Ухвала суду № 64691172, 14.02.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

14.02.17

Провадження № 1-кп/200/16/17

Справа № 202/4562/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді Татарчук Л.О.,

суддів: Єлісєєвої Т.Ю., Марущак С.Л.

при секретарі Власенко К.О.,

з участю:

прокурора Васенка Р.О.,

захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження № 12014220470006284, за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст. 289, ч.3

ст. 190 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше судимого,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.289, ч.3 ст. 190 КК України та ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.

14 лютого 2017 року до спливу продовженого строку під час розгляду кримінального провадження, виникла необхідність у вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

У судовому засіданні прокурор Васенко Р.О. заявив клопотання про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на 60 днів, оскільки ОСОБА_4 не має реєстрації, а також міцних соціальних звязків, а тому може переховуватися від суду, також здійснювати вплив на свідків, які до цього не допитані.

Заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на особисте зобовязання.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як прокурором не доведені зазначені ризики перешкоджання здійсненню кримінального провадження, а також можливість впливу обвинуваченого на свідків. Крім того, прокурором не обґрунтована підозра ОСОБА_4 Також вказали, що ОСОБА_4 вже досить тривалий час перебуває під вартою, свідки не допитані не з провини обвинуваченого, а у звязку із тим, що вони є свідками обвинувачення та ухиляються від явки в суд, а тому просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобовязання.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_3 просили вирішити клопотання прокурора та обвинуваченого ОСОБА_4 на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на особисте зобовязання - відмовити, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; дані щодо особистості міцність соціальних звязків, стан здоровя, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, розмір майнової шкоди у завданні якої обвинувачується особа та інші відомості.

Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершено.

Ухвалою колегії суддів від 20 грудня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17 лютого 2017 року, включно.

При цьому, судом при продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати розгляду справи по суті.

Судова колегія вважає, що вказані ризики, а саме ризик можливості переховування обвинуваченого від суду та ризик впливу на свідків, перешкоджання розгляду справи, на час розгляду в суді кримінального провадження не відпали та продовжують існувати, з наступних підстав.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, в тому числі до 12-ти років.

Суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_4, та серйозність висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, дає суду обґрунтовану підстав вважати наявність ризику того, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду.

Крім того, ОСОБА_4 реєстрації не має, офіційно не працевлаштований, постійного доходу не має, не одружений, тобто міцних соціальних звязків не має.

Також, враховуючи стадію судового провадження, коли свідки до питані, а також не всі докази судом досліджені, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_4 впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадження іншим чином.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо необхідності задовольнити клопотання прокурора та вважає доцільним продовжити застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вищезазначене свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином, а тому жоден із більш мяких запобіжних заходів, в тому числі особисте зобовязання, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на особисте зобовязання, суд вважає за необхідне в задоволенні даного клопотання відмовити, оскільки такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 злочину й не зможе забезпечити його процесуальну поведінку, а твердження обвинуваченого та його захисника, що не існує ризику того, що обвинувачений буде переховуватися від суду, впливати на свідків або перешкоджати розгляду справи іншим чином, суд не може розцінювати як підставу зміни запобіжного заходу, так як вищезазначені доводи, з урахуванням обставин інкримінованого злочину, не свідчать про наявність у ОСОБА_4 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.

Посилання захисника ОСОБА_1 й обвинуваченого ОСОБА_4, що прокурором не обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд не приймає до уваги, так як вирішення питання обґрунтованості підозри можливо лише під час досудового слідства, а під час судового розгляду учасники процесу надають суду докази доведеності або недоведеності висунутого обвинувачення, які суд оцінює в нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі. Викладення судом на стадії судового розгляду справи в будь-якій формі своєї думки щодо обгрунтованності підозри може бути розцінене учасниками процесу як упередженість.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу та вважає доцільним продовжити застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вищезазначене свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, атому жоден із більш мяких запобіжних заходів, в тому числі особисте зобовязання, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 176-177, 183, 194, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_6 задовольнити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на особисте зобовязання відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 квітня 2017 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук

Судді

ОСОБА_7

ОСОБА_8