документи на підставі яких його було відкрито, а також державний виконавець посилається виключно на виконавчий лист, виданий в рамках виконавчого провадження № 43915406 між, однак не врахував той факт, що виконавчі провадження № 43915406 та № 39312133 були об'єднані у зведене виконавче провадження № 44786478.

Однак, з таким висновком апеляційний суд не може погодитись, оскільки як вбачається з акту опису та арешту майна від 09.11.2015 року він складений державним виконавцем «при примусовому виконанні виконавчого листа № 640/11609/13ц виданого 16.06.2014 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 суми 4 160352 грн. та інших виконавчих проваджень які об'єднані у зведене виконавче провадження» (том 3 а.с. 11)

Крім того, посилання ОСОБА_5, з якими погодився і суд першої інстанції про те, що в наслідок акту опису та арешту майна від 09.11.2015 року та призначення нового зберігача ОСОБА_3 права ОСОБА_5 обмежуються, оскільки вона не може здійснювати свої права та обов'язки як орендар вищевказаних приміщень, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки акт опису та арешту майна складався державним виконавцем виключно для виконання рішень суду про стягнення з ОСОБА_7 заборгованостей перед ОСОБА_5 та ОСОБА_3

09.11.2015 року державним виконавцем у присутності понятих було складено акт опису й арешту нежитлових приміщень, що належить ОСОБА_7

Доводи ОСОБА_5 з якими погодився суд першої інстанції, про порушення державним виконавцем під час складання акту опису та арешту вимог законодавства та Інструкції з організації примусового виконання рішень, не обґрунтовані та не приймаються колегією суддів, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено обов'язкове складання акту опису та арешту майна в присутності боржника та іншого стягувача.

Доводи скарги щодо неправомірності дій державного виконавця в частині не направлення боржнику ОСОБА_7 та стягувачу ОСОБА_5 копій оскаржуваної постанови та як наслідок порушення їх права є неспроможними, оскільки про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_7 заборгованості вони були обізнані з 2014 року.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Не отримання боржником ОСОБА_7 та стягувачем ОСОБА_5 копій акту опису та арешту майна не є підставою для скасування акту, оскільки він прийнятий державним виконавцем в рамках виконавчого провадження в межах наданих йому законом повноважень та направлені на реальне виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та

річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснень питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а для оцінки майна - суб'єкта оціночної діяльності суб'єктів господарювання.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_5 суд першої інстанції посилався на те, що в постанові про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні відсутні відомості про виконавче провадження № 39312133 та про документи на підставі яких його було відкрито і не враховано, що провадження № 43915406 та № 39312133 були об'єднані у зведене виконавче провадження № 44786478.

Однак, апеляційний суд не погоджується з даними висновками суду першої інстанції оскільки в постанові про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні встановлено, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі провадження об'єднані у зведене виконавче провадження. Боржником рішення суддів самостійно не виконані. (том 3 а.с. 13) Крім того, дії державного виконавця відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржник був повідомлений про відкриття виконавчого провадження, мав достатньо часу для добровільного виконання рішення суду, проте жодної копійки на погашення боргу починаючи з 2014 року не сплатив.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції від 17.02.2016 року підлягає скасуванню з постановлення нової ухвали про задоволення апеляційної скарги та відмови у задоволенні скарги ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 2 ст. 307, ст.ст. 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2016 року скасувати.

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_5 на неправомірні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області Бойченко В.В.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: О.А. Кружиліна

Н.М. Шаповал