Постанова № 64695738, 14.02.2017, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/294/16-а

номер провадження 2-а/350/3/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року смт. Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Стадник О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Рожнятівського районі про зобов'язання нарахувати та виплатитийому грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що є пенсіонером, пенсія йому нарахована та виплачується Управлінням Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області. На момент призначення пенсії його загальний стаж роботи становить 47 років 11 місяців, з яких 40 років страховий медичний стаж.

08.02.2016 року він звернувся з заявою до Управління пенсійного фонду в Рожнятівському районі про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, які виплачуються з Державного бюджету України. Однак відповідач відмовив йому у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, мотивуючи тим, що ним отримувалась пенсія по групі інвалідності. Вважає, що отримання пенсії по інвалідності не може бути підставою для відмови у грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Вважає дії відповідача незаконними, такими що не відповідають діючому законодавству, тому він змушений звернутися з позовною заявою до суду.

Відповідач позову не визнав направив на адресу суду заперечення в якому зазначив, що позивач не має права на виплату спірної допомоги, оскільки він отримував пенсію по інвалідності з 05.07.2000 року по 25.01.2016 року, тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" немає.

Сторони у судове засідання не прибули, подали заяви в яких просять справу розглянути в їх відсутності, позивач позов підтримує, представник відповідача позов не визнав, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав викладених у запереченні.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, при чому він має спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до пункту „е" статті 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" (у редакції закону чинній з 01.01.2016 року) право на призначення пенсії за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мають право на призначення пенсії за віком особи після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

ОСОБА_1 з 26.01.2016 року, згідно його заяви, було переведено з пенсії по інвалідності (3 група), яку отримував з 05.07.2000 року, на пенсію за віком.(а.с.9).

Оскільки на час звернення до відповідача з заявою про виплату спірної допомоги позивач досяг пенсійного віку та працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років, проте отримував пенсію по інвалідності, суд вважає, що позивач не має право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій.

За таких обставин, відмова відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1, який з 2000 року отримував пенсію, грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій є правомірною, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 122, 158, 160, 163, 167, 186, 187 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відмовити .

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рожнятівський районний суд протягом 10 днів з часу отримання її копії.

Суддя :