Постанова № 64697268, 10.02.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2017 Провадження №2-а/425/12/17

Справа №425/3907/16-а

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Романовського Є.О.,

за участю секретаря Вада Ю.С., розглянувши у приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

23 грудня 2016 року Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області звернулося до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови від

29.11.2016 року ВП № 52057473 про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що постанова про накладення штрафу від 29.11.2016 року є незаконною, необґрунтованою та прийнятою без законних підстав, а саме: державним виконавцем не було перевірено виконання

05.12.2016 року позивачем рішення за виконавчим листом № 2а/425/27/16, виданим 23.08.2016 року Рубіжанським міським судом Луганської області; відповідачем з порушеннями вимог ч. 3 ст. 63, ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII було прийнято оскаржувану постанову; штраф накладений виконавцем на підставі Закону України «Про виконавче провадження»

№ 1404-VIII неправомірно, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи та відповідно до ч. 7 Розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершується у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону; відповідачем не надано доказів, що стягувачем є Держава в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, як зазначено у п. 3 оскаржуваною постанови; виконати рішення за виконавчим листом

№ 2а/425/27/16, виданим 23.08.2016 року Рубіжанським міським судом Луганської області було не можливим, оскільки були відсутні відомості про рахунок, на який потрібно перераховувати грошову допомогу.

В судове засідання представник позивача уточнений адміністративний позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, однак надала через канцелярію суду та надіслала поштою заперечення, відповідно до яких, вважає адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки 29.08.2016 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, боржнику неодноразово направлялися вимоги про виконання рішення суду та попередження про наслідки невиконання рішення суду, відповіді від боржника не надходило. 18.11.2016 року державним виконавцем відповідно до ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі

5 100 грн., копію якої направлено боржнику. 29.11.2016 року винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі 10 200 грн., копію якої направлено боржнику (а.с. 38-53, 54-70).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області перебуває на виконанні виконавчий лист № 2-а/425/27/16, виданий Рубіжанським міським судом Луганської області 23.08.2016 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області (адреса: 93010, Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Руденка, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 03196860) призначити, нарахувати та сплатити ОСОБА_1 (адреса: 93000, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) з 13.11.2014 року щомісячну адресну допомогу, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 року № 505 (а.с. 43, 59).

За заявою стягувача ОСОБА_1 від 29.08.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 29.08.2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа від 23.08.2016 року № 2-а/425/27/16, боржнику зобов'язано добровільно виконати рішення у семиденний строк (а.с. 42, 45, 58, 61).

Виконавче провадження було відкрито в час, коли діяв Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV державний виконавець, зокрема, протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» від

21.04.1999 року № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону . У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» від

21.04.1999 року № 606-XIV, зокрема, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З часу відкриття виконавчого провадження 29.08.2016 року державним виконавцем було надіслано позивачу 29.09.2016 року вимогу про надання інформації про повне і фактичне виконання виконавчого листа № 2-а/425/27/16 від 23.08.2016 року та попереджено про наслідки невиконання рішення (а.с. 46-47, 62-63).

05.10.2016 року набрав чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-III, який діяв на час винесення оскаржуваної постанови від 29.11.2016 року про накладення штрафу.

Відповідно до п. 6, 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 року № 1404-III рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, виконавчий лист № 2-а/425/27/16, виданий Рубіжанським міським судом Луганської області 23.08.2016 року, який перебував на виконанні у відповідача, продовжував виконуватися державним виконавцем і після набрання законної сили Законом України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 року № 1404-III, при цьому виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності Законом № 1404-ІІІ, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» від

02.06.2016 року № 1404-III за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону (необхідність виконання рішення боржником протягом 10 робочих днів), перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» від

02.06.2016 року № 1404-III, зокрема, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

24.10.2016 року державним виконавцем на адресу позивача було направлено нову вимогу про виконання рішення суду, на виконання якого виконавчий лист № 2-а/425/27/16 перебував у відповідача, у триденний строк з моменту отримання цієї вимоги надати інформацію про стан виконання судового рішення та обґрунтовані пояснення чому рішення не може бути виконане, також позивача було попереджено про можливість накладення на позивача штрафу (а.с. 48-49, 64-65).

Представник позивача посилається на наступні причини невиконання судового рішення, які на його думку, є поважними.

Не було перевірено виконання рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання на виконання виконавчого листа № 2а/425/27/16, виданого 23.08.2016 року Рубіжанським міським судом Луганської області, яке було прийнято 05.12.2016 року Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області.

Згідно наданої представником позивача копії рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 05.12.2016 року, позивачем був виконаний виконавчий лист № 2-а/425/27/16 від 23.08.2016 року (а.с. 9)

Суд критично ставиться до цих пояснень представника позивача, оскільки в матеріалах справи маються копії документів, які підтверджують, що відповідач неодноразово попереджав позивача про необхідність виконання виконавчого листа

№ 2а/425/27/16, виданого 23.08.2016 року Рубіжанським міським судом Луганської області (вимога від 29.09.2016 року а.с. 62-63; вимога від 24.10.2016 року а.с. 64-65) однак рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання на виконання виконавчого листа № 2а/425/27/16, виданого 23.08.2016 року Рубіжанським міським судом Луганської області було прийнято позивачем лише 05.12.2016 року, тобто не в зазначений Законом строк.

Інші, зазначені представником позивача причини невиконання судового рішення як прийняття з порушенням вимог ч. 3 ст. 63, ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII постанови про накладання штрафу від 29.11.2016 року, виконавче провадження № 52057473, також не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не порушував зазначених вище вимог закону, повторно перевірив виконання рішення боржником та накладав на нього штраф у подвійному розмірі

(а.с. 52-53; 68-69).

Суд вважає, що вказані вище представником позивача підстави є формальними та штучно надуманими, які направлені виключно на виправдання позивача за невиконання рішення суду без поважних причин з метою уникнення відповідальності за таке невиконання.

Суд не погоджується з доводами представника позивача про неправомірне накладення на позивача штрафу відповідачем у розмірі і порядку відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-III, оскільки цей Закон не має зворотної дії у часі та всі виконавчі дії, розпочаті до набрання чинності цим законом закінчуються також у порядку до набрання чинності цим законом, виходячи з такого.

Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа

№ 2-а/425/27/16 від 23.08.2016 року було відкрито до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-III.

Разом з цим, така виконавча дія як встановлення державним виконавцем боржнику (позивач по справі) строку виконання рішення була розпочата з пред'явлення боржнику вимоги від 24.10.2016 року, тобто після набрання сили Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-III.

Тому накладення 29.11.2016 року на боржника (позивач по справі) штрафу, як відповідальності за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк постанови суду, державним виконавцем було здійснено правомірно відповідно до

ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-III.

Відповідно частин 2, 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення суду, яке набрало законної сили, в примусовому порядку не було виконане позивачем без поважних причин, Відділом примусового виконання рішень на законних підставах і в межах компетенції було прийнято постанову від 29.11.2016 року про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн. на позивача, що повністю відповідає ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-ІІІ.

Крім того, представник позивача зазначає, що в п. 3 постанови про накладання штрафу від 29.11.2016 року вказано, що стягувач Держава в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, однак документів які б підтверджували це не надано.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-III примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", тобто відповідач діє від імені Держави на законних підставах.

Інші, зазначені представником позивача причини невиконання судового рішення як то відсутність відомостей про рахунок, на який потрібно перераховувати грошову допомогу, також не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 написав заяву позивачу про перерахування на його поточний рахунок № 26258000396811, який було відкрито в АТ «Ощадбанк», ще 24.10.2016 року, а штраф у подвійному розмірі було накладено на позивача 29.11.2016 року (а. с. 94)

Крім того, за відсутності відомостей про наявність рахунку у ОСОБА_1, позивача не було позбавлено можливості належним чином виконати постанову суду в частині призначення та нарахування йому щомісячної адресної допомоги ще у серпні-вересня 2016 року, однак допомога була призначена лише згідно рішення 05.12.2016 року (а.с. 9).

В частині сплати допомоги ОСОБА_1, позивача також не було позбавлено можливості за відсутності відомостей про рахунок виконати свої зобов'язання та сплатити йому нараховані та призначені кошти в іншій спосіб.

Позивачем не надано до справи доказів про повідомлення відповідача про поважні причини невиконання судового рішення згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» як в частині призначення, нарахування так і в частині сплати державної допомоги.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для визнання незаконною та скасування постанови від 29.11.2016 року ВП

№ 52057473 про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн., тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

В зв'язку з відмовою в позові, сплачені позивачем судові витрати залишаються за ним.

Керуючись ст. ст. 9-11, 71, 86, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 29 листопада 2016 року ВП № 52057473 - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Є.О. Романовський