Ухвала суду № 64693220, 08.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/977/17 Справа № 208/308/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Похваліта С. М. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.,

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі - Черкас Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш авто» на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» (далі-ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто») про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів, в якому з урахуванням уточнень просив визнати договір фінансового лізингу №001997 від 29 жовтня 2015 року, укладеного між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_2 недійсним та стягнути з відповідача сплачені кошти в розмірі 97290 грн., судові витрати покласти на відповідача, посилаючись на те, що 29 жовтня 2015 року між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_2 було укладено договір фінансового лізингу №001997 предметом якого є автомобіль. На виконання умов даного договору при його укладанні позивачем на користь відповідача було сплачено адміністративний платіж в сумі 97290 грн. Позивач зазначає, що при укладенні договору товариство надало йому недостовірну інформацію, порушивши його права як споживача, а також даний договір є нікчемним, оскільки сторонами договору при його укладенні не було дотримано нотаріального посвідчення.

Крім того, при укладенні договору фінансового лізингу не було підписано додаток №3 в якому зазначається графік покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також в договорі визначені несправедливі умови, які порушують права позивача, а тому просив позов задовольнити.

Рішенням Заводського рійоного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року позов задоволено та ухвалено: визнати договір фінансового лізингу № 001997, укладений 29 жовтня 2015 року між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_2, недійсним; стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_2 97290 грн.- суму коштів оплати за товар та 1019 грн. 21 коп. - суму судового збору, а всього 98309 грн. 21 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» просить судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши сторони, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2015 року між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_2 у простій письмовій формі укладено договір №001997 фінансового лізингу, предметом якого є транспортний засіб марки «Toyota Highlander», об'єм двигуна 2,7 л. (бензин). У пункті 1 даного договору зазначено також, що специфікація предмета лізингу (автомобіля) самостійно та свідомо обрана лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає його вимогам (а.с. 10)

Згідно п.1.3 Договору фінансового лізингу, лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених договором.

Пунктами 1.2., 8.2. зазначеного вище договору лізингу сторонами погоджено, що вартість предмета лізингу на момент укладення даного договору становить 39616,42 дол. США з урахуванням ПДВ, що згідно обмінного курсу долара США до української гривні на дату укладення договору у гривневому еквіваленті становить 950794 грн.

Відповідно до п. 2.1. зазначеного вище договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 78 (сімдесят вісім) календарних місяців, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

Пунктом 9.1. договору лізингу встановлено, що авансовий платіж складає частину від вартості предмета лізингу в розмірі 50 відсотків від вартості предмета лізингу зазначеного у даному договорі та у специфікації.

Згідно копії платіжного доручення №94703671 від 29 жовтня 2015 року, позивач сплатив на рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» адміністративний платіж згідно договору фінансового лізингу №001997 у розмірі 97290 грн. (а.с.18).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», визначено, що лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до п.3.2.1 Договору фінансового лізингу, з метою забезпечення належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань по даному договору, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача надати, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту направлення лізингодавцем відповідної вимоги, додаткової гарантії у вигляді Договору поруки. При укладенні договору поруки поручителі повинні надати лізингодавцю документи, що підтверджують дохід кожного з поручителів, який повинен дорівнювати або бути більшим ніж сума щомісячного лізингового платежу. У разі ненадання або відмови лізингоодержувача надати визначені даним пунктом гарантії, лізингодавець має право залишити транспортний засіб (предмет лізингу) у себе та не передавати його лізингоодержувачу до моменту виконання вимоги лізингодавця щодо надання гарантій. У випадку коли предмет лізингу вже передано лізингоодержувачу, а останній не виконує вимогу, щодо надання додаткових гарантій подальшого виконання договору, то лізингодавець має право вилучити предмет лізингу у лізингоодержувача до моменту надання лізингоодержувачем гарантій визначених даним пунктом.

Згідно п.3.2.7 Договору лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір у випадку неможливості придбання предмета лізингу або відмови продавця здійснити продаж та/або поставку предмета лізингу та у разі не обрання нового предмета лізингу лізингоодержувачем протягом одного року. У такому випадку лізингодавець повертає лізингоодержувачу всі сплачені ним кошти за мінусом адміністративного платежу.

Тобто можливість лізингодавця без з'ясування причин неможливості повного виконання зобов'язання лізингоодержувачем фактично розірвати договір в односторонньому порядку, при цьому залишити за собою сплачений обов'язковий адміністративний платіж, який поверненню не підлягає в жодному випадку, а при розірванні договору повертає лізингоодержувачу тільки 40 відсотків від сплаченого Авансованого платежу, як штраф за дострокове розірвання договору (п. 12.1 ст. 12).

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів», визначає самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

У відповідність до ч.6 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживач а договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Крім того, частиною 2 ст. 806 ЦК України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою договір фінансового лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору, відповідно до статті 628 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

А згідно із ч.2 ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, проте договір між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» укладено у простій письмовій формі.

Оскільки на порушення вимог ст.799 ЦК України договір фінансового лізингу не був нотаріально посвідчений, згідно вимог ст.220 ЦК України він є нікчемним.

Згідно ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Так, наслідки недійсності правочину залежать від того, чи було його виконано. Якщо сторони не приступили до виконання правочину, то він не підлягає виконанню, тобто жодна із сторін не вправі вимагати його виконання. Якщо ж правочин виконано повністю або частково (передано майно, сплачені кошти), то наслідком має бути повернення кожною зі сторін недійсного правочину другій стороні в натурі всього, що вона одержала на його виконання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що оспорюваний Договір фінансового лізингу № 001997 по своїй природі є несправедливим, який порушує принцип добросовісності, умови яких призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та завдають шкоди споживачеві. Оскільки до виконання договору приступив тільки позивач шляхом сплати грошових коштів, а тому відповідач зобов'язаний повернути йому одержані на виконання договору кошти.

Крім того, згідно з ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Порушення цієї норми Закону полягає в тому, що при укладенні з позивачем договору фінансового лізингу відповідач завуалював призначення першого адміністративного платежу в розмірі 97290 грн. під вигляд платежу за договорами, який за умовами договорів не повертається в жодному випадку та є платою за укладення самого договору.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь та до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи, районним судом були виконані всі вимоги процесуального закону, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» - відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова