Ухвала суду № 64698776, 13.02.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/514/17

Номер провадження 2/570/746/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року

Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

10 лютого 2017 р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивачем також подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи по забезпеченню позову, а саме - накласти арешт на 1/4 частку будинку занальною площею 73,5 кв.м., житловою площею 48,0 кв.м., який розташований за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Дядьковичі, вулиця Садова, будинок 5, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що між ним та ОСОБА_1укладено кредитний договір, та заборгованість перед заявником по даному кредитному договору становить 69709,38 грн. За таких умов заявник просить суд забезпечити позов.

Дослідивши матеріали справи вважаю, що заява не підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вивчивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню .

Суд звертає увагу на те, що згідно ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Представник позивача в заяві про забезпечення позову не зазначив вартість майна. В тому числі доказів того, що невжиття заходів по забезпеченню позову, може призвести до ускладнення виконання рішення суду, не надав підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв'язку з чим не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову.

Вважаю, що в даному випадку позов неможливо забезпечити саме в такий спосіб, про який просить позивач, оскільки вжиття заходів з забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження належного на праві спільної часткової власності нерухомого майна, що належить відповідачу, може позбавити останнього здійснювати свої права, та може порушити права третіх осіб.

Про інші заходи забезпечення позову позивач не просить, а суд не вправі їх самостійно застосовувати. За таких умов заява не може бути задоволена.

Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Згідно з абзацом 3 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за змістом ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гладишева Х.В.