Рішення № 64700324, 09.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа №645/7864/15-ц. Головуючий І інст.: - ОСОБА_1

Провадження №22-ц-/790/772/17. Суддя-доповідач:- ОСОБА_2

Категорія: договірні.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 лютого 2017 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - ОСОБА_2,

суддів: - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю секретаря: - ОСОБА_5,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 1 листопада 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 - про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_8 - про визнання договору поруки припиненим,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк», в особі представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк», звернулось в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 7 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_8 укладено кредитний договір №11211241000, за умовами якого ОСОБА_8 отримав в банку кредит в розмірі 8300 доларів США на строк до 7 вересня 2017 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 10,5% річних.

На забезпечення виконання зобовязань за вказаним договором 7 вересня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 уклали договір поруки №11211241000/П, за умовами якого остання зобовязалась перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_8 усіх його зобовязань, що виникли із кредитного договору, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій.

8 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» уклали договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно з яких ПАТ «УкрСиббанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором від 7 вересня 2007 року, укладеним з ОСОБА_8, та договором поруки від 7 вересня 2007 року, укладеним з ОСОБА_6

Позичальник ОСОБА_8 не виконує свої зобовязання за кредитним договором та станом на 28 липня 2015 року має заборгованість в розмірі 283927 грн. 61 коп., з яких: заборгованість за по тілу кредиту - 158 767 грн. 66 коп., заборгованості за відсотками - 125 159 грн. 96 грн.

27 серпня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» направило на адресу поручителя ОСОБА_6 вимогу, в якій просило сплатити банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 12869, 37 доларів США, однак вимога банку не була виконана.

Посилаючись на вказані обставини, ПАТ «Дельта Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь заборгованість за кредитним договором №11211241000 від 7 вересня 2007 року в розмірі 283927 грн. 61 коп.

Відповідач ОСОБА_6 позов не визнала, посилаючись на його безпідставність.

Просила суд застосувати строк позовної давності до заявлених позивачем вимог.

У березні 2016 року ОСОБА_6, в особі свого представника ОСОБА_7, звернулась в суд з зустрічним позовом до ПАТ «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_8 про визнання договору поруки №11211241000/П від 7 вересня 2007 року припиненим з підстав, передбачених ч.1 ст. 559 ЦК України.

В обґрунтування зустрічного позову посилалась на те, 7 вересня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_8 уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору №11211241000 від 7 вересня 2007 року, якою доповнили розділ 4 кредитного договору новим пунктом 4.12, з яким позичальника зобовязався сплачувати платежі на користь третіх осіб в порядку та на умовах, визначених законодавством України, в частині оплати нотаріальних послуг, страхових послуг, субєктів оціночної діяльності, сплати державного мита тощо, а також доповнено п. 10.2 кредитного договору новим абзацом, згідно з яким за порушення позичальником кредитної дисципліни, умов кредитного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до пункту 1.3.1 договору.

Вважала, що додаткова угода №1 до кредитного договору укладена АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_8 без її згоди та призвела до збільшення її відповідальності до договором поруки.

Представник ПАТ «Дельта Банк» зустрічний позов не визнав.

При цьому посилався на те, що заборгованість за відсотками за користування кредитом нарахована ОСОБА_8 за первісною ставкою 10,5% річних, платежі на користь третіх осіб, штрафи та пеня ОСОБА_8 банком не нараховувались, а тому обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_6 за кредитним договором збільшена не була.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 1 листопада 2016 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11211241000 від 7 вересня 2007 року в розмірі 218508 грн. 88 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 136930 грн. 12 коп., заборгованості за відсотками в розмірі 81578 грн. 72 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в розмірі 3277 грн. 62 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6В до ПАТ «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_8 про визнання договору поруки припиненим відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким залишити первісний позов ПАТ «Дельта Банк» без розгляду та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_6

Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи первісний позов, суд виходив з того, що поручитель ОСОБА_6 на виконала свої зобовязання за договором поруки, у звязку з чим з нею на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором за період з 1 серпня 2012 року по 28 липня 2015 року в розмірі 218508 грн. 88 коп.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема договорів та інших правочинів ( ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З матеріалів справи вбачається, що 7 вересня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_8 уклали кредитний договір №11211241000, згідно з яким ОСОБА_8 отримав в банку споживчий кредит в розмірі 8300 доларів США на строк до 7 вересня 2017 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 10,5% річних.

Підпунктом «а» пункту 10.2 кредитного договору сторони передбачили, що протягом дії договору банк відповідно до умов п. 1.3.1 може змінювати розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі порушення позивальником кредитної дисципліни та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобовязань позичальника за цим договором а. с. 5-13).

На забезпечення виконання зобовязань за вказаним договором 7 вересня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 уклали договір поруки №11211241000/П, за умовами якого ОСОБА_6 зобовязалась перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_8 усіх його зобовязань, що виникли із кредитного договору, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій.

Пунктами 2.1, 3.1 договору поруки сторони передбачили, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Договір поруки набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобовязань боржника за основним договором (а. с.20).

7 вересня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_8 уклади додаткову угоду №1 до кредитного договору №11211241000 від 7 вересня 2007 року, якою доповнили розділ 4 кредитного договору п. 4.12, згідно з яким на позичальник зобовязався сплачувати платежі на користь третіх осіб в порядку та на умовах, визначених законодавством України, в частині оплати нотаріальних послуг, страхових послуг, субєктів оціночної діяльності, сплати державного мита тощо, а також доповнили п. 10.2 кредитного договору новим абзацом, згідно з яким за порушення позичальником кредитної дисципліни та умов кредитного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до пункту 1.3.1 договору (а. с. 14).

8 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» уклали договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно з яких ПАТ «УкрСиббанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором від 7 вересня 2007 року, укладеним з ОСОБА_8 та договором поруки від 7 вересня 2007 року, укладеним з ОСОБА_6 ( а. с.102-113).

Позичальник ОСОБА_8 свої зобовязання за кредитним договором не виконує та станом на 28 липня 2015 року має заборгованість в розмірі 283927 грн. 61 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 158 767 грн. 66 коп., заборгованості за відсотками - 125 159 грн. 96 грн. (а. с. 15, 101).

27 серпня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» направило на адресу ОСОБА_6 вимогу, в якій просило сплатити банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 12869, 37 доларів США, яка відповідачем не була виконана ( а. с. 22).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником (ч.1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Припинення поруки повязане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє субєктивне право кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобовязань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобовязання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обовязків, що випливають із зобовязання, передбаченого договором. Отже, «основне зобовязання» - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обовязки сторін кредитного договору.

Відповідно до підпункту 1.2.2 пункту 1.2 кредитного договору №11211241000 позичальник ОСОБА_8 (а відтак і поручитель) взяв на себе зобовязання повернути банку суму кредиту з відповідними процентами до 7 вересня 2017 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів (додатком №1 до кредитного договору) ( а. с. 235-239)

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобовязання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобовязання згідно з ч. 3 ст. 254 України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобовязання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обовязку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобовязань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки згідно ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень ч. 4 ст. 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобовязань за кредитним договором, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк предявлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

З підпункту 1.2.2 пункту 1.2, п. 1.3.3 кредитного договору вбачається, що позичальник ОСОБА_8 зобовязався повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів в розмірі 115 доларів США в день сплати ануїтетних платежів (з першого календарного дня поточного місяця по день, що передує дню сплаті ануїтетного платежу).

Таким чином, з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для предявлення вимог до поручителя.

У разі предявлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобовязань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобовязань.

Зважаючи на те, що ПАТ «Дельта Банк» звернулось в суд з позовом до поручителя ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором 31 серпня 2015 року, висновок суду про застосування положень ст. 261 ЦК України, які регулюють питання перебігу позовної давності, до передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України строку предявлення вимог до поручителя є неправильним, оскільки цей строк не є строком позовної давності, на який поширюються зазначені норми.

За таких обставини, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором за період з 1 серпня 2012 року по 28 липня 2015 року в розмірі 218508 грн., не може бути визнане колегією суддів законним і обґрунтованим .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно графіку погашення заборгованості за кредитним договором №11211241000 від 7 вересня 2007 року позивальник ОСОБА_8 зобовязаний був сплати на користь ПАТ «Дельта Банк» за період з 1 березня 2015 року по 7 вересня 2017 року основну суму боргу (тіло кредиту) в розмірі 2627,18 доларів США, проценти за користування кредитом в розмірі 316,73 доларів США.

У липні 2015 року ОСОБА_8 добровільно сплатив на користь банку 156,74 доларів США, які банк зарахував у якості погашення заборгованості за процентами ( а. с. 101)

Таким чином, у ПАТ «Дельта Банк» виникло право на стягнення з поручителя ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором за період з 1 березня 2015 року по 7 вересня 2017 року (тобто за шість місяців до звернення з позовом до суду та до закінчення дії кредитного договору) в розмір 2787,17 доларів США, з яких заборгованість по тілу кредиту становить - 2627, 18 доларів США, заборгованість за відсотками становить - 159,99 доларів США.

Виходячи із встановленого Національним Банком України офіційного курсу гривні до долара США станом на 1 листопада 2016 року (1 долар дорівнює 25,515438 грн.), заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» становить 71115 грн. 86 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту - 67033 грн. 65 коп., заборгованість за відсотками - 4082 грн. 21 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції та зменшити розмір заборгованості за кредитним договором №11211241000 від 7 вересня 2007 року, стягнутий з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» з 218508 грн. до 71115 грн. 86 коп., а також зменшити розмір судового збору стягнутий з ОСОБА_6 на користь держави з 3277 грн. 62 коп. до 1378 грн.

Колегія суддів погоджується з рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_8 про визнання договору поруки припиненим, оскільки заборгованість за відсотками за кредитним договором нарахована ПАТ «Дельта Банк» за ставкою 10,5% річних, що відповідає вимогам підпункту 1.3.1 пункту 1.3 кредитного договору №11211241000 від 7 вересня 2007 року.

Наведене свідчить, що обсяг відповідальності ОСОБА_6 за договором поруки, укладеним між нею та АКІБ «УкрСиббанк» 7 вересня 2007 року, не було збільшено.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про те, що представник ПАТ «Дельта Банк» не мав повноважень на звернення з позовом в суд, не можуть бути прийняті до уваги колегію суддів, оскільки представники ПАТ «Дельта Банк» при зверненні з позовом в суд та під час розгляду справи судом діяли на підстав доручень, виданих уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_9

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч.1 ст.307, п. п. 3,4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 1 листопада 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №11211241000 від 7 вересня 2007 року, судового збору в дохід держави - змінити.

Зменшити розмір заборгованості за кредитним договором №11211241000 від 7 вересня 2007 року стягнутої ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з 218508 грн. до 71115 (сімдесяти однієї тисячі ста пятнадцяти) грн. 86 (вісімдесяти шести) коп., судового збору на користь держави з 3227 грн. 62 коп. до 1378 (однієї тисячі трьохсот сімдесяти восьми) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: